СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Банківська енциклопедія / С.Г.Арбузов, Ю.В. Колобов, В.І. Міщенко, С.В.Науменкова. К.: Центр наукових досліджень Національного банку України: Знання, 2011. – 504 с.

2. Банківська система: навч. посіб. / (С. А. Кузнецова, Т. М. Болгар, 3. С. Пестовська); за ред. С. А. Кузнецової. - К. : «Центр учбової літератури». 2014. - 400 с.

3. Банківська справа: підручник для студ. вищ. навч. закл. / Лютий І.О., Криклій А.С., Міщенко В.І. та ін. За заг. ред. І.О. Лютого - К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2009. – 384 с.

4. Банківський нагляд : навчальний посібник / В. С. Котковський [та ін.] ; Мін-во освіти і науки України, Державний вищий навчальний заклад “Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана”, Криворізький економ. ін-т. – Львів : Магнолія 2006, 2011. – 314 с.

5. Банківські операції : навч. посіб. / О.Т. Левандівський, П.Е. Деметр. - К.: Знання, 2012. – 463 с.

6. Банківські операції : підруч. / М.І. Савлук, М.Ф. Пуховкіна, та ін. за ред. А.М. Мороз. - 3-є вид., перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2008. – 608 с.

7. Банківські операції: підручн./За ред. д.е.н., проф. О. В. Дзюблюка. – Тернопіль: Вид-во ТНЕУ «Економічна думка», 2009. – 696 с.

8. Васюренко О. В. Банківський нагляд : підручник / О.В. Васюренко, О.М. Сидоренко. – Київ : Знання, 2011. – 502 c.

9. Васюренко, О. В. Банківські операції [Текст] : навч. посіб. / О. В. Васюренко. – 6-те вид., перероб. і доп. – К. : Знання, 2008. – 318 с.

10. Господарський кодекс України : (офіц. текст: за станом на 06 квітня 2009 р.) / Верховна Рада України. – К. : Велес, 2006. – 160 c.

11. Гудзь Т. П. Банківський нагляд : навчальний посібник / Т. П. Гудзь. – Київ : Ліра, 2008. – 380 с.

12. Загородній , А. Г. Банківська справа: термінологічний словник / А. Г. Загородній, Г. Л. Вознюк. - Львів : Вид-во Нац. ун-ту "Львівська політехніка", 2010. – 508 с.

13. Коваленко В. В. Банківський нагляд : навчальний посібник / В. В. Коваленко. – Суми : УАБС НБУ, 2007. – 262 с.

14. Кредитування та ризики : навч. посіб. / Денисенко М. П., Домрачев В. М., Кабанов В. Г., Ігнатенко А. В., Чигирник К. А. - К.: "Видавничий дім "Професіонал", 2008. – 480 с.

15. Кузнецова С. А. Банківська система [текст] : навч. посіб. / (С. А. Кузнецова, Т. М. Болгар, З. С. Пестовська); за ред. С. А. Кузнецової. – К. : «Центр учбової літератури», 2014. – 400 с.

16. Любунь О. С. Банківський нагляд : підручник / О. С. Любунь, К. Є. Раєвський. – 2-е вид., перероб. – К. : ЦНЛ, 2005. – 416 c.

17. Методика розрахунку економічних нормативів регулювання діяльності банків в Україні [Електронний ресурс] : затв. пост. Правління Національного банку України від 2 червня 2009 р. № 315. – Режим доступу : http: // www.bank.gov.ua.

18. Методичні вказівки з інспектування банків “Система оцінки ризиків” [Електронний ресурс] : затв. пост. Правління Національного банку України від 15 березня 2004 р. № 104. – Режим доступу : http: // www.bank.gov.ua.

19. Мещеряков, А. А. Організація діяльності комерційного банку : навч. посіб. / А. А. Мещеряков. – К.: ЦУЛ, 2007. – 582 с.

ник / К. Є. Раєвський, Л. В. Конопатська, В. М. Домрачев. – К. : КНЕУ, 2003. – 174c.

20. Офіційний веб-партал Верховної Ради України. - Режим достуапа:www.rada.gov.ua

21. Офіційний веб-сайт Міністерства фінансів України.- Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua

22. Офіційний портал Міністерсвтва доходів і зборів України. - Режим доступу: http://sts.gov.ua/

23. Офіційний сайт Асоціації «Український Союз Учасників Національної Системи Масових Електронних Платежів».- Режим доступу: http://www.ansmep.kiev.ua

24. Офіційний сайт Державна казначейська служба України. - Режим доступу: www.treasury.gov.ua/

25. Офіційний сайт державної фінансової інспекції України. – Режим доступу: http://www.dkrs.gov.ua/kru/uk/index

26. Офіційний сайт Рахункової палати України.- Режим доступу: http://www.ac-rada.gov.ua/control/main/uk/index

27. Офіційний статистичні матеріали Національного банку України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: bank.gov.ua

28. Офіційні дані Фонду гарантування вкладів фізичних осіб [Електронний ресурс]. - Режим доступу: fg.org.ua

29. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні : [постанова Правління НБУ від 15.12.2004. - № 637 – [Режим доступу: http://www.rada gov.ua.

30. Примостка, Л. О. Фінансовий менеджмент у банку : підруч. / Л. О. Примостка. – 2-ге вид., доп. І перероб. – К.: КНЕУ, 2004.– 468 с.

31. Про банки і банківську діяльність : [закон України “ від 7.12.2000, № 2121- III] // Відомості Верховної Ради. - 2001. - № 5,6. ст. 30.

32. Про безготівкові розрахунки в національній валюті : [інструкція. - Постанова НБУ від 21.01.2004. - № 22 - Режим доступу: http://www.rada gov.ua.

33. Про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства [Електронний ресурс] : положення, затв. пост. Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 р. № 369 (зі змін., і доповн.). – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0845-01.

34. Про здійснення банками фінансового моніторингу [Електронний ресурс] : положення, затв. пост. Правління Національного банку України від 14 травня 2003 р. № 189 (зі змін., і доповн.). – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0381-03.

35. Про Комісію Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків [Електронний ресурс] : положення, затв. пост. Правління Національного банку України від 9 листопада 1998 № 470. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ v0470500-98.

36. Про Національний банк України: [закон України “ від 20.05. 1999, № 679 - ХIУ] // Урядовий кур'єр.- 1999. - № 6. ст. 30.

37. Про обіг векселів в Україні.: Закон України від 05.04.2001 № 2374-III [Електронний ресурс] / Із змінами, внесеними згідно із Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо фінансових векселів від 04.07.2013 № 407-VII – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T012374.html.

38. Про обіг векселів в Україні: [закон України “ від05.04.2001, № 2374 - III] // Урядовий кур'єр.- 2001. - № 7. ст. 9-10.

39. Про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України [Електронний ресурс] : постанова, затв. Правлінням Національного банку України від 20 березня 1998 р. № 114. – Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1045.507.3&nobreak=1.

40. Про платіжні системи та переказ грошей в Україні: [закон України “ від 05.04.2001, № 2374 - III] // Урядовий кур'єр.- 2001. - № 8. ст.1-11.

41. Про регулювання Національним банком України ліквідності банків України [Електронний ресурс] : постанова, затв. Правлінням Національного банку України від 30 квітня 2009 р. № 259. – Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?code=z0410-09.

42. Про цінні папери та фондовий ринок [Електронний ресурс] : Закон України вiд 23 лютого 2006 р. № 3480-IV. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3480-15.

43. Про цінні папери та фондовий ринок.: Закон України від 23.02.2006 № 3480-IV [Електронний ресурс] / Із змінами, внесеними згідно із Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу від від 01.01.2014, підстава 5080-17– Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3480-15

44. Раєвський К. Є. Банківський нагляд : навчально-методичний посіб-

45. Сало, І. В. Фінансовий менеджмент банку [Текст] : навч. посіб. / І. В. Сало, О. А. Криклій. – Суми : Університетська книга, 2007. – 314 с.

46. Чуб, О.О. Банки в глобальній економіці : монографія / О. О. Чуб. - К. : КНЕУ, 2009. – 340 с.

ГЛОСАРІЙ

Авалювання – це взяття банком на себе зобов’язання оплатити вексель повністю або частково за одну із зобов’язаних за ним осіб, якщо платник не оплатив вексель у строк Як правило, авальовані векселі мають точно визначений термін платежу. Аваль оформляється як напис на векселі: «Вважати за аваль», «Як аваліст за (назва особи, за яку видано аваль)», «Авальований». В авалі має бути зазначено особу, за яку він виданий. Якщо її не зазначено, вважається, що аваль надано за векселедавця. Аваль може бути надано у будь-який час: при складанні, видаванні та на будь-якому наступному етапі обігу векселя.

Акредитив – договір, що містить зобов’язання банку-емітента, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені проти документів, які відповідають умовам акредитива, зобов’язаний виконати платіж на користь бенефіціара або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.

Активні операції — це операції з розміщення банками власного капіталу та залучених ресурсів з метою отримання доходу, забезпечення діяльності й підтримання необхідного рівня ліквідності (кредитні, засновницькі, інвестиційні, міжбанківські). До активних ще відносять операції з придбання необлікових активів (приміщень, обладнання, технічних засобів тощо) та формування касових залишків і залишків коштів на кореспондентських рахунках банків.

Акце́пт(лат. acceptus) векселя — згода на оплату векселя.

Акцептований вексель — переказний векесль, що містить особливий реквізит — акцепт платника (трасата або посередника в акцепті), котрий означає згоду останнього оплатити вексельну суму.

Банк з іноземним капіталом – банк, у якому частка капіталу, що належить хоча б одному нерезиденту, перевищує 10 відсотків.

Банківська корпорація – це юридична особа (банк), засновниками та акціонерами якої можуть бути виключно банки. Банківська корпорація створюється з метою концентрації капіталів банків - учасників корпорації, підвищення їх загальної ліквідності та платоспроможності, а також забезпечення координації та нагляду за їх діяльністю. Банківська корпорація підлягає реєстрації у Національному банку України і заноситься до Державного реєстру банків. Статутний капітал банківської корпорації повинен відповідати загальним вимогам Національного банку України щодо статутного капіталу новостворюваного комерційного банку.

Банківська ліцензія - документ, який видається Національним банком України на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність.

Банківська холдингова група - банківське об'єднання, до складу якого входять виключно банки. Материнському банку банківської холдингової групи має належати не менше ніж 50 відсотків акціонерного (пайового) капіталу або голосів кожного з інших учасників групи, які є його дочірніми банками.

Банківський переказ - це доручення банку своєму банку - кореспонденту виплатити певну суму грошей за дорученням та за рахунок клієнта банку іноземному бенефіціару (одержувач).

Банківські операції — сукупність різних видів і напрямів діяльності банку у сфері фінансово-кредитних відносин з метою одержання прибутку: залучення грошових коштів і їх розміщення; здійснення кредитування і розрахунків; емісійна діяльність; купівля і продаж цінних паперів та валютних цінностей; касове обслуговування юридичних і фізичних осіб; зберігання, купівля та продаж банківських металів, дорогоцінних каменів та інших коштовностей; формування та розміщення золотовалютних резервів; касове виконання державного бюджету і видача гарантій, поручительств та надання інших фінансових послуг.

Банківські послуги трактуються як певний набір дій банківської установи, які здійснюються на замовлення та в інтересах клієнтів у сфері грошово-кредитних відносин без залучення додаткових резервів. Надання послуг, як правило, оформляється угодою між банком та клієнтом-замовником і приносить банкові дохід.

Безготівкові розрахунки – розрахунки, пов’язані з перерахуванням певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.

Бенефіціар – особа, якій призначений платіж або на користь якої відкрито акредитив.

Валюта (від італійського valuta - цінність, вартість) – це грошові знаки іноземних держав, а також платіжні і кредитні документи, виражені в іноземних грошових одиницях, що застосовуються в міжнародних розрахунках

Валютна позиція — це співвідношення активів і пасивів, а також поза­балансових вимог і зобов'язань банку за кожною іноземною валютою, і яке складається внаслідок проведення уповноваженим банком валютних операцій.

Валютне котирування – офіційно встановлений центральним банком ринковий курс (ціна) національної валюти щодо відповідних іноземних валют на день проведення операцій.

Валютний курс - ціна грошової одиниці однієї країни щодо грошової одиниці іншої країни.

Валютний ризик — небезпека валютних втрат, пов'язаних із зміною курсу іноземної валюти стосовно національної валюти при проведенні торговельних, кредитних і валютних операцій.

Валютний ринок - сукупність відносин щодо здійснення операцій з валютними цінностями та руху іноземних капіталів.

Валютні операції - операції, пов’язані з використанням як засобу платежу іноземної валюти і платіжних документів в іноземній валюті, а також з покладанням виконання зобов’язань в інвалюті на третю особу.

Валютні цінності – цінності, по відношенню до яких валютним законодавством країни встановлено особливий режим обігу на території країни та при перетині її кордонів.

Вексель – це безсумнівне боргове зобов’язання. особа, що є платником за векселем, жодним чином не може ухилитися від сплати боргу чи продовжити термін використання кредиту. Платіж вексельної суми має бути здійснений незалежно від причин виставлення векселя, навіть якщо у тексті останнього міститиметься згадка про документ, що лежав в основі появи векселя.

Вкладні (депозитні) рахунки банків – рахунки, що відкриваються банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню відповідно до законодавства України та умов договору.

