Діяльність служби безпеки з організації контрольно-пропускного режиму на підприємстві

Контрольно-пропускний режим - комплекс організаційно-правових обмежень і правил пропуску через контрольно-пропускні пункти в окремі будівлі (приміщення) працівників об'єкта, відвідувачів, транспорту і матеріальних засобів. Це один із ключових моментів в організації системи безпеки на підприємстві. Отже, контрольно-пропускним режимом є комплекс організаційних заходів (адміністративно-обмежувальних), інженерно-технічних рішень і дій служби безпеки.

Організація контрольно-пропускного режиму пов'язана з певною складністю. Справа в тому, що механізм здійснення контрольно-пропускного режиму ґрунтується на застосуванні "заборон" і "обмежень" стосовно суб'єктів, що перетинають межі об'єктів, які охороняються, для забезпечення інтересів підприємства. Такий механізм має бути бездоганним за відповідністю вимогам чинного законодавства.

Розглянемо основні напрями створення контрольно-пропускного режиму на підприємстві: методику визначення та оцінювання початкових даних; розроблення заходів і нормативних документів; устаткування контрольно-пропускних пунктів.

Контрольно-пропускний режим як частина системи безпеки має відповідати чинному законодавству, статуту підприємства так іншим нормативно-правовим актам, що регулюють діяльність підприємства.

Основними цілями створення контрольно-пропускного режиму є:

захист законних інтересів підприємства, підтримка порядку внутрішнього управління;

захист власності підприємства, її раціональне й ефективне використання;

зростання прибутків підприємства;

внутрішня і зовнішня стабільність підприємства;

захист комерційних таємниць і прав на інтелектуальну власність.

Контрольно-пропускний режим як частина системи безпеки дає змогу вирішити такі завдання:

забезпечення санкціонованого проходження працівників і відвідувачів, ввезення (вивезення) продукції і матеріальних цінностей, ритмічної роботи підприємства;

запобігання безконтрольному проникненню сторонніх осіб і транспортних засобів на території, що охороняються, і в окремі будівлі (приміщення);

своєчасне виявлення загроз інтересам підприємства, а також потенційно небезпечних умов, що сприяють виникненню матеріального і морального збитку підприємства;

створення надійних гарантій підтримки організаційної стабільності зовнішніх і внутрішніх зв'язків підприємства, відпрацювання механізму оперативного реагування на загрози й негативні тенденції;

припинення посягань на законні інтереси підприємства, використання юридичних, економічних, організаційних, соціально-психологічних, технічних та інших засобів для виявлення і послаблення джерел загроз безпеці підприємства.

Отже, контрольно-пропускний режим можна визначити і як систему забезпечення нормативних, організаційних і матеріальних гарантій виявлення, запобігання і припинення посягань на законні права підприємства, його майно, інтелектуальну власність, виробничу дисципліну, технологічне лідерство, наукові досягнення і інформацію, що охороняється, і як сукупність організаційно-правових обмежень і правил, що встановлюють порядок пропуску через контрольно-пропускні пункти працівників об'єкта, відвідувачів, транспорту і матеріальних цінностей.

Нормативні гарантії полягають у тлумаченні й реалізації норм права, з'ясуванні меж їх дії, у формуванні належних правовідносин, визначенні та забезпеченні правомірної діяльності підрозділів і працівників фірми з приводу її безпеки, використання обмежувальних заходів, застосування санкцій до фізичних і юридичних осіб, що посягають на законні інтереси фірми.

Організаційні гарантії формуються у процесі розроблення, побудови й підтримання високої працездатності загальної організаційної структури управління процесом виявлення й усунення загроз діяльності фірми, використання ефективного механізму стимулювання її оптимального функціонування, відповідної підготовки персоналу.

Матеріальні гарантії формуються за рахунок виділення і використання фінансових, технічних, кадрових, інтелектуальних, інформаційних та інших ресурсів фірми, що забезпечують своєчасне виявлення, ослаблення й усунення джерел загрози, запобігання можливому збитку і його локалізацію, створення сприятливих умов для діяльності фірми. Ці гарантії наповнюють нормативні й організаційні заходи безпеки практичним змістом, створюють реальну основу розвитку культури безпеки фірми.

Основні заходи контрольно-пропускного пункту розробляє служба безпеки, а затверджує керівник фірми. До них додається інструкція про контрольно-пропускний режим. Відповідальність за організацію контрольно-пропускного режиму покладається на начальника служби безпеки, практичне здійснення контрольно-пропускного режиму - на охорону (чергових по КІШ, контролерів, охоронців), працівники якої мають знати встановлені на об'єкті правила контрольно-пропускного режиму, документи, що діють, стосовно порядку пропуску на об'єкт (з об'єкта) працівників і відвідувачів, ввезення (вивезення) товарно-матеріальних цінностей. Контрольно-пропускний режим може бути встановлений як по об'єкту загалом, так і в окремих корпусах, будівлях, відділах, сховищах та інших спеціальних приміщеннях.

