Класифікація бізнес-процесів

Основу для класифікації бізнес-процесів становлять такі базові категорії:

а) основні бізнес-процеси;

б) супутні БП;

в) допоміжні БП;

г) забезпечуючі бізнес-процеси;

д) бізнес-процеси розвитку;

е) бізнес-процеси керування.

Основними бізнес-процесами є ті процеси, спрямовані на виробництво продукції або надання послуг, що представляють цінність для клієнта, та забезпечують одержання доходу для підприємства. Як правило, основних бізнес-процесів на підприємстві небагато (не більше десяти). Вони створюють додану вартість продукції (послуг), створюють сам продукт, який є цінним для споживача, зосереджені на отриманні прибутку.(Напр., для жиркомбінату- прцес вир.масла і процес вир.майонезу, а для автотранспортного – процес забезпечення перевезень).

Супутні БП – це процеси, спрямовані на вир-во товару чи надання послуг, що є результатами супутньої до основної діяльності і також забезпечуючі отримання доходу. (напр., для жиркомбінату – процес вир. Мила і процес вир.гліцерину).

Допоміжні БП - це процеси, призначені для забезпечення життєдіяльності основних і супутніх процесів і спрямовані на підтримку їх специфічних рис. Вони направлені на надання необхідних внутрішніх продуктів, послуг для напрямків бізнесу, забезпечують функціонування інфраструктури компанії.(Напр.,для а/трансп. п-ва – процес ремонту і технічного обслуговування транспорту і процес забезпечення безпеки перевезень).

Забезпечуючі бізнес-процеси – це процеси, які призначені для забезпечення виконання основних і супутніх бізнес-процесів і спрямовані на підтримку їх універсальних рис. У загальному виді вони забезпечують ресурсами всі бізнес-процеси підприємства (процес фін.забезпечення діяльності, процес забезпечення кадрами, проц.юридичного забезпечення).

Бізнес-процеси розвитку – це бізнес-процеси вдосконалення товару (послуги), що виробляється, засвоєння нових напрямків і технологій, а також інноваційні процеси. Націлені на отримання прибутку у довгостроковій перспективі, забезпечують розвиток і вдосконалення діяльності п-ва в перспективі.

Бізнес-процеси керування – це бізнес-процеси, які охоплюють весь комплекс функцій керування на рівні кожного бізнес-процесу й бізнес-системи в цілому. Націлені на управління всіма попередніми групами БП, їх ще називають стратегічним управлінням. Напр., процеси стратегічного, оперативного і поточного планування, процес формування і виконання екеруючих впливів.

При проведенні визначення і класифікації для кожного бізнес-процесу визначається склад учасників бізнесу-процесу. Важливе місце при визначенні учасників займає власник бізнес-процесу, як правило, посадова особа – топ-менеджер.

Проведення визначення й класифікації бізнес-процесів, визначення їхніх параметрів – індивідуальна й досить не проста робота при переході на процесну організацію й керування діяльністю підприємства. Тому, важливою заключною стадією виконання даної роботи є узгодження результатів проведеної класифікації між власниками бізнес-процесів, а також власниками підприємства.

5.Моделювання бізнес-процесів.

Мета моделювання бізнес-процесів:

• створити реальну картину функціонування п-ва та процесів, що відбуваються у ньому;

• виявити поточні проблеми п-ва і можливості їхнього вирішення;

• створити основу для забезпечення стійкого функціонування й розвитку п-ва.

Моделювання бізнес-процесів:

• забезпечує «прозорість» всіх господарських операцій, дозволяє побачити реальну картину того, як функціонує підприємство, за рахунок подання існуючих бізнес-процесів у вигляді графічних, табличних і текстових документів;

• дає змогу аналізувати ймовірні наслідки збоїв на тому чи іншому етапі виконання робіт, вчасно знайти й виправити виявлені помилки;

• створює передумови для постійного вдосконалнння й поліпшення керування підприємством.

Задачі, що вирішуються за допомогою розроблених моделей бізнес-процесів:

• представлення діяльності підприємства й прийнятих у ньому технологій у вигляді ієрархічних схем бізнес-процесів, що забезпечуює наочне подання функціонування підприємства;

• побудова раціональної й ефективної організаційно-управлінської структури;

• впорядкування інформаційних потоків (у тому числі документообігу) усередині підприємства;

• розробка й побудова раціональних технологій роботи підрозділів підприємства;

• підвищення керованості бізнесу;

• аналіз вимог і проектування специфікацій корпоративної інформаційної системи;

• регламентація службових функцій, розробка положень про відділи й посадові інструкції;

Напрямки використання кореневої моделі БП показані на рис.1.1

Коренева модель БП може слугувати базою для складання класифікатора процесів. При подальшій деталізації опису на ці БП складають деталізовані моделі процесів, процедури і регламенти взаємодії, документовані описи БП у Системі менеджменту якості.