Врахування векселів – це операція кредитування банком юридичної або фізичної особи шляхом придбання векселя до настання терміну платежу за ним з дисконтом (зі знижкою) за грошові кошти з метою одержання прибутку від погашення векселя в повній сумі. При цьому сума дисконту утримується наперед і вираховується відповідно із номінальної суми векселя, виходячи з кількості днів, що залишаються до терміну платежу за ним із прийняттям до розрахунку дня врахування і дня платежу.

Готівкові розрахунки – платежі, що здійснюються готівкою підприємств (підприємців) і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Депозитна система – система з обладнанням для внесення на зберігання цінностей до приймального блоку, яка відповідає встановленим вимогам; дослідження сумнівних банкнот (монет) національної та іноземної валюти, аналіз банкнот (монет) з метою перевірки наявності ознак справжності та платіжності, оцінки їх відповідності встановленим зразкам.

Державний банк - це банк, сто відсотків статутного капіталу якого належать державі.

Дистанційне обслуговування - комплекс інформаційних послуг за рахунком клієнта та здійснення операцій за рахунком на підставі дистанційних розпоряджень клієнта.

Дистанційне розпорядження клієнта – це розпорядження банку виконати певну операцію, яке передається клієнтом за погодженим каналом доступу, без відвідання клієнтом банку.

Доміциляція векселів – це призначення особливого місця платежу за векселем, відмінного від місцезнаходження платника за векселем а також призначення особливого платника (доміциліата) за векселем.

Електронний розрахунковий документ – документ, інформація в якому представлена у формі електронних даних, включаючи відповідні реквізити розрахункового документа, який може бути сформований, переданий, збережений і перетворений у візуальну форму представлення електронними засобами.

Інвестиційний банк (англ. investment bank (i-bank)) — спеціалізована кредитна установа, що залучає довготерміновий позиковий капітал і надає його в розпорядження позичальникам (підприємцям і державі) через випуск облігацій та інших видів боргових зобов'язань. Основними функціями інвестиційного банку є з'ясування характеру і розміру фінансових потреб позичальників, узгодження умов позички, вибір виду цінних паперів, визначення термінів їх емісії та розміщення серед інвесторів. Інвестиційний банк є не просто посередником між інвестором і позичальником, а й гарантом емісії та організатором ринку. Особливість інвестиційних банків полягає в тому, що вони не залучають вкладів населення.

Інкасо – це операції з комерційними і фінансовими документами або тільки з комерційними документами, що виконуються банками на підставі одержаних від клієнтів інструкцій.

Інкасо документарне – це інкасо фінансових документів, що супроводжуються комерційними документами, або інкасо тільки комерційних документів.

Інкасо чисте – це інкасо векселів, чеків, платіжних розписок та інших документів, що використовуються для одержання платежу.

Інкасове доручення (розпорядження) – розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача (органу державної податкової служби) до банку, що обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача. Інкасування (інкасо) – здійснення банком за дорученням клієнта операцій з розрахунковими та супровідними документами з метою одержання платежу або передавання розрахункових чи супровідних документів проти платежу або на інших умовах.

Інкасування векселя — приймання банком доручення векселедержателя пред’явити вексель до платежу й отримати відповідну суму за векселем у певний строк на користь векселедержателя. Завдання банку — вчасно пред’явити вексель до оплати, отримати за ним платіж та зарахувати кошти, що надійшли, на рахунок клієнта.

Іпотечний банк — кредитна установа, яка надає довгострокові грошові позики під заставу нерухомого майна, а також випускає заставні листи, що забезпечують заставну нерухомість. Різновидом Іпотечного банку в Україні є Державний земельний (іпотечний) банк. За законодавством України застава, що забезпечує позику, не передається кредиторові, а залишається у позичальника. На заставлене майно накладається заборона з усіх видів відчуження, про що робиться відмітка в іпотечній книзі.

Касове обслуговування – надання послуг з приймання, видачі та обміну готівки (грошових знаків у вигляді банкнот і монет).

Касові операції – операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов’язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку.

Комісійно-посередницькі послуги — це операції консультаційного характеру, що виконуються банками за рахунок їх високої інформативності, глибоких професійних знань персоналу, володіння новітніми технологіями, а також операції, де банки діють за рахунок та в інтересах клієнтів.

Конвертованість - можливість обміну валюти однієї країни на валюту іншої країни.

Кореспондентський рахунок – рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів.

Кредит – економічна категорія, що відображає систему відносин між суб’єктами господарювання щодо надання та отримання позики в грошовій чи товарній формі на умовах повернення, строковості та платності.

