Середня зона розміщена на глибинах 300 - 600 м, інколи – 2000 м. Цю воду використовують для бальнеологічних цілей.

Нижня зона залягає на глибині кількох км. У ній практично не має водообміну і містяться високо мінералізовані води хлор-натрієвого-кальцієвого складу, інколи зі значним вмістом галогенсульфіду, брому та рідкісних елементів. Ці води використовують у промисловості для добування йоду, брому та рідкісних елементів.

З господарсько-питною метою використовують переважно води верхньої зони. Якість води залежить від ґрунтів та порід, розміщених нижче. Ґрунти торф'яно-тундрової зони збагачують воду органічними речовинами рослинного походження. Це стосується також болотних вод. Чорноземи, каштанові та солончакові ґрунти сприяють появі у воді переважно мінеральних речовин. Зі збільшенням залягання вод зменшується число мікроорганізмів і на глибині 6 м і нижче воно дорівнює нулю. Шар ґрунту завтовшки в 3,5 - 4 м на полях фільтрації затримує до 90% мікроорганізмів.

Господарська діяльність людей спричинює забруднення підземних вод. Найбільший вплив на хімічний склад підземних вод мають інтенсивний розвиток промисловості, міст і хімізація сільського господарства, які супроводжуються появою значної кількості стічних вод і газових викидів. При цьому в атмосферу, ґрунти й поверхневі води потрапляють різні неорганічні та органічні речовини. Біологічне забруднення підземних вод зумовлюють різні мікроорганізми (бактерії, віруси та ін.). Найнебезпечнішим є забруднення вод хвороботворними мікроорганізмами, що можуть надходити ґрунтові води з полів фільтрації, скотних дворів, вигрібних ям тощо.

До поверхневих належать води океанів, морів, озер, річок, боліт, струмків та штучних водосховищ. Океани, моря та деякі озера мають солону воду. Ріки, більшість озер, ставки, штучні водосховища, болота й струмки містять прісну воду, яку використовують для господарсько-питного й технічного водо забезпечення.

Характерною особливістю річкової води є нестабільність і неоднорідність хімічного й бактеріологічного складу, незначна мінералізація за значного вмісту органічних речовин, рослинних і тваринних організмів, у тому числі й мікроорганізмів. У ній інтенсивно відбуваються біологічні процеси. Ці води доступні для будь-яких забруднень. Нестабільність складу пояснюється зміною кількості води в ріках залежно від пори року та метеорологічних факторів, а також локальними забрудненнями водойм промисловими та господарсько-побутовими стічними водами. Основними джерелами забруднення є господарсько-побутові й зливові води. Останні змивають з ґрунтів значні кількості бруду і переносять їх у ріки та інші поверхневі водойми. До них додаються промислові стічні води, в яких містяться шкідливі хімічні речовини.

Стічні води — води, які відходять після використання в побутовій, промисловій та сільськогосподарській діяльності людини, або які пройшли через будь-яку забруднену територію чи об'єкт.

Залежно від характеристики стічні води поділяють на: 1) умовно чисті (оборотні), 2) брудні. Умовно чистими (оборотними) стічними водами вважають води після охолодження технологічного обладнання, компресорів та іншого устаткування.Після використання в технологічних процесах їх охолоджують у градирнях та заводських ставках, у деяких випадках звільнюють від зависей і знову повертають на охолодження.Брудні стічні води різняться за складом забрудників який визначається технологією виробництва.

Усі види забруднень можна розподілити на:

Теплові.

У різних технологічних процесах у промисловості використовують воду, внаслідок чого утворюються такі відпрацьовані стічні води: