Облік реалізації товарів в роздрібній торгівлі

Роздрібні підприємства, які здійснюють реалізацію товарів (розрахункові операції) в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), проводять: • розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку Книги обліку розрахункових операцій та Розрахункової книжки;

• на підставі розрахункового документа встановленої форми на повну суму проведеної операції особі, яка отримує або повертає товар (отримує послугу або відмовляється від неї);

• щоденно друкують на реєстраторах розрахункових операцій (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і зберігають їх у Книгах обліку розрахункових операцій;

• друкують на РРО (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг)) контрольні стрічки і зберігають їх протягом трьох років;

• надають покупцю товарів (послуг) на його вимогу чек (накладну або інший письмовий документ), що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України "Про захист прав споживачів".

Відповідно до законодавства реєстратори розрахункових операцій (РРО) повинні застосовуватися:

• фізичними особами — суб'єктами підприємницької діяльності;

• юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), суб'єктами підприємницької діяльності, що здійснюють операції з розрахунками в готівковій і/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками і суб'єктами підприємницької діяльності, що здійснюють операції купівлі-продажу валюти.

Водночас законодавством передбачені винятки з цієї норми. РРО можуть не застосовуватись, якщо:

• розрахунки здійснюються через касу підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею квитанцій, оформлених у встановленому порядку (приміщення каси підприємства повинно бути ізольоване й обладнане відповідним чином);

• специфіка окремих форм діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг дозволяє здійснювати розрахунки без застосування РРО з використанням розрахункових квитанцій (РК).

РРО застосовується для здійснення розрахунків за продані товари. Документом, який підтверджує факт здійснення продажу, є касовий чек. При проведенні реєстрації операції з продажу касир зобов'язаний отримати від покупця гроші за товар, здійснити операцію закриття чека в РРО, роздрукувати його і видати покупцеві чек і здачу разом з товаром.

Власник РРО повинен забезпечити окремий облік найменувань, цін і кількості наданих послуг кожного найменування, а також щоденне виконання в кінці робочого дня денного звіту з обнуленням інформації в оперативній пам'яті Z-звіту) та її занесенням до фіскальної пам'яті РРО.

Без застосування РРО, але з використанням Розрахункової книжки можливе здійснення:

• роздрібної торгівлі з транспортних засобів (крім торгівлі з причепів-фургонів, причепів-дач, напівпричепів, які використовуються як стаціонарні пункти), автоцистерн, цистерн, бочок, бідонів, лотків, прилавків, корзин, ручних візків (за винятком тих, які знаходяться в стаціонарних приміщеннях, крім приміщень ринків);

• реалізації штучних товарів через торгові автомати;

• реалізації товарів та продукції на підприємствах споживчої кооперації у сфері торгівлі та громадського харчування, які розташовані в сільській місцевості, де середньомісячний товарообіг у національній валюті України кожного із зазначених об'єктів за останні 12 місяців не перевищує суму 20 тис. грн;

• послуг населенню;

• видачі талонів, квитанцій та білетів (з нанесеними друкарським способом серій, номерів і номінальної вартості) на відвідування культурно-спортивних показових закладів та організацій, при проведенні екскурсій, в бібліотеках, при паркуванні автотранспорту, в пасажирському транспорті міського сполучення, а також жетонів і електронних карток в метро, при оформленні на залізничних станціях вантажних перевезень.

Фіскальні функції— здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Реєстратор розрахункових операцій (РРО) — пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат (ЕККА), електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Розрахункова операція — приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Електронний контрольно-касовий апарат (ЕККА) — реєстратор розрахункових операцій, який додатково забезпечує попереднє програмування найменування і ціни товарів (послуг) та облік їх кількості, друкування розрахункових та інших звітних документів. До ЕККА належать також торговельні автомати або інше подібне устаткування, що призначене для операцій з продажу товарів (послуг) без видачі покупцю чека, іншого звітного документа за готівкові кошти чи їх замінники — жетони, картки платіжних систем або інші замінники грошей, без участі фізичної особи, яка контролює здійснення оплати таких товарів (послуг).

Комп'ютерно-касова система — реєстратор розрахункових операцій, виготовлений із застосуванням комп'ютерних засобів, який додатково виконує технологічні операції, визначені сферою його застосування, і забезпечує друкування розрахункових та інших звітних документів.

Електронний контрольно-касовий реєстратор — реєстратор розрахункових операцій, який додатково забезпечує облік кількості реалізованих товарів (послуг) найменування, друкування розрахункових та інших звітних документів.

Електронний таксометр — реєстратор розрахункових операцій, який додатково забезпечує попереднє програмування тарифів за проїзд та облік вартості наданих послуг з перевезень пасажирів.

Автомат з продажу товарів (послуг) — реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.

