Вчені ступені і вчені звання

Кваліфікація наукових і науково-педагогічних кадрів визначається згідно зі встановленим законодавством порядком за обсягом знань і вагомістю наукових праць. Офіційним свідченням наукової кваліфікації є вчені ступені і вчені звання, які присвоюються Вищою атестаційною комісією (ВАК) [1].

В Україні встановлені вчені ступені доктора і кандидата наук, і вчені звання професора, доцента, старшого наукового співробітника, асистента і молодшого наукового співробітника.

Вчений ступінь кандидата наук присвоюється особам, які мають вишу освіту, здали кандидатські екзамени та захистили дисертацію. Кандидатська дисертація є закінченою науково-дослідною роботою, що містить нове вирішення актуальної наукової задачі та має істотне значення для відповідної галузі знань.

Учений ступінь кандидата наук присвоюється рішенням спеціалізованої ради вищого навчального або науково-дослідного закладу (науково-виробничого об’єднання) на підставі публічного захисту кандидатської дисертації.

Учений ступінь доктора наук присвоюється особам, які мають ступінь кандидата наук у відповідній галузі науки та які публічно захистили докторську дисертацію.

Дисертація на здобуття вченого ступеня доктора наук має бути самостійною роботою, у якій на підставі виконаних автором досліджень сформульовані і обґрунтовані наукові положення, сукупність яких можна кваліфікувати як новий перспективний напрямок у відповідній галузі науки або здійснене теоретичне узагальнення і вирішення вагомої наукової проблеми, що має важливе господарське та соціально-культурне значення.

Поряд з ученим ступенем, що є показником наукової кваліфікації, існують ще відповідні їм учені звання, які пов'язані з виконуваною науково-педагогічною або науково-дослідною роботою.

Учене звання професора присвоюється за клопотанням ради вузу докторам наук, обраним за конкурсом (або переобраним) на посаду завідувача кафедри або професора кафедри після закінчення року при успішній роботі на цій посаді, які мають друковані наукові й навчально-методичні праці, опубліковані після захисту дисертації, та не менше 10 років стажу науково-педагогічної роботи, з яких не менше 5 років педагогічної роботи у вузах, включаючи обов'язкове читання курсу лекцій на високому науковому і методичному рівні.

Учене звання професора може бути присвоєне докторам наук, які працюють у науково-дослідному закладі не менше року на посаді завідувача наукового відділу, науково-дослідного сектору, лабораторії, та обрані на ці посади за конкурсом, мають не менше 10 років стажу науково-педагогічної роботи та зарекомендували себе керівниками наукових шкіл і мають учнів, які захистили під їхнім керівництвом Дисертації на здобуття вченого ступеня.

Учене звання доцента присвоюється докторам і кандидатам наук, обраним за конкурсом на посаду доцента або завідувача кафедри, які успішно пропрацювали на цій посаді не менше року та які мають не менше 5 років стажу науково-педагогічної роботи, у тому числі не менше 3 років стажу педагогічної роботи у вузах. Крім того, вони повинні мати друковані наукові та навчально-методичні праці, опубліковані після захисту дисертації.

Учене звання старшого наукового співробітника присвоюється докторам і кандидатам наук обраним за конкурсом на посаду старшого наукового співробітника, начальника відділу, завідувача лабораторії, завідувача сектору науково-дослідного закладу, вузу.

Учені звання професора, доцента, старшого наукового співробітника присвоює ВАК HAH України за поданням рад вищих навчальних або науково-дослідних закладів.

Затвердження вченого звання асистента і молодшого наукового співробітника фіксується наказом керівника вузу або науково-дослідного закладу на підставі рішення ради, прийнятого таємним голосуванням більшістю голосів, за поданням відділу (лабораторії) або кафедри.

Вищі академічні звання. Крім учених ступенів і вчених звань, які присвоюються атестаційною комісією, існують вищі академічні звання. Найбільш видатні вчені різних галузей науки і техніки удостоюються звань академіка і члена-кореспондента Національної академії наук України шляхом обрання до складу дійсних її членів і членів-кореспондентів.

Дійсними членами (академіками) НАН України обираються вчені, які збагатили науку працями першорядного наукового значення, а членами-кореспондентами НАН України - вчені, які збагатили науку видатними науковими працями.

Загальне число академіків і членів-кореспондентів НАН Укра­їни визначається Урядом, проте Академія наук самостійно розподіляє вакансії за фахами, виходячи із рівня розвитку окремих галузей знань.