Технологія аналізу ситуації в галузі та конкуренції в ній
При визначенні стратегії розвитку підприємства менеджерам важливо розуміти умови функціонування, які визначаються специфікою галузі (тип товару, споживача, законодавче регулювання діяльності, умови вступу в галузь, прибутковість діяльності та ін.) та концентрацією конкуренції в ній. Технологія аналізу галузі та конкуренції в ній охоплює аналіз зовнішнього середовища та частково внутрішнього середовища (рис. 3.5).
Об’єкт аналізу | Підсистема, що аналізується | Специфіка галузі * | ||
Зовнішнє середовище | Внутрішнє середовище | |||
дальнє | ближнє | |||
Характеристика галузі | Х | |||
Конкурентні сили, ступінь їх впливу | Х | |||
Ключові фактори успіху в конкурентній боротьбі | Х | |||
Сили, що призводять до змін в структурі конкурентних сил галузі | Х |
* напрям аналізу важливий для нових учасників галузі.
Рисунок 3.5 – Блоки аналізу галузі та конкуренції в ній
При аналізі специфіки галузі, як правило, аналізують її стан та привабливість для нових учасників - чим привабливіша галузь, тим жорсткіша буде в ній конкуренція. При цьому аналізуються:
· Ємність, прибутковість та динаміка розвитку галузі є ключовими характеристиками, на які реагують потенційні учасники. Невеликі ринки не приваблюють крупних/ нових конкурентів. Висока прибутковість сприяє появі на ринку нових підприємств, низька – скороченню.
Якщо за результатами аналізу робиться висновок про привабливість галузі, то частіше за все підприємства обирають агресивну стратегію розвитку, яка передбачає нарощення обсягів продажу, здійснення інвестицій у розширення виробничих можливостей та оновлення обладнання. Така стратегія обумовлена необхідністю укріплення конкурентних позицій підприємства на ринку.
Якщо за результатами аналізу галузь визнається непривабливою, то підприємства при розробці стратегії виявляють обережність в інвестуванні.
· Специфіка товарів, можливості оновлення технологій виробництва. Специфіка товарів полягає в стандартизації та швидкості оновлення асортименту, що, в свою чергу, напряму пов’язано з рівнем витрат в НДР та вимогами до якості та швидкості їх створення та впровадження. Чим швидше оновлюється товар, тим більший ризик того, що конкуренти можуть вирватися вперед.
Додатковим ризиком втрати конкурентної позиції для підприємства може бути швидкість оновлення технологій виробництва та реалізації продукції, що в першу чергу, обумовлюється зниженням ефективності інвестицій за рахунок швидкого морального зносу техніко-технологічної бази підприємства.
· Можливість появи нових учасників ринку, що залежить (окрім зазначеного вище) від бар’єрів вступу до галузі (в першу чергу, за вимогами до первісного капіталу). Високі бар’єри захищають позиції тих підприємств, що вже діють на ринку.
Для тих підприємств, що давно існують в галузі, її аналіз потрібен в динаміці. Тобто важливою є інформація щодо змін в умовах роботи та змін в складі конкурентів.
Дата добавления: 2016-04-11; просмотров: 999;