Економічна сутність та види цінних паперів

Фондовий ринок (ринок цінних паперів) - сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів). Фондовий ринок відіграє життєво важливу роль в економічному розвитку як окремих господарюючих суб'єктів, так і суспільства в цілому, забезпечуючи ліквідність та ринковий механізм ціноутворення, сприяючи обігу капіталу і його раціональному розміщенню.

Основна функція фондового ринку полягає В мобілізації грошових коштів вкладників на досягнення цілей організації та розширення виробництва, доступ підприємств до більш дешевого, у порівнянні з банківськими кредитами, капіталу, так як купівля цінних паперів означає не що інше, як передачу частини грошового капіталу в кредит. Друга функція — інформаційна Вона полягає, в тому, що ситуація на ринку цінних паперів надає інвесторам інформацію про економічну конъюнктуру в країні та дає їм орієнтири для вкладання свого капіталу В цілому функціонування капіталу у формі цінних паперів сприяє формуванню ефективної та раціональної економіки, оскільки він стимулює мобілізацію вільних грошових ресурсів в інтересах виробництва і їх перерозподіл у відповідності з потребами ринку.

Учасники фондового ринку - емітенти або особи, що видали неемісійні цінні папери, інвестори в цінні папери, інституційні інвестори, професійні учасники фондового ринку, об'єднання професійних учасників фондового ринку, у тому числі саморегулівні організації професійних учасників фондового ринку.

Банк (його відокремлений підрозділ) повинні організувати свою професійну діяльність на фондовому ринку у складі спеціалізованих структурних підрозділів, які організаційно відокремлені від інших підрозділів банку (його відокремлених підрозділів), що здійснюють інші види діяльності.

Спеціалізований структурний підрозділ банку (його відокремлених підрозділів) - це підрозділ, що здійснює окремий вид професійної діяльності на фондовому ринку на підставі Внутрішнього положення про відповідний підрозділ за умови дотримання ним установлених законодавством вимог щодо здійснення такої діяльності.

Професійна діяльність на фондовому ринку - діяльність юридичних осіб з надання фінансових та інших послуг у сфері розміщення та обігу цінних паперів, обліку прав за цінними паперами, управління активами інституційних інвесторів, що відповідає вимогам, установленим до такої діяльності законодавством

Ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами, може отримати тільки юридична особа, створена у формі господарського товариства згідно з Цивільним та Господарським кодексами України, законами України.

Для банку при отриманні ліцензії на провадження будь-якого виду професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами кваліфікаційні вимоги такі: не менше трьох сертифікованих фахівців (у тому числі керівні посадови особи) та по два сертифікованих фахівці (у тому числі керівні посадові особи) - для відокремленого підрозділу, який провадить будь-який з цих видів діяльності.

В Україні у цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів:

1) пайові цінні папери - цінні папери, які посвідчують участь їх власника у статутному капіталі (крім інвестиційних сертифікатів та сертифікатів Фонду з операцій з нерухомістю – ФОН), надають власнику право на участь в управлінні емітентом (крім інвестиційних сертифікатів та сертифікатів ФОН) і отримання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна у разі ліквідації емітента (крім сертифікатів ФОН). До пайових цінних паперів відносяться: акції; інвестиційні сертифікати; сертифікати ФОН (Фонду з операцій з нерухомістю); акції корпоративного інвестиційного фонду;

2) боргові цінні папери - цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента або особи, яка видала неемісійний цінний папір, сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги відповідно до зобов'язання. До боргових цінних паперів відносяться: облігації підприємств; державні облігації України; облігації місцевих позик; казначейські зобов'язання України; ощадні (депозитні) сертифікати; векселі; облігації міжнародних фінансових організацій;

3) іпотечні цінні папери - цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів. До іпотечних цінних паперів відносяться: іпотечні облігації; іпотечні сертифікати; заставні;

4) приватизаційні цінні папери - цінні папери, які посвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду;

5) похідні цінні папери - цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та товарних ресурсів;

6) товаророзпорядчі цінні папери - цінні папери, які надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах.

Згідно із Законом України «Про банки і банківську діяльність банки за умови отримання письмо­вого дозволу НБУ мають право виконувати такі операції із цінни­ми паперами:

· емісію власних цінних паперів;

· організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

· операції на ринку цінних паперів від свого імені (включно з андеррайтингом);

· інвестування у статутні фонди та акції інших юридичних осіб;

· операції за дорученням клієнтів або від свого імені з інструментами грошового ринку і з фінансовими ф’ючерсами та опціонами;

· довірче управління цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами;

· депозитарну діяльність і діяльність із ведення реєстрів власників іменних цінних паперів;

· надання консультаційних та інформаційних послуг щодо бан­ківських операцій.

Відповідно до «Положення щодо організації діяльності комерційних банків на ринку цінних паперів», затвердженого Рішенням ДКЦПФР № 104 від 18.05.1999 р., до професійної діяльності на фондовому ринку, яку можуть здійснювати банки, належить діяльність щодо: торгівлі цінними паперами, депозитарної діяльності зберігача цінних паперів, ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, управління цінними паперами. Банк має організувати свою діяльність на ринку цінних паперів у складі організаційно відокремлених внутрішніх підрозділів або дочірніх структур.