Правове становище депутата парламенту

Депутати - професійні парламентарії, які з моменту отримання депутатського мандата наділяються спеціальними правами і привілеями. У більшості держав депутат може обиратись (переобиратися) неодноразово, без будь-яких обмежень.

До числа найважливіших привілеїв відносяться безвідповідальність і недоторканність (імунітет) депутатів. Перше означає, що парламентарій не відповідає за дії, висловлювання, безпосередньо пов’язані з його депутатською діяльністю, як в період, так і після закінчення терміну своїх повноважень.

Імунітет полягає в тому, що депутат без згоди парламенту або його керівних органів не може бути притягнутий до відповідальності або підданий арешту за вчинення правопорушення, за винятком випадків, коли він був пійманий на місці вчинення злочину. Отримуючи на виборах «представницький мандат», депутати повинні виражати волю виборців, мс суспільні інтереси, які забезпечують виконання законодавчої й інших функцій парламенту. За виконання професійної депутатської діяльності парламентар отримує винагороду (індемнітет), як правило, у кілька разів перевершує за розміром оплату кваліфікованого фахівця.

Загальною вимогою до парламентарів у президентських і напівпрезидентських республіках є неможливість суміщення депутатського мандата з іншими, як виборними, так і невиборними посадами. Навпаки, при парламентській формі правління депутат може бути одночасно членом уряду. Забороняється заняття підприємницькою (комерційною) діяльністю.

Взаємовідносини між виборцями та обраним ними депутатом можуть будуватися на принципах «імперативного мандата» та «вільного мандата». Кожен з них містить певний режим відповідальності депутата перед виборцями.

Принцип вільного мандата означає, що парламентарій юридично не зв’язаний дорученнями виборців і діє в парламенті, згідно зі своїми уявленнями про належне і власною совістю. На цій підставі заперечується право виборців відкликати, як не виправдав їхньої довіри. Відповідно до сучасної доктрини конституційного права депутат в парламенті - насамперед повноправний член колегії, що володіє владними повноваженнями на всій державній території і виражає загальнонаціональні інтереси. Так, в Основному законі ФРН (ст. 38) зафіксовано, що депутати Бундестагу «є представниками усього народу, не пов’язані наказами і вказівками і підкоряються лише своїй совісті».

На практиці володіє вільним мандатом депутат виявляється залежним від політичної партії чи виборчого об’єднання (громадського руху), які підтримали його на виборах. Крім того, він залежить від тих організацій та осіб, які фінансували його виборчу кампанію або надали йому іншу підтримку.

Принцип імперативного мандата включає в себе сукупність гріх елементів: обов’язковість наказів виборців для депутата, обов’язкову звітність депутата; право його відкликання виборцями, якщо він не виконує або погано виконує накази (доручення).

В даному випадку депутат виступає мандатарієм, представником виборців того округу, в якому він обраний. Він пов’язує себе наказами і несе відповідальність перед виборцями за невиконання своїх зобов’язань. Істота відповідальності виражається у відмові виборців підтримати депутата на чергових виборах або в його відкликання у разі невиправдані їм наданої довіри.

У сучасних державах використовується поєднання і «вільного» і «імперативного» мандату. Як правило, на загальнодержавному рівні застосовується вільний мандат, але на рівні місцевого співтовариства, де депутат тісніше пов’язаний з виборцями - імперативний.

Наприклад, депутати японського парламенту володіють вільним мандатом, але можуть бути вилучені в будь-який час з складу палати резолюцією більшості присутніх членів палати. Тоді як на місцевому рівні депутати можуть бути відкликані достроково за вимогою 1/3 виборців більшістю голосів.

В ряді зарубіжних держав (Австрія, Бразилія) разом з депутатом обираються його заступники, сприяють виконанню депутатських обов’язків. У разі вибуття депутата його заступник заміщає мандат і стає повноправним депутатом.

У більшості зарубіжних країн депутати на першому засіданні парламенту приносять присягу.