Кредитний портфель – сукупність усіх банківських позик, що структуровані за певними параметрами відповідно до завдань визначеної кредитної політики банку.

Кредитний ризик – наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через неспроможність сторони, що взяла на себе зобов’язання, виконати умови будь-якої фінансової угоди із банком або в інший

Кредитний ринок – система економічних відносин з приводу накопичення, руху, розподілу та перерозподілу позичкового капіталу між сферами економіки та окремими позичальниками.

Кредитні гроші – форма грошей, що виникла внаслідок розвитку товарного виробництва, кредитних відносин та еволюції грошових систем. Кредитні гроші – це нерозмінні на золото банкноти центральних банків і банківські депозити (депозитні гроші), які є основою сучасного платіжно-розрахункового механізму.

Кредитор банку – юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов’язань.

Кредитоспроможність – наявність у позичальника банку передумов для отримання кредиту та його здатність повернути кредит і відсотки за ним у повному обсязі та в обумовлені договором строки.

Кумулятивне голосування - голосування під час обрання органів товариства, коли загальна кількість голосів акціонера помножується на кількість членів органу акціонерного товариства, що обираються, а акціонер має право віддати всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами.

Міжнародні розрахунки – це система організації та регулювання платежів у сфері міжнародних економічних відносин, суб’єктами яких є банки, експортери та імпортери

Опціонні угоди — це строкові валютні операції, об'єктом яких виступає право купити, чи право продати валюту в майбутньому за курсом, зафіксованим в контракті

Переказний вексель (тратта) – це документ, що містить найменування «переказний вексель» і безумовну пропозицію векселедавця іншій, вказаній у векселі особі, сплатити певну суму грошей власникові векселя або його наказові.

Платіжна вимога – розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача або в разі договірного списання отримувача до обслуговуючого платника банку здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.

Платіжна вимога-доручення – розрахунковий документ, що містить вимогу отримувача безпосередньо до платника сплатити суму коштів та доручення платника банку, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної платником суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Платіжне доручення – розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючого банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

Платіжні інструменти – засоби певної форми на паперовому, електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ коштів з відповідного рахунка платника.

Поточні рахунки банків – рахунки, що відкриваються банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахункових операцій для визначених цілей.

Простий вексель – це вексель, що містить просте і нічим не обумовлене зобов’язання векселедавця (боржника) сплатити після збігу встановленого терміну часу певну суму грошей векселедержателю (кредиторові) або його наказу.

Спеціалізований розрахунковий (кліринговий) банк - установа, що здійснює діяльність виключно з розрахункового обслуговування угод, які були укладені на організованих біржових та позабіржових фінансових ринках (валютному, фондовому, товарному, ф'ючерсному, інших), а також надає відповідні послуги, пов'язані з виконанням розрахунків за взаємними зобов'язаннями третіх сторін. Спеціалізованим розрахунковим (кліринговим) банком може бути будь-яка банківська установа, належним чином зареєстрована Національним банком України спосіб виконати взяті на себе зобов’язання.

Територіально відокремлене безбалансове відділення(ТВБВ) – це установа банку, що створюється на балансі головного банку або його філій у межах однієї області і може здійснювати банківські операції тільки за дозволом, наданим головним банком.

Універсальні банки – кредитні установи, що виконують основні види банківських операцій: кредитні, депозитні, фондові, розрахункові, довірчі – і які обслуговують усіх клієнтів, незалежно від галузевої приналежності.

Філія банку – це банківська установа, яка не є юридичною особою, діє на підставі окремого положення, виступає від імені головного банку і здійснює банківські операції на підставі дозволу, наданого банком, в межах отриманих банком банківських ліцензій та дозволів. Операції філії банку відображаються на окремому балансі. Філія може самостійно брати участь у системі міжбанківських електронних розрахунків, мати окремий кореспондентський рахунок або працювати за консолідованим кореспондентським рахунком банку.

Фінансова холдингова група має складатися переважно або виключно з установ, що надають фінансові послуги, причому серед них має бути щонайменше один банк, і материнська компанія має бути фінансовою установою. Материнській компанії має належати більше 50 відсотків акціонерного (пайового) капіталу кожного з учасників фінансової холдингової групи.

Фінансовий вексель – це цінний папір, що посвідчує зобов’язання банківської установи, у тому числі центрального органу виконавчої влади. Інакше, кажучи, для емісії фінансових векселів не важливо, внаслідок чого виник грошовий борг, а важливо, що цей інструмент можуть випускати лише банки та держава.