Сучасна класифікація вірусів

 

Отже, спочатку з'явилися файлові віруси, за ними заванта­жувальні, а потім, з появою вірусів, які самі шифрувалися, вірусологія стала розвиватися ша­леними темпами, як і віруси. Фахівці вже називали їх полі­морфними вірусами (напевне, се­ред читачів знайдеться хоча б один, хто пам'ятає вірус Фантом, через який «захворіли» комп'ю­тери в середині 90‒х років).

Але перед тим як перейти до класифікації, давайте з'ясуємо, яку дефініцію вірусу дають кла­сики. Наприклад, всесвітньо відомий американський розроб­ник програмного забезпечення для комп'ютерних мереж, зокре­ма міжнародних, як от Novell, — програміст Пітер Дайсон (Peter Dyson) дав таке означення вірусу:

«Вірус — це програма, призначен­ням якої є порушення роботи комп'ютерної системи без відома користувача цієї системи. Вірус може приєднувати сам себе до іншої програми, таблиці розділів або до завантажуваль­ного сектора диска та активі­зуватися за певних ситуацій або комбінації певних ситуа­цій».

Що таке комбінація пев­них ситуацій, можна проде­монструвати на прикладі по­ведінки вірусу Ієрусалим (цей приклад уже став класичним, майже всі вірусологи наво­дять його, тому не будемо по­рушувати традиції).

Отже, вірус Ієрусалим уперше було зафіксовано у 1988 p. в мережі одного з ізраїльських університетів. Вірус виявляв себе так: на ек­рані монітора з'являлися чорні квадрати, уповільнюва­лася робота комп'ютера, тобто вірус викликав лише роздра­тованість користувачів, але якщо програма, яка була інфікована цим вірусом, за­вантажувалася в оперативну пам'ять комп'ютера саме у п'ятницю 13‒го, то вірус зни­щував кожну активну в цей момент програму.

Було зафіксовано також вірус Тайвань (1998 p.), дія яко­го, залежно від поточної дати, могла бути або непомітною, або дуже агресивною. Вірус міг навіть знищити дані у флеш‒BIOS, чого було достатньо, щоб змусити користувача замінити материнську плату. А це у гро­шовому еквіваленті те саме, що купити новий комп'ютер.

Отже, зрозуміло, що не можна одразу визначити міру шкідливості вірусу. Це справа фахівців. Але знати типи вірусів, які можуть загрожу­вати комп'ютеру, необхідно кожному користувачу.

Сучасні фахівці, зокрема Євген Касперський, поділя­ють комп'ютерні віруси на такі типи:

• файлові;• бутові;• поліморфні;• макровіруси;• невидимі;• резидентні;• хробаки;• мережеві.

Вірусологи поділяють віруси не тільки на типи, а й на класи за такими властивостями: середови­ще розповсюдження вірусу; опе­раційна система, в якій він може існувати; ступінь агресивних дій та особливості алгоритму роботи вірусу (див. таблицю).

Таблиця: Класифікація комп'ютерних вірусів

Клас вірусу за властивістю Тип вірусу Спосіб зараження
За середовищем розповсюдження вірусу   файлові;     бутові;     макровіруси   мережеві;   комбіновані   Файлові віруси будь‒яким чином вбудовуються у файли .cow, .exe або створюють файли‒клони (компаньйони) чи використовують особливості будови файлової системи (лінковані). Бутові (або завантажувальні) віруси вбудовують себе у завантажувальний сектор диска або змінюють вказівку на активний бут‒сектор диска. Макровіруси вбудовуються у файли документів офісних прикладних програм, таких як Word, Excel, Access. Мережеві віруси використовують для свого розповсюдження протоколи мереж та електронної пошти. Комбіновані віруси: а) файлово‒бутові віруси, заражають файли та бут‒сектори дисків; б) мережеві макровіруси, заражають документи офісних програм і розповсюджують свої копії електронною поштою
За операційною системою, в якій може існувати вірус   файлові;   бутові; макровіруси; мережеві   Файлові віруси заражають певні файли операційної системи, наприклад, можуть бути заражені exe‒файли ОС Windows‒95, а сусідній комп'ютер у мережі, який працює в ОС Linux, не матиме жодного зараженого exe‒файла. Бутові віруси також заражають тільки певні формати даних бут‒секторів певної ОС. Макровіруси заражають тільки певні файли певних форматів певної ОС. Мережеві віруси заражають тільки файли певних форматів певної ОС
За ступенем агресивних дій   зовсім безпечні; безпечні; небезпечні; дуже небезпечні   Зовсім безпечні віруси ніяк не впливають на роботу комп'ютера (якщо не враховувати зменшення вільного простору на диску через розмноження вірусів). Безпечні віруси діють так само, як і зовсім безпечні, але можуть виявлятися через будь‒які аудіо‒ або графічні ефекти. Небезпечні віруси можуть призвести до будь‒яких значних збоїв у роботі комп'ютерної системи, «зависання» тощо. Дуже небезпечним вірусам характерні значні деструктивні дії, наприклад: знищення частини даних, файлів і навіть програм, ушкодження системних ділянок дисків, виведення з ладу системи BIOS тощо
За особливостями алгоритму роботи вірусу   резиденті; невидимі; поліморфні   Резидентні віруси заражають пам'ять комп'ютера: під час інфікування комп'ютера вірус залишає в оперативній пам'яті резиденту частину, яка перехоплює звернення ОС до об'єктів зараження та вбудовується в них. Отже, нерезиденті віруси не заражають пам'ять. Невидимі, або стелс‒віруси перехоплюють запити ОС на читання/запис заражених об'єктів і підставляють у цьому об'єкті замість себе незаражену ділянку об'єкта; маскування (використання стелс‒алгоритмів) дає змогу вірусам сховатися. Поліморфні віруси (або ті, що самошифруються) постійно змінюються, і дві копії одного й того самого вірусу можуть зовсім не збігатися. Віруси використовують змінність для того, щоб їх було складніше виявити







Дата добавления: 2016-03-04; просмотров: 977;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.006 сек.