Вимоги до контрольно-пропускного режиму слід обов'язково довести до кожного працівника об'єкта. Всі працівники об'єкта зобов'язані дотримуватися їх. У кожному випадку порушення контрольно-пропускного режиму необхідно проводити адміністративне розслідування.

Обов'язки охорони з контрольно-пропускного режиму визначаються в інструкції і в посадових обов'язках контролерів контрольно-пропускних пунктів.

Підготовка вихідних даних. Підприємництво і заборони (обмеження) є суперечливими за своєю природою. Розробник контрольно-пропускного режиму має знайти розумний баланс між необхідними обмеженнями та інтересами підприємства.

Розроблення заходів і нормативних документів контрольно-пропускного режиму починають із визначення вихідних даних. Оцінюючи ці дані, розробник визначає основні положення інструкції про контрольно-пропускний режим. Доцільно запропонувати таку послідовність визначення й оцінювання вихідних даних:

1. Організаційна структура підприємства, розміщення його окремих елементів і характер виробництва (діяльності) на них. З'ясування цих питань дає змогу вирішити такі практичні завдання:

- виділити об'єкти, майданчики, будівлі і приміщення, на яких потрібно організувати контрольно-пропускний режим;

o визначити характер контрольно-пропускних пунктів (КПП) для пропуску працівників і транспортних засобів.

2. Оцінювання добового обсягу потоків транспортних засобів, вантажів, матеріальних цінностей і людей (персоналу фірми та відвідувачів), що проходять через КПП і в окремі будівлі (приміщення). Тільки на основі оцінювання реального стану місць пропуску можна визначити пропускну спроможність чинних КПП і привести її у відповідність із завданнями основного виробництва на об'єкті. Така оцінка допоможе вибрати оптимальний варіант автоматизації і контролю проходу (проїзду) на території, що охороняються.

3. Виділення (за ступенем важливості) категорії об'єктів, транспортних засобів і вантажів, а також категорії осіб, що перетинають установлені межі. Для досягнення чіткості у визначеннях доцільно класифікувати приміщення і територію об'єкта залежно від умов доступу і ступеня захищеності.

Для чіткої організації пропускного режиму слід поділити об'єкти підприємства (будівлі, приміщення) на загальнодоступні, закриті та з обмеженим доступом. Визначення категорій режиму може дати чітку відповідь на запитання, які потрібно з'ясувати під час організації контрольно-пропускного режиму і розроблення вихідної документації з устаткування об'єкта технічними засобами охорони.

Закріплення за приміщенням конкретної категорії допомагає регламентувати і обґрунтувати:

умови доступу працівників підприємства і відвідувачів на об'єкт;

пропозиції адміністрації підприємства для вироблення оптимального варіанта порядку пропуску осіб, транспортних засобів і матеріальних цінностей на об'єкт;

наявність і вид фізичної охорони;

види використовуваних технічних засобів для забезпечення безпеки.

Розробка інструкції про пропускний режим. Практичне вирішення питань, пов'язаних з організацією пропускного режиму, викладається в "Інструкції про пропускний режим", яка визначає систему організаційно-правових охоронних заходів щодо встановлення дозвільного порядку (режиму) проходу (проїзду) на об'єкт (з об'єкта) і має такі розділи:

1. Загальні положення, де зазначено:

нормативні документи, на підставі яких складалася інструкція;

визначення контрольно-пропускного режиму і мета його введення;

посадові особи, на яких покладається організація і практичне керівництво контрольно-пропускною системою;

санкції до порушників контрольно-пропускного режиму;

вимоги до устаткування різних приміщень.

2. Порядок пропуску працівників підприємства, осіб, що відряджаються, і відвідувачів через контрольно-пропускні пункти. Тут містяться рекомендації:

перерахувати всі КПП, подати їх призначення, опис, розміщення і встановити їх єдину нумерацію;

викласти вимоги до устаткування КПП;

установити порядок проходження працівників і відвідувачів на територію об'єкта і визначити категорії приміщень;

визначити права і основні обов'язки контролерів КПП;

установити приміщення, де забороняється приймати відвідувачів і представників сторонніх організацій.

