Наука як соціальний інститут. Наукознавство
Наука в кожний момент часу виступає як сумарне вираження успіхів людства в пізнанні світу.
Наукознавство - це наука, яка вивчає закономірності розвитку науки, структуру і динаміку наукового знання та наукової діяльності, взаємодію науки з іншими соціальними інститутами та сферами матеріального та духовного життя суспільства. Наукознавство не є комплексом окремих дисциплін і навіть не синтезом знань різних аспектів науки, це цілісна наука, що вивчає взаємодію різних елементів, які визначать розвиток науки як історично змінюваної цілісності, або системи.
В даний час у наукознавстві чітко визначені основні розділи знань про науку, характеристика яких приведена в таблиці 1.1.
Наукознавство — це одна з галузей досліджень, що вивчає закономірності функціонування та розвитку науки, структуру і динаміку наукової діяльності, взаємодію науки з іншими соціальними інститутами і сферами матеріального і духовного життя людства. Наукознавство всебічно відбиває ті загальні і суттєві процеси, явища, які характерні для різноманітних сторін науки, їх взаємозв'язку, а також для визначення співвідношення між наукою, з одного боку, і технікою, виробництвом і суспільством, з іншого.
Таблиця 1.1 - Розділи наукознавства та їх характеристика
| Розділи | Елементи наукознавства |
| Загальна теорія науки | Розробка концепції науки, основних напрямів її розвитку, методології. |
| Історія науки | Дослідження динамічного процесу нагромадження наукових знань, виявлення закономірностей розвитку науки. |
| Соціологія науки | Аналіз взаємодії науки та суспільства в різних соціально-економічних формаціях, дослід-ження соціальних функцій і відносин людей у процесі наукових досліджень. |
| Економіка науки | Вивчення економічних особливостей розвитку та використання науки, критеріїв економічної ефективності наукових досліджень. |
| Політика і наука | Визначення напрямів науки з врахуванням об'єктивних умов, потреб суспільства і загальної політики держави. Розробка стратегії науки на майбутнє, планування матеріального забезпечення і організації наукових досліджень. |
| Методологія науки | Дослідження систем у науці, побудова моделей науки і різних видів наукової діяльності. |
| Організація праці, психологія, етика і естетика наукової діяльності | Розробка системи організації праці вчених, вивчення психологічних, етичних і естетичних чинників наукової діяльності (інтереси, емоції, індивідуальні особливості вчених). |
| Наука і право | Дослідження і нормальне забезпечення взаємовідносин між науковими колективами і їх працівниками, розробка системи міжнародних та державних законів про науку. |
| Мова науки | Розробка міжнародних та національних систем понять і термінології, особливостей стилю викладення результатів наукових досліджень. |
| Класифікація наук | Розробка міжнародних і національних систем класифікації наук. |
Основні задачі наукознавства полягають у:
- вивченні законів і тенденцій розвитку науки (еволюція і революція в науці, внутрішня логіка розвитку, випадок і необхідність, можливість і дійсність, рушійні сили наукового прогресу тощо);
- проведенні аналізу взаємодії наук (класифікація наук, вивчення процесів диференціації та інтегрування наукових методів і дисциплін, типологія наукових досліджень);
- прогнозуванні в науці (предмет, категорії і характеристики прогресу, екстраполяція наукових ідей, кризи в науці, шляхи їх подолання, можливе і неможливе в науці);
- структуризації наукового знання (аналіз типів теорій І законів науки, процеси їх формування, методи наукового дослідження);
- реалізації наукової творчості (його психологія, інтенсифікація, особистість і колектив, проблеми евристики, культури наукового дослідження);
- визначенні проблем організації науки і керування її розвитком (критерії і принципи служби наукової інформації, планування, підготовка і розподіл кадрів, поділ праці в колективі, проблеми ефективності праці, наукової організації досліджень, наукових шкіл, розробка обґрунтованої стратегії наукового пошуку);
- визначенні співвідношення між наукою і культурою, наукою і технікою, наукою і виробництвом, наукою та побутом. З'ясування механізмів цієї взаємодії;
- критиці помилкових і реакційних поглядів і концепцій у науці.
Вирішення цих задач пов’язане з використанням відповідних методів і понять філософії, історії, соціології, політичної економії, психології, логіки, математики, кібернетики та інших наук.
Дата добавления: 2016-03-27; просмотров: 1288;