Фіскальна пам'ять — запам'ятовуючий пристрій у складі реєстратора розрахункових операцій, призначений для одноразового занесення, зберігання і багаторазового зчитування підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, яку неможливо змінити або знищити без пошкодження самого пристрою.

Розрахунковий документ — документ установленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Розрахункова книжка— належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах Державної податкової служби України, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених цим Законом випадках, коли не застосовуються реєстратори розрахункових операцій.

Книга обліку розрахункових операцій — прошнурована і належним чином зареєстрована в органах Державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Фіскальний режим роботи — режим роботи реєстратора розрахункових операцій, який забезпечує безумовне виконання ним фіскальних функцій.

Фіскальний звітний чек — документ установленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті.

Фіскальний звіт — документ установленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що застосовується для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, який містить дані про виконані операції з початку робочої зміни касира.

Денний звіт— документ установленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.

Контрольна стрічка — документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій, який містить копії надрукованих цим реєстратором розрахункових документів.

— це денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті і занесенням її у фіскальну пам'ять РРО.

ЕККА повинен бути запрограмований таким чином, щоб друкований чек містив відомості про суб'єкт підприємницької діяльності, найменування і місце розташування об'єкта, заводський номер, номер реєстрації, відомості про товар: кількість, ціна, вартість одиниці, загальна вартість придбаних товарів, сума ПДВ, номер касового чека, дата реалізації.

Щоденно після закінчення робочого дня матеріально-відповідальна особа складає денний звіт Z-звіт) із обнуленням інформації в оперативній пам'яті і занесенням її до фіскальної пам'яті. Якщо в Z-звіті не відображається інформація за операціями "Службове внесення" або "Службове видання" сум готівки, то перед виконанням Z-звіту без обнулення потрібно виконати щоденний звіт (Х-звіт).

Щоденні касові звіти підклеюються в журнал використання ЕККА та узагальнюються у даному журналі за кожен день.

На період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 год (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням Книги обліку розрахункових операцій та Розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

Найбільш розповсюдженим методом, який застосовується підприємствами роздрібної торгівлі при вибутті товарів, є метод цін продажу. Оцінка за цінами продажу ґрунтується на застосуванні середнього відсотка торговельних націнок. Відповідно до П(С)БО 9 "Запаси" цей метод застосовують підприємства, які мають значну і змінювану номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торгової націнки. Метод за цінами продажу може успішно застосовуватися окремо до кожної групи товарів з приблизно однаковою націнкою. Для кожної групи товарів потрібно розрахувати окремий відсоток торгової націнки.

Для обліку торгової націнки Планом рахунків передбачено субрахунок 285 "Торгова націнка". За кредитом субрахунка 285 відображається збільшення суми торгових націнок, за дебетом — зменшення (списання). Списання за розрахунками суми торгової націнки на реалізовані товари відображається за дебетом субра-хунка 285 і кредитом субрахунків 281 і 282. У звітність (Баланс) включається згорнуте за всіма субрахунками сальдо рахунка 28.

При використанні методу цін продажу собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари.

При вибутті товарів торговельна націнка, що припадає на вибулі товари, розраховується за формулою:

Тн = С% х Тв ,

де: Тн — торговельна націнка;

С% — середній процент торговельної націнки;

Тв — продажна вартість вибулих товарів.

Як випливає з п. 22 П(С)БО 9, середній відсоток торговельної націнки визначається так:

С% = ((Ск 285 + Ок 285) : (СД 282 + ОД 282)) х 100% ,

де: С% — середній % торговельної націнки;

Ск 285 — сума залишку торговельних націнок на початок звітного місяця (сума залишку торговельної націнки на початок періоду);

Ок 285 — сума торговельних націнок у продажній вартості товарів, отриманих у звітному місяці;

СД 282 — сальдо за дебетом рахунка 282 (сума залишку товарів на початок періоду);

ОД 282 — обороти за дебетом рахунка 282 (вартість товарів, які надійшли протягом звітного періоду).

Згідно з п. 22 П(С)БО 9 «Запасисобівартість реалізованих товарів дорівнює різниці між їх продажною (роздрібною) вартістю і сумою торговельної націнки на ці товари. П(С)БО 2 «Баланс(п. 25) також вимагає показувати у статті «Товаривартість товарів, що придбаваються для перепродажу без торговельних націнок.

Собівартість товару складається з таких витрат:

— вартості товару, сплаченої за договором постачальнику за вирахуванням непрямих податків;

— сум ввізного мита;

— транспортно-заготівельних витрат, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування;

— вантажно-розвантажувальних робіт;

— інших витрат, безпосередньо пов’язаних з придбанням товарів та доведенням їх до стану, придатного для реалізації.

Усі інші витрати торговельного підприємства відобразяться у складі витрат на збут, адміністративних витрат, фінансових та інших витрат.

П(С)БО 9 "Запаси" регламентує порядок включення суми транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ) у первісну вартість товарів і визначення суми реалізованої торгової націнки. До складу початкової вартості товарів включають суми ТЗВ, що пов'язані з їх придбанням: витрати на заготівлю запасів, оплата навантажувально-розвантажувальних робіт і транспортування запасів усіма видами транспорту, включаючи страхування ризиків із транспортування запасів. Слід мати на увазі, що до складу транспортних витрат відносять як витрати сторонніх організацій, так і витрати, понесені власне підприємством (витрати ПММ, витрачених у зв'язку з доставкою товарів, та інші витрати, пов'язані з нормальною роботою транспортного засобу під час поїздки за товаром); витрати, пов'язані з виплатою компенсації витрат водія під час поїздки за товаром та ін.

Так, пунктом 9 П(С)БО 9 "Запаси" установлено, що ТЗВ можуть безпосередньо включатися у вартість запасів або відображатися загальною сумою на окремому субрахунку рахунка обліку запасів. Ця сума щомісяця розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули за звітний місяць. Таким чином, порядок віднесення сум транспортних витрат до первісної вартості товарів може проходити такими способами:

• методом прямого розподілення транспортних витрат;

• методом розподілення транспортних витрат за середнім процентом.

Розподіл ТЗВ:

Метод прямого підрахунку. Сутність прямого методу розподілу транспортних витрат відображається в самій назві — прямим розподілом транспортних витрат між одиницями придбаного товару у вартісному, або кількісному, або у ваговому співвідношенні.

Цей метод застосовується тоді, коли можливо точно визначити витрати, пов'язані із транспортуванням тих чи інших одиниць запасів у вартісному чи натуральному вираженні. Якщо товар було доставлено власними силами, то всі витрати, понесені у зв'язку з такою доставкою, мають бути відображені у складі первісної вартості придбаних товарів.

Прямий розподіл транспортних витрат може призвести до значних витрат праці, особливо якщо підприємство має великі обороти надходження і вибуття товарів, дуже широкий асортимент товарів, несе постійні витрати на доставки товару. В цьому випадку оптимальним варіантом розподілу транспортних витрат є застосування методу розподілу за середнім відсотком.

Метод середнього відсотка. Застосування методу середнього відсотка не передбачає розподілу транспортних витрат безпосередньо при одержанні товарів, як це передбачено методом прямого розподілу. Протягом звітного періоду транспортні витрати накопичуються окремо на відповідних субрахунках. Розрахунок суми транспортних витрат, що підлягають списанню у складі собівартості проданих товарів, здійснюється за підсумками звітного періоду. Оскільки транспортні витрати включаються до первісної вартості товарів, придбаних за грошові кошти, то і облік таких витрат будемо здійснювати на окремому субрахунку рахунка 28 "Товари".

У додатку до П(С)БО 9 наведений числовий приклад визначення собівартості реалізованих товарів по оцінці вибуття запасів за цінами продажу, що в основному використовують підприємства роздрібної торгівлі. У цьому додатку для обліку ТЗВ застосовується субрахунок 289 "Транспортно-заготовельні витрати", не передбачений Планом рахунків, а націнка на реалізовані товари списується проведенням Д-т 282 "Товари в торгівлі" — К-т 285 "Торгова націнка" методом "сторно".

Відповідно до П(С)БО 9 "Запаси" такі суми включаються до вартості товару або обліковуються окремо на субрахунку 289 "Транспортно-заготівельні витрати".

Суть методу полягає у визначенні відсоткового співвідношення між сумою залишку транспортно-заготівельних витрат на початок місяця і сумою транспортно-заготівельних витрат, що пов'язані з придбанням товарів протягом звітного періоду, та сумою залишку запасів на початок звітного періоду і придбаними у цьому ж періоді запасами.

Література: [4, 7, 9,41, 46,55].

Питання для самоперевірки:

1. Дате визначення поняттям «оптова торгівляі «оптовий товарообіг»?

2. Що таке торгова націнка і які методи її визначення?

3. Як обліковують і розподіляють транспортно-заготівельні витрати?

4. Що таке середній відсоток торгової націнки, як і навіщо його визначають?

5. Визначте основні вдмінності обліку в оптовій і роздрібній торгівлі?

6. Яким чином регулюється відсоток торгової націнки на товари в роздрібній торгівлі?

7. Які документи підприємство повинно складати в зв`язку з процесом реалізації товарів, хто і як визначає перелів цихдокументів?

8. Як відбувається списання нетачі товарів?

9. Якими нормативними документами регулюється облік товарів в роздрібній торгівлі?

10. Яким чином обліковуються і документуються операції, пов`язані з ПДВ?