3. Порядок допуску на об'єкт транспортних засобів, вивезення продукції, документів і матеріальних цінностей. У цьому розділі йдеться про:

o порядок допуску на територію об'єкта (з об'єкта) автотранспорту, що належить об'єкту;

порядок в'їзду і стоянки на території об'єкта транспорту, що належить працівникам на правах особистої власності;

порядок пропуску автомашин сторонніх організацій, що прибули з вантажем на адресу об'єкта в робочий і неробочий час;

порядок вивезення (ввезення) товарно-матеріальних цінностей;

правила оформлення документів на вивезення (винесення) матеріальних цінностей з території об'єкта.

4. Види перепусток, порядок їх оформлення. У цьому розділі викладено:

види перепусток, їх кількість і статус;

опис перепусток;

порядок оформлення і видачі перепусток;

порядок заміни і перереєстрації перепусток;

заходи у разі втрати перепустки працівником.

5. Обов'язки посадових осіб з підтримання контрольно-пропускного режиму.

6. Облік і звітність, порядок зберігання і друку перепусток. Залежно від структури підприємства і характеру його діяльності інструкція може містити й інші розділи.

При розробленні інструкції про контрольно-пропускний режим визначають види і групи перепусток, які діятимуть на підприємстві. На великих підприємствах зазвичай установлюють кілька видів перепусток: постійні, тимчасові,разові й матеріальні. Зразки бланків перепусток розробляє адміністрація об'єкта (служба безпеки). За зовнішнім виглядом і змістом перепустки мають відрізнятися одна від одної і мати певні види захисту. Всі види перепусток, за винятком матеріальних, оформляє і видає бюро перепусток (або інший підрозділ) за письмовими заявками. Види перепусток визначають залежно від специфіки підприємства .

Постійні перепустки видаються співробітникам об'єкта, яких прийнято на постійну роботу, а також працівникам інших організацій, які постійно обслуговують об'єкт.

Постійні перепустки можуть поділятися на групи, кількість і призначення яких визначаються інструкцією про контрольно-пропускний режим. Вони можуть зберігатися у працівників об'єкта або в кабінах на КПП. Постійні перепустки осіб, що вибувають з об'єкта на тривалий час (відпустка, хвороба, відрядження тощо), зберігаються в бюро перепусток (відділі персоналу), а у разі зберігання їх у кабіні КПП роблять відповідну відмітку. При звільненні працівника з роботи його перепустку показують в установленому порядку.

Тимчасові перепустки видаються особам, що працюють за контрактом, тимчасово прибули у відрядження на підприємства, і зберігаються зазвичай на КПП. Термін дії і порядок оформлення тимчасових перепусток визначаються інструкцією про контрольно-пропускний режим. Тимчасові перепустки можуть бути з фотографією і без неї; Без фотографи вони дійсні тільки у разі пред'явлення документа, що засвідчує особу.

Разові перепустки (для відвідувачів і клієнтів) видаються на одну особу і лише для разових відвідин підприємства та його підрозділів. Вони дійсні за наявності документа, що засвідчує особу. Разові перепустки потрібно періодично змінювати за кольором бланків та іншими ознаками.

Разова перепустка, видана водієві транспортного засобу, може бути одночасно і разовою перепусткою для транспорту. Вона є дійсною для входу на територію об'єкта або його підрозділу протягом певного часу.

Контроль за відвідувачами підприємства з разовою перепусткою здійснюють, роблячи відмітку на зворотному боці перепустки про час відвідин і завіряючи підписом особи, що прийняла відвідувача.

Разову перепустку вилучає на КПП контролер, коли відвідувач виходить з об'єкта і здає її в бюро перепусток. Про осіб, що не вийшли з об'єкта після закінчення терміну дії перепустки, контролер повідомляє начальникові караулу (черговому по КІШ) для вжиття заходів щодо з'ясування причин затримання. Прізвища осіб, що відвідали об'єкт за разовою перепусткою, записують у спеціальну книгу обліку.

Разові перепустки дійсні протягом 30 хв. від моменту їх видачі до проходу контрольно-пропускного посту (КПП) і протягом 15 хв. після відмітки про час виходу відвідувача. Відмітку про час виходу робить на зворотному боці разової перепустки керівник підрозділу, до якого прибув відвідувач.

Матеріальні перепустки для вивезення (винесення) товарно-матеріальних цінностей видає адміністрація підприємства. Термін дії перепустки визначається інструкцією про контрольно-пропускний режим. Матеріальні перепустки вилучають на КПП і здають у бюро перепусток. їх видають на внесення (винесення) або ввезення (вивезення) матеріальних цінностей. За термінами дії вони прирівнюються до разових перепусток.

Зразки чинних перепусток мають бути на КПП.