Далі – с.37 и рис 2.4.1 – Показіваєм БП

6. Методи та етапи моделювання.

Що означає створити модель бізнес-процесу?

Створити модель бізнес-процесу означає:

• визначити керівника бізнес-процесу;

• визначити границі бізнес-процесу (границі відповідальності й повноважень керівника бізнес-процесу);

• визначити виходи й клієнтів бізнес-процесу;

• визначити входи й постачальників бізнес-процесу;

• визначити ресурси, необхідні для виконання бізнес-процесу (перебувають у розпорядженні керівника процесу);

• описати технологію виконання бізнес-процесу;

• розробити показники, по яких оцінюється бізнес-процес, його результати й задоволеність клієнтів бізнес-процесу;

• описати роботу керівника бізнес-процесу по аналізу й поліпшенню бізнес-процесу, і так само його звітність перед вищестоящим керівником.

Етапи моделювання бізнес-процесів.

Етап 1. Аналіз первинних вимог і підготовка до проведення робіт. На цьому етапі відбувається розробка й затвердження цілей і стратегій компанії, методики ведення проекту, визначення цілей моделювання бізнес-процесів, формування робочих груп щодо опису інтегрованої БМ та її подальшої оптимізації, методична підготовка до проекту (навчання членів робочої групи), детальне планування робіт.

Етап 2. Моделювання й аналіз бізнес-процесів «як є» (Модель AS-IS). Модель «як є» являє собою «знімок» положення справ на підприємстві на момент обстеження (організаційно-штатна структура, взаємодія між підрозділами, існуюючі технології, автоматизовані й не автоматизовані бізнес-процеси й т.д.). Дозволяє зрозуміти, що робить й як функціонує дане підприємство з позицій системного аналізу, а також на основі отриманої інформації виявити вузькі місця й сформулювати пропозиції по поліпшенню керування підприємством.

Етап 3. Моделювання бізнес-процесів «як повинне бути» (Модель TO-BE). Модель «як повинне бути» інтегрує перспективні пропозиції керівництва, співробітників підприємства, експертів і системних аналітиків у єдине ціле й дозволяє сформувати бачення нових раціональних технологій роботи підприємства.

На цьому етапі відбувається формування декількох варіантів моделей бізнес-процесів «як повинне бути», також проводиться аналіз отриманих варіантів на основі обраних критеріїв, аналіз вартості, документування перспективних бізнес-процесів (розробка регламенту), коректування службових функцій і розробка нової документації, заснованої на регламенті бізнес-процесів (положення про відділи, посадові інструкції).

Етап 4. Супровід змін при впровадженні бізнес-процесів «як повинне бути». На цьому етапі передбачається: вибір пріоритетів при впровадженні бізнес-процесів «як повинне бути» на основі розрахованої економічної ефективності; оцінка необхідних ресурсів та ризиків; детальне планування етапу впровадження, регулярний моніторинг БП.

Методи моделювання:

• Функціональне моделювання (нотація IDEF0);

• Моделювання потоків даних (нотація DFD);

• Моделювання потоків робіт (нотація IDEF3);

У рамках методології IDEF0 (Integration Definition for Function Modeling) бізнес-процес представляється у вигляді набору елементів-робіт, які взаємодіють між собою, обмінюючись інформаційними й матеріальними потоками за допомогою людських і виробничих ресурсів, які споживаються кожною роботою. За допомогою функціонального моделювання можна провести системний аналіз бізнесу. Функціональна модель будується на припущенні, що робітники мають невисоку кваліфікацію, тому задачі, що їм пропонуються для вирішення повинні бути дуже простими. Така модель передбачає розбиття на найпростіші завдання, які виконуються по конвейерній схемі з чітко регламентованими маршрутами, як правило в межах структурних підрозділів п-ва.

DFD – моделювання потоків даних (документообіг). Діаграми DFD (Data Flow Diagramming) можуть доповнити те, що вже відбито в моделі IDEF0, оскільки вони описують потоки даних, дозволяючи простежити, яким чином відбувається обмін інформацією як усередині системи між бізнес-функціями, так і системи в цілому із зовнішнім інформаційним середовищем.

IDEF3 – моделювання потоків робіт. На відміну від діаграм IDEF0 й DFD, елементи яких дозволяють точно описати функціональність системи й організацію документообігу, описати з їхньою допомогою логіку побудови системи не вдасться. Для опису логіки взаємодії інформаційних потоків, послідовності виконання робіт і сценаріїв взаємодії модель підприємства доповнюють діаграмами ще однієї методології – IDEF3.

Методи моделювання діяльності п-ва

Найбільше поширення отримали два методи аналізу господарської діяльності п-ва:

- м-д структурного аналізу і проектування SADT (Structured Analyse &Design Technique) ;

- м-д об”єктно-орієнтованого моделювання (ООМ) з використанням уніфікованої мови моделювання UML.