Класифікація противірусних засобів

За механізмом дії розрізняють препарати, які пригнічують:

1) адсорбцію вірусу на клітини та (або) проникнення його всередину клітини - імуноглобулін;

2) вивільнення вірусного генома – мідантан, ремантадин;

3) синтез “ранніх” вірусних білків – ферментів – гуанідин;

4) синтез нуклеїнових кислот – ацикловір, ідоксуридин, оксолін;

5) синтез “пізніх” вірусних білків – саквінавір;

6) “збирання” вібріонів – метисазон;

7) препарати широкого спектра дії – інтерферони (лаферон, реаферон, бетаферон, інтерферон).

За призначенням при певних захворюваннях:

1.Препарати, які призначають хворим на грип – мідантан, ремантадин, інтерферон, оксолін.

2. Препарати, що застосовують при герпетичних інфекціях – ацикловір, ідоксуридин.

3. Препарати, які призначають хворим на СНІД – азидотимідин, дицезокситимідин.

Всі препарати (крім ідоксуридину і оксоліну) призначають внутрішньо.

Вони добре всмоктуються у всі тканини і рідини. Виводяться нирками.

Ідоксуридин використовується лише місцево при герпетичному кератиті.

Ацикловір в організмі перетворюється на ацикловір – трифосфат, який пригнічує вірусну ДНК – полімеразу. Має високу активність проти вірусу простого герпесу типу 1 і 2 та вірусу оперізувального герпесу.

Показання: простий герпес шкіри і слизових оболонок (усередину і місцево); усі форми простого і оперізувального герпесу (в/в; профілактика інфекцій у пацієнтів з ослабленим імунітетом).

Побічна дія: нудота, блювання, пронос, кишкова колька, висип на шкірі, пригнічення кровотворення, подразнення шкіри і слизових оболонок.

Ремантадин застосовують для лікування та профілактики грипу А.

Інтерферони – глюкопротеїди, що виробляються клітинами макроорганізму у відповідь на інфікування вірусами. Крім противірусної дії інтерферон пригнічує розвиток злоякісних клітин, розмноження невірусних м/о, регулює імунні реакції, має антитоксичну і радіопротекторну дію.

Показання: герпетичний кон’юктивіт, аденовірусний кератокон’юктивіт, герпетичне ураження шкіри, статевих органів, захворювання органів дихання, зумовлені рино-, адено- та реовірусами, вірусні ураження ЦНС, вірусні захворювання на фоні застосування імунодепресантів, вірусний гепатит В, деякі злоякісні новоутворення, профілактика грипу та інших респіраторних вірусних захворювань.

Можна застосовувати у поєднанні з хіміопрепаратами.

Побічна дія: підвищення температури тіла, почервоніння і болючість на місці введення, алергічні реакції, пригнічення кровотворення (у великих дозах).

Оксолін призначають місцево або у вигляді мазі, якою змащують 2 рази на день слизові оболонки носа; у вигляді розчину (краплі в око). Ефективний при герпетичних ураженнях та при грипі.

Побічна дія: чхання, підвищене виділення слизу.