Організація обліку формування балансової вартості запасів та способи розподілу транспортно-заготівельних витрат.

У ході здійснення виробничо-господарської діяльності підприємства будь-яких галузей народного господарства використовують цілий ряд ресурсів: трудових, матеріальних, фінансових тощо, котрі діють у тісному взаємозв’язку. Без достатньої кількості фінансових ресурсів неможливий вплив трудових ресурсів на матеріальні, що на кінцевому етапі дає новостворений продукт, а поруч з цим новий імпульс для здійснення фінансово-господарської діяльності суб’єкта, що хазяює.

У загальному обсязі ресурсів підприємства вагома частина належить матеріальним ресурсам - засобам і предметам праці, за допомогою яких і при дії на які виготовляється продукція, виконуються роботи, надаються послуги.

Елементи, що включаються до складу запасів, залежать у першу чергу від особливостей підприємства. На різних підприємствах виробничі запаси можуть мати різне призначення в залежності від функції, що вони виконують у процесі виробництва. Так, якщо для одного підприємства машини й устаткування є основними засобами, то для підприємств, що їх виготовляє, є готовою продукцією, а для підприємств, що здійснює їх перепродаж - товаром. Запаси підприємства можна класифікувати на виробничі і товарні.

Виробничі запаси - придбані чи самостійне виготовлені вироби, що підлягають подальшій переробці на підприємстві. У процесі виробництва виробничі запаси використовуються нерівномірно. Деякі з них цілком споживаються у технологічному процесі (сировина і матеріали), інші - змінюють тільки свою форму і розмір (мастильні матеріали, фарби), треті - входять до складу виробу без будь-яких зовнішніх змін (запасні частини), четверті - тільки сприяють виготовленню виробів, але не включаються в їхню масу чи хімічний склад (МШП).

Придбані товари і виготовлена готова продукція, призначені для продажу, складають групу товарних запасів.

Запаси, що поступають на підприємство, зараховуються на його баланс по первинній вартості. (П (С) БО 9 «Запаси»).

Первинна вартість запасів, які виготовлені власними силами підприємства, визначається виходячи з їх виробничої (фактичної) собівартості, обчисленої відповідно до П(С)БО 16 «Витрати».

У виробничу собівартість продукції (робіт і послуг) включаються:

- прямі матеріальні витрати;

- прямі витрати на оплату праці;

- інші прямі витрати;

- загальновиробничі витрати.

На підставі п.9 П(С)БО 9 ТЗВ включаються безпосередньо в собівартість придбаних виробничих запасів (якщо це можливо) або відображаються на окремому субрахунку (в нашому прикладі 2010 «ТЗВ по придбанню виробничих запасів»). В другому випадку сума ТЗВ щомісячно розподіляються між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою виданих запасів за звітний місяць.

Для визначення суми ТЗВ, що відносяться на вибулі запаси, слід розрахувати середній відсоток ТЗВ по формулі:

Відсоток ТЗВ = ТЗВ п. м. + ТЗВ м / З п. М. + З м.;

де відсоток ТЗВ – середній відсоток ТЗВ;

ТЗВ п. м. – сума залишків ТЗВ на початок звітного місяця;

ТЗВ м – сума ТЗВ за звітний місяць;

З п. м. – сума залишків запасів на початок;

З м – сума запасів, що поступили за звітний місяць.

Сума ТЗВ, що відносяться на видані запаси, визначається за формулою:

ТЗВ в. = відсоток ТЗВ х З в.;

де ТЗВ в – ТЗВ, віднесені на суму виданих запасів;

З в – сума виданих запасів.

Отримана сума ТЗВ списується на ті ж рахунки, на які списуються видані запаси.

Запитання для самоперевірки

1. Які передумови облікової політики запасів?

2. Які методи оцінки запасів застосовуються в бухгалтерському обліку сільськогосподарських підприємств?

3. Які особливості ведення первинного обліку запасів?