Фінансова стійкість підприємства

Фінансово стійким вважається таке підприємство, яке за рахунок власних коштів спроможне забезпечити запаси й витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розрахуватись за своїми зобов'язаннями.

Оцінювання фінансової стійкості підприємства має на меті об'єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.

Можна визначити такі типи фінансової стійкості підприємства:

1) абсолютна фінансова стійкість (трапляється дуже рідко) — коли власні кошти забезпечують запаси й витрати;

2) нормальний стійкий фінансовий стан — коли запаси й витрати забезпечуються сумою власних оборотних коштів та довгостроковими позиковими джерелами;

3) нестійкий фінансовий стан — коли запаси й витрати забезпечуються за рахунок власних оборотних коштів, довгострокових позикових джерел та короткострокових кредитів і позик, тобто за рахунок усіх основних джерел формування запасів і витрат;

4) кризовий фінансовий стан — коли запаси й витрати не забезпечуються джерелами їх формування, і підприємство наближається до межі банкрутства.

Головним у фінансовій діяльності є правильна організація і використання оборотних коштів. Тому в процесі аналізу фінансового стану питанням раціонального використання оборотних коштів приділяється переважна увага.

Оцінювання фінансової стійкості підприємства доцільно здійснювати поетапно, на підставі комплексу таких показників.

Коефіцієнт фінансової стійкості (Кфс) —- показує частку власних джерел та залучених на тривалий строк коштів у загальних витратах підприємства, які можна використати у своїй поточній діяльності без втрат для кредиторів:

Теоретичне значення Кфл не менше 0,2.

Коефіцієнт фінансової залежності (Кф.з.) — показує частку залучених коштів із розрахунку на 1 гривню власних коштів позичальника:

де ЗК — залучені кошти (довгострокові та поточні зобов'язання);

ВК — власний капітал.

Оптимальне теоретичне значення показника не більше ніж 1,0. Коефіцієнт оборотності балансу (Коб):

Середня валюта балансу визначається як середнє арифметичне цього показника на початок і кінець року.

Коефіцієнт маневреності власних коштів (Км) — характеризує ступінь мобільності використання власних коштів;

де ВК — власний капітал підприємства;

АН — необоротні активи.

Оптимальне теоретичне значення показника Км не менше ніж 0,5. Показники надійності підприємства

Коефіцієнт забезпечення кредиту (Кз) характеризує наявність, обсяг та якість забезпечення повернення кредиту. Кз — 2 у випадках, коли забезпеченням кредиту є:

• гарантії уряду України;

• гарантії банків, зареєстрованих як юридичні особи у країнах, віднесених до категорії А;

• грошові вклади і депозити позичальника, розміщені у банку, що надає позичку.

Кз = 0,5 у випадках, коли забезпеченням кредиту є гарантії (поручительство) чи страхування ризику.

У разі, якщо забезпеченням кредиту є застава майна, коефіцієнт забезпечення визначається так:

Вартість застави визначається на підставі договору застави, сумма, кредиту і процентів — виходячи з кредитного договору. Вартість майна та майнових прав позичальника, оформлених під застав; визначається за реальною (ринковою) вартістю з урахуванням фактичної складності реалізації майна у разі невиконання позичальником своїх зобов'язань.

Оборотність дебіторської заборгованості (Од.з). Цей показник розраховується за даними річного звіту і його значення використовуються також на квартальні дати.

Середня дебіторська заборгованість визначається як середи арифметичне суми цієї заборгованості на початок і кінець року Показник Од.з оцінюється шляхом порівняння з попереднім періодом і може набувати таких значень:

Од.з = 2 у разі зменшення його розрахункового значення проти попереднього періоду;

Од.з = 1 у разі, якщо його розрахункове значення знаходиться ні рівні попереднього періоду;

Од.з = 0 у разі збільшення його розрахункового значення проти попереднього періоду.

Оборотність кредиторської заборгованості (0к.з.). Цей показник розраховується і оцінюється аналогічно Од.з.:

Оцінювання показника здійснюється шляхом порівняння з по переднім періодом.

Ог.п. може набувати таких значень:

О г.п. = 2 у разі зменшення його значення проти попереднього періоду;

О г.п. = 1 у разі, якщо його значення знаходиться на рівні попереднього періоду;

Ог.п = 0 у разі збільшення його значення проти попереднього періоду.

Примітка. Для підприємств з сезонним циклом виробництва оцінка Ог п здійснюється за даними річного звіту і це значення враховується при оцінюванні фінансового стану позичальника на квартальні дати.

Визначення класу позичальника. Залежно від стану платоспроможності, фінансової стійкості, солідності та можливості виконувати свої зобов'язання перед банком підприємство-пози-чальник повинне бути віднесене до одного з п'яти класів, які характеризують його надійність:

Клас А — підприємство з дуже стійким фінансовим станом;

Клас Б — підприємство зі стійким фінансовим станом;

Клас В — підприємство має ознаки фінансового напруження;

Клас Г — підприємство підвищеного ризику;

Клас Д — підприємство з незадовільним фінансовим станом.

Для визначення класу позичальника визначається інтегрований показник його фінансового стану, який розраховується на підставі наведених вище коефіцієнтів, їх вагових значень та вагових коефіцієнтів аналітичних груп (табл. 9.2).