Адміністративне судочинство

Юрисдикція адміністративних судів в Україні поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законодавством встановлений інший порядок судового вирішення спорів. Що стосується питань захисту прав інтелектуальної власності, то таким судам підсудні спори фізичних та юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень (Держдепартаментом) щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Рішення Держдепартаменту про відмову в видачі охоронних документів на об’єкти права інтелектуальної власності можуть бути також оскаржені до Апеляційної палати Держдепартаменту. Апеляційна палата – це колегіальний орган для розгляду заперечень проти рішень Держдепартаменту щодо набуття прав на об’єкти права інтелектуальної власності та заяв щодо визнання торговельних марок добре відомими в Україні.

Розгляд заперечень в адміністративному порядку в Апеляційній палаті здійснюється за спеціальною процедурою, більш простою в порівнянні з цивільним судочинством, що виключає значну кількість процесуальних дій і вимагає значно менших фінансових витрат та витрат часу.

Згідно з чинним на сьогодні законодавством Апеляційною палатою розглядаються тільки заперечення (спори) з боку заявників щодо набуття прав на об’єкти права інтелектуальної власності і не розглядаються заперечення проти реєстрації прав від третіх осіб, які вважають, що така реєстрація зачіпає їх права та законні інтереси. Хоча слід відзначити, що можливість третіх осіб заперечувати проти реєстрації прав на етапі проведення експертизи існує в законодавстві про торговельні марки.

Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам, усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією із сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова чи службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки.

Місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди), а також Вищий адміністративний суд України вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції.

Апеляційні адміністративні суди переглядають судові рішення місцевих адміністративних судів (місцевих загальних судів як адміністративних судів та окружних адміністративних судів), які знаходяться у межах їхньої територіальної юрисдикції, в апеляційному порядку як суди апеляційної інстанції.

Вищий адміністративний суд України переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції. Вищий адміністративний суд України переглядає в апеляційному порядку як суд апеляційної інстанції судові рішення окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ у випадку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Верховний Суд України переглядає судові рішення адміністративних судів за винятковими обставинами.

Провадження в адміністративних судах дуже схоже на провадження в цивільних справах, але має певні особливості, зумовлені тим, що адміністративні позови подаються до суб’єктів владних повноважень або цими суб’єктами до інших учасників публічно-правових відносин.

До адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб’єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви особисто позивачем або його представником. Позовна заява може бути надіслана до адміністративного суду поштою. На прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви. Адміністративний позов може містити вимоги про:

- скасування або визнання нечинним рішення відповідача – суб’єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

- зобов’язання відповідача – суб’єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

- зобов’язання відповідача – суб’єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;

- стягнення з відповідача – суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

- виконання зупиненої чи не вчиненої дії;

- встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень.

Позовна заява може містити, крім вищевказаних вимог, інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин (ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі. Питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує не пізніше наступного дня після надходження позовної заяви до адміністративного суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків позовної заяви, у разі залишення позовної заяви без руху. Про відкриття провадження у справі чи відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу. Копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі невідкладно після постановлення надсилається особам, які беруть участь у справі, разом з інформацією про їхні процесуальні права і обов’язки. Відповідачам надсилаються також копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви можуть бути оскаржені особою, яка подала позовну заяву.

Залишення позовної заяви без руху або повернення позовної заяви не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень. Ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції. Подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб’єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб’єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб’єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов’язковою для виконання. Крім зупинення дії рішення суб’єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються, адміністративний позов може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії (ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як в цивільному і господарському судочинстві, в адміністративному судочинстві кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, але в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов’язку і витребовує необхідні докази. Суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов’язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи (ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України. Судовий розгляд адміністративної справи здійснюється в судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі, після закінчення підготовчого провадження. Особа, яка бере 130 Захист прав інтелектуальної власності. Практичний посібник участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. Судове засідання проводиться у спеціально обладнаному приміщенні – залі судових засідань. Окремі процесуальні дії в разі необхідності можуть вчинятися за межами приміщення суду (ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства).

У разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб’єктів владних повноважень можуть бути покладені обов’язки щодо забезпечення виконання рішення. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

У разі поновлення судом апеляційної інстанції строку апеляційного оскарження одночасно вирішується питання про зупинення виконання постанови або ухвали. Виконання постанови або ухвали може бути зупинено також в інших випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово (ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України).