Націоналізм. Міжнаціональні конфлікти та шляхи їх подолання
Націоналізм— ідеологія і політика, основу якої складають ідеї національної винятковості і переваги, прагнення до національної замкнутості, місництва, недовіра до інших націй.
Яскравий прояв націