ПРОЦЕС ФОРМУВАННЯ ТЕХНІКО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ СКЛАДОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Зниження рівня розвитку техніко-технологічної бази підприємства призводить до економічних втрат. Низький рівень техніко-технологічної бази підприємства зумовлює такі можливі втрати:

· втрати від браку;

· втрати внаслідок виходу з ладу обладнання;

· суми нарахованих штрафів та виплат за забруднення довкілля;

· суми нарахованих виплат за втрату працездатності персоналу;

· втрати від простоїв обладнання;

· втрати від понаднормативних витрат на експлуатацію та обслуговування устаткування.

Окрім того, можливий недоотриманий обсяг доходу в результаті використання альтернативної техніко-технологічної бази. До таких втрат відносять наступні:

· втрати від використання більш дорогої сировини;

· недоотримання доходу від використання більш продуктивного обладнання;

· недоотримання доходу від втрати ринків збуту з більш жорсткими вимогами та рівнем конкуренції;

· недоотримання доходу від неможливості виготовлення продукції з певними споживчими властивостями;

· недоотримання доходу через неможливість виходу на зовнішні ринки;

· недоотримання доходу через низьку конкурентоспроможність;

· втрати від підвищеної трудомісткості ремонту та обслуговування обладнання.

Підвищення економічної безпеки підприємства в значній мірі залежить від правильного визначення рівня техніко-технологічного розвитку підприємства. Під техніко-технологічним розвитком розуміють стан відповідності технологічних процесів і засобів праці сучасним досягненням науково-технічного прогресу. В процесі дослідження рівня розвитку техніко-технологічної бази використовують інформацію статистичної та бухгалтерської звітності підприємства.

На рівень техніко-технологічної безпеки впливають різноманітні чинники. Дослідники цієї проблеми Ф. Євдокімов та В. Белозубенко[8] вважають, що індикатори техніко-технологічної безпеки можна розподілити за такими напрямками:

· реновація та відтворення основних виробничих фондів;

· ефективність використання основних виробничих фондів;

· ступінь зносу основних виробничих фондів;

· інтенсивність оновлення технології;

· науково-виробнича новизна використовуваної техніки і технології;

· конкурентоспроможність продукції.

Для характеристики цих індикаторів наводяться групи показників.

Л. Донець та Н. Ващенко[9] виділяють показ­ники, які характеризують технологічний потенціал і технологічну безпеку підприємства, а саме:

· рівень прогресивності технологій, що розраховується як від­ношення кількості використовуваних прогресивних сучас­них технологій (на рівні підприємств-лідерів, що пра­цюють на конкретному ринку) до загальної їхньої кількості на підприємстві;

· рівень прогресивності продукції, що розраховується як від­ношення кількості найменувань вироблених нових прогресивних видів продукції (на рівні кращих зразків серед під­приємств, що працюють на конкретному ринку) в загальній їхній кількості;

· рівень технологічного потенціалу, що розраховується як ча­стка технічних і технологічних рішень на рівні винаходів у загальній кількості нових рішень, використовуваних у виро­бничому процесі, й т. ін.

І. Нагорна[10] для оцінювання рівня техніко-технологічної безпеки наводить показники, пов’язані з випуском прогресивної та захищеної патентами продукції, а також устаткування, що відповідає кращим світовим аналогам. Пропонується використовувати нижченаведені показники, які характеризують технічний і технологічний потенціал підприємства (природно, з урахуванням економічних результатів їх діяльності):

· частка продукції підприємства, що відповідає або перевершує кращі світові аналоги (Кп.прод.);

· частка технологічного устаткування, що відповідає світовим аналогам (Кп.т.);

· частка продукції підприємства, яка захищена патентами (Кпат.прод.).

Чим вище значення даних показників, тим вищим є рівень техніко-технологічної безпеки підприємства. Техніко-технологічну безпеку можна оцінювати за чотирма рівнями: абсолютним, задовільним, незадовільним та критичним. За допомогою методів математичної статистики нами досліджені та встановлені порогові значення рівнів техніко-технологічної безпеки підприємства, які наведені в табл. 2.7.

Якщо показник має абсолютний рівень, то йому присвоюється значення 4, задовільний - 3, незадовільний - 2, критичний - 1. Застосовуючи формулу середньозваженої арифметичної, визначають рівень техніко-технологічної безпеки за узагальненим коефіцієнтом.

Таблиця 2.7