Розбудова інноваційної моделі розвитку національної економіки
Стрижень стратегії і тактики економічного зростання — орієнтація структурних трансформацій на розбудову ефективної та конкурентоспроможної економіки постіндустріального типу.
Структурна перебудова економіки України — процес формування оптимальної структури економіки, адекватної соціально орієнтованій ринковій системі постіндустріального типу та стратегічним національним інтересам країни.
За перше десятиріччя незалежності України відбулися такі позитивні структурні зрушення:
- розширення сфери дії ринкових відносин;
- зменшення рівня монополізації економіки;
- становлення конкурентного середовища;
- зміцнення недержавного сектору.
Водночас усунення держави від ролі провідного суб'єкта структурних зрушень та захисту національних інтересів, зростання впливу олігархічних структур, зрощених із державним апаратом, посилення ролі екзогенних чинників економічного зростання викликали суттєві структурні деформації трансформаційної економіки України.
Основними завданнями структурної перебудови економіки на сучасній технологічній та ресурсній базі є:
- концентрація ресурсів на пріоритетних напрямах соціально-економічного розвитку з урахуванням національної специфіки;
- зміцнення технологічних порівняльних переваг вітчизняних товаровиробників відносно зарубіжних конкурентів;
- розвиток наукомістких виробництв;
- зменшення залежності національної економіки від імпорту товарів і ресурсів;
- збільшення частки ресурсозаощаджуючих виробництв;
- подальший розвиток галузей "високих технологій";
- підвищення рівня внутрішньої збалансованості економіки;
- створення розвиненого споживчого сектору економіки та сфери послуг.
Провідною складовою структурної політики є інвестиційна політика, спрямована на забезпечення умов для накопичення критичної маси інвестиційних ресурсів, регулювання структурно-кількісних параметрів економічного зростання, формування нового екологічно безпечного соціально-орієнтованого інноваційного типу розширеного відтворення.
Перехід до постіндустріального інформаційного суспільства можливий лише за умов активного впровадження довгострокової комплексної стратегії економічного розвитку, пріоритети та механізми реалізації якої знаходять своє втілення в інноваційній політиці, спрямованій на технологічне лідерство. Водночас вітчизняні та зарубіжні дослідники звертають увагу на існування суттєвих системних перешкод для формування інноваційної моделі розвитку України, в тому числі:
- недостатність фінансових ресурсів для забезпечення наукових досліджень та впровадження інноваційних розробок;
- недовершеність нормативно-правової системи регулювання і стимулювання інноваційної діяльності;
- невідповідність корпоративної структури, яка формується в Україні, головним вимогам інноваційного розвитку;
- відсутність дієвої системи пріоритетів розвитку науково-технологічної сфери;
- повільне формування сучасного і масштабного ринку інноваційної продукції;
- неготовність апарату державного управління до предметної діяльності, спрямованої на інноваційний розвиток суспільства.
Безальтернативність інноваційної парадигми структурної перебудови вітчизняної економіки зумовлена необхідністю підвищення конкурентоспроможності України в глобальному середовищі на основі подолання ресурсних обмежень та сировинної спрямованості економіки.
Власність як економічна категорія виражає систему виробничих відносин між суб'єктами власності (людьми, класами, соціальними групами і т. ін.) щодо привласнення різноманітних речей (об'єктів власності): засобів виробництва, предметів споживання, послуг, і т. ін. у всіх сферах суспільного відтворення. Економічний зміст власності реалізується через право власності.
Право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження працею, природними ресурсами та майном. Кількість набору прав власності залежить від норм, традицій, звичаїв у певній країні, які юридично оформлені в законодавстві цієї країни.
Конституція України визначає такі форми власності як приватна, державна та комунальна. Згідно зі ст. 40 Основного Закону кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатом своєї інтелектуальної власності.
Головними напрямками розвитку власності в Україні є роздержавлення і приватизація.
Роздержавлення власності означає перетворення державних підприємств на такі, що засновані на інших формах власності, перехід від переважно державно-директивного управління виробництвом до його регулювання переважно на основі ринкових механізмів.
Шляхи роздержавлення:
- викуп майна державного підприємства, зданого в оренду;
- перетворення державного підприємства в акціонерне чи інше господарське товариство;
- викуп майна державного підприємства членами трудового колективу;
- продаж державних підприємств за курсом або через аукціон.
Існує два основних типи власності:
1) Приватна власність - такий тип власності, коли виключне право на володіння, користування і розпорядження об'єктом власності та отримання доходу належить приватній (фізичній чи юридичній) особі. Буває:
— Індивідуально-трудова (фізична особа в підприємницькій діяльності одночасно використовує власні засоби виробництва і свою робочу силу. Буває одноосібна та сімейна (фермерське сімейне господарство).
— З найманою працею: індивідуальна, партнерська (об'єднання капіталів або майна кількох фізичних чи юридичних осіб), корпоративна (акціонерна).
2) Суспільна власність означає спільне привласнення засобів виробництва і його результатів. Буває:
— Державна(система відносин, за якої абсолютні права на управління і розпорядження власністю здійснюють органи державної влади). Поділяється на загальнодержавну (спільна власність усіх громадян країни) і муніципальну (комунальну) - це власність, що перебуває в розпорядженні регіональних державних органів (області, міста, району тощо).
— Колективна: кооперативна власність (це об'єднана власність членів окремого кооперативу, створена на добровільних засадах для здійснення спільної діяльності), власність трудового колективу (спільна власність, передана державою чи іншим суб'єктом у розпорядження колективу підприємства (на умовах викупу чи оренди), власність громадських та релігійних об'єднань (створюється за рахунок власних коштів, пожертвувань).
Запитання для самоконтролю знань
1. У чому полягає відмінність формаційного і цивілізаційного підходів до періодизації суспільного розвитку?
2. Дайте визначення поняття "цивілізація". Які критерії розвитку цивілізації існують в науці?
3. У чому полягає сутність економічної системи?
4. Якими критеріями визначається тип економічної системи?
5. Назвіть структурні елементи економічної системи і розкрийте їхній взаємозв'язок.
6. Розкрийте зміст поняття "ринкова економіка".
7. Розкрийте зміст поняття "командна економіка".
8. Розкрийте зміст поняття "змішана економіка".
9. Як в економічній науці відбувається процес еволюції визначення категорії "власність"?
10. Що таке суб'єкт і об'єкт власності?
11. Що таке відносини власності і яка їх структура?
12. Розкрийте зміст поняття "право власності".
13. Що є первинним у взаємовідносинах: власність як економічна категорія і власність як юридична категорія?
14. У чому полягають особливості корпоративної форми власності?
15. Розкрийте специфіку інтелектуальної власності.
16. Розкрийте зміст сучасних новітніх тенденцій розвитку відносин власності в розвинених країнах та їхні причини.
17. Що означає поняття "людина економічна"?
18. Яке місце займає людина в економічній системі?
ТЕМА 4.
Дата добавления: 2016-03-27; просмотров: 940;