Транспортні правовідносини. Поняття, ознаки та їхня характеристика

Оскільки транспортне право — це окрема спеціальна галузь права, де транспортні правовідносини мають свої особливі ознаки, серед яких можна виділити такі.

1. Транспортні правовідносини складаються у сфері, де перевезення виступає у формі процесу виробництва на транспорті, закінченим продуктом якого є доставка вантажу до споживача або надання послуг.

2. Транспортні правовідносини виникають у разі обов'язкової участі відповідного транспортного органу або посадової особи цього органу (підприємства, організації, установи

3. Транспорті правовідносини можуть виникати за ініціативою будь-якої із сторін. Проте згода чи бажання другої сторони майже завжди є обов'язковою (крім випадків, передбачених законодавством — військові перевезення, перевезення зв'язку із запровадженням у країні особливого стану, ліквідація наслідків стихійного лиха та ін)

4. Транспортні правовідносини виникають з приводу експлуатації транспортних засобів і шляхів сполучення, які виконують роль засобів виробництва, а відповідно і роль засобів праці робітників транспорту.

5. Предметом транспортних правовідносин завжди є діяльність з наданням послуг.

Транспортні правовідносини мають свою структуру, яка складається з таких елементів:

а) юридична основа (транспортно-правові норми, що містяться в законодавчих і нормативних актах);

б) юридичні факти (певні дії та події, які слугують фактичною підставою для виникнення, зміни чи припинення транспортних правовідносин.);

Дії — це результат діяльності й волевиявлення людей. Дії бувають як правомірні, так і неправомірні.

Правомірні дії — це такі юридичні факти, що відповідають вимогам транспортного законодавства та умовам надання транспортних послуг.

Неправомірні дії — це такі дії або бездіяльність, що не відповідають вимогам законодавства, порушують транспортно-правові норми, а також умови надання послуг. Наприклад, несвоєчасна подача транспортних засобів під навантаження чи розвантаження визнається порушенням умов надання послуг і тягне за собою юридичну відповідальність.

Події — це явища, незалежні від волі людей

в) суб'єкти транспортних правовідносин (конкретні учасники, які наділені правами й обов'язками у сфері транспортної діяльності);

г) об'єкти транспортних правовідносин (суспільні відносини, щодо забезпечення потреб населення та виробництва в перевезеннях і надання транспортних послуг);

г) зміст правовідношення (сукупність прав і обов'язків учасників цих відносин)

За характером юридичних зв'язків між сторонами транспортні правовідносини поділяються на вертикальні та горизонтальні.

Вертикальні транспортні правовідносини — це відносини субординаційного характеру. Вони виражають юридичну залежність однієї сторони від другої. Це взаємовідносини, які існують між органами виконавчої влади як, наприклад, відносини між Міністерством транспорту України й Державною адміністрацію залізничного транспорту (Укрзалізниця). Вони, як правило, виникають з приводу організації транспортного процесу, використання засобів перевезень і шляхів сполучень.

Горизонтальними транспортними правовідносинами визнаються відношення, в межах яких сторони відносно фактично і юридично рівноправні. Це відносини, учасники яких не перебувають у підпорядкування один одного. Саме такі відносини при певному виключенні, виникаютьз договору про перевезення вантажів; про буксирування; про експлуатацію під'їзних колій, подачу та збирання вагонів; про перевезення пасажирів і багажу; договору про експедицію тощо.

Вони характеризуються:

· наявністю однакового правового рівня сторін;

· відсутністю будь-якої форми співпідпорядкованості;

· відсутністю юридично-владного волевиявлення одної сторони відносно другої.

Захист транспортних правовідносин здійснюється як в судовому, так і в адміністративному порядку.