Середньоквадратичне відхилення
Показує максимально можливе коливання певного параметра від його се-
редньоочікуваної величини та дає можливість оцінити ступінь ризику з погляду ймовірності його здійснення (чим більша величина даної числової характеристики, тим ризикованішим є господарське рішення)
Коефіцієнт варіації K(х)VAR
де δ(х) — середньоквадратичне відхилення доходів,
M(x) — величина сподіваних доходів
Порівнює ризикованість напрямів діяльності і конкретних ситуацій за ознаками (втратами), вираженими у різних одиницях виміру.
Коефіцієнт варіації може змінюватися в межах від 0 до 100 %. Чим менша величина, тим більш стабільною є прогнозована ситуація і, відповідно, менший ступінь ризику здійснення напряму діяльності чи певного заходу
ПРИКЛАД
Є два варіанти вкладень капіталу (табл.1.1). Необхідно вибрати варіант з більш очікуваним прибутком і визначити, який із варіантів є більш ризикованим. Якому з варіантів (А чи Б) ви віддасте перевагу (за критеріями ризик - прибуток) і чому? Відповідь обґрунтуйте.
Табл.1.1 - Варіанти вкладень капіталу
| Варіант вкладення капіталу | Результат 1 | Результат 2 | Результат 3 | Результат 4 | ||||
| Імовірність | Прибуток, тис. грн. | Імовірність | Прибуток, тис. грн. | Імовірність | Прибуток, тис. грн. | Імовірність | Прибуток, тис. грн. | |
| А | 0,2 | 0,3 | 0,3 | 0,2 | ||||
| Б | 0,5 | 0,3 | 0,1 | 0,1 |
Відповідь:
Очікуваний прибуток знаходимо за формулою:
Pi – імовірність і-го результату;
Xi – значення і-го результату;
n – кількість імовірних результатів.
Очікуваний прибуток за варіантами:
За варіантом Б очікуваний прибуток нижчий, ніж за варіантом А. За очікуваним прибутком краще варіант А.
Середньоквадратичне відхилення знаходимо за формулою:
Середньоквадратичне відхилення за варіантами:
Оскільки середньоквадратичне відхилення за варіантом Б більше за середньоквадратичне відхилення за варіантом А, тобто більший ризик для варіанту Б. Тому виберемо варіант А.
Для надання переваги одному із варіантів знайдемо коефіцієнти варіації:
Отже, перевагу необхідно надати варіанту А, оскільки ризик на одиницю прибутку за цим варіантом менший.
СТАТИСТИЧНИЙ МЕТОД
Одним з найбільш розповсюджених методів кількісного аналізу ризиків різних видів господарської діяльності є статистичний метод.
Він базується на аналізі коливань оціночного показника, який характеризує результативність дій підприємства за певний період часу. Як оціночний показник звичайно використовують величину втрат, що були допущені в минулих періодах господарської діяльності, наприклад, недоодержання доходу чи прибутку.
Залежно від результативності дій за аналізований період часу і рівня втрат, діяльність підприємства відносять до однієї з п'яти областей ризику (рис. 4.1): безризикова область, область мінімального ризику, область підвищеного ризику, область критичного ризику, область неприпустимого ризику.
Областю ризику називається деяка частина загальних втрат, у межах якої вони не перевищують встановленого граничного значення .
Віднесення результатів діяльності підприємства до певної області ризику виконується залежно від рівня втрат.
Рівень втрат визначається залежно від частки втрат у загальній величині власних коштів підприємства.
Для кількісної оцінки рівня втрат уводять поняття коефіцієнта ризику (К). Коефіцієнт ризику можна розраховувати:
• як відношення всього капіталу підприємства до суми його активів;
• як відношення розміру втрат до величини власних коштів підприємства (табл. 4.1);
• як відношення очікуваного значення втрат до очікуваного значення доходу або прибутку (табл. 4.2) тощо.
Таблиця 4.1
Дата добавления: 2016-04-06; просмотров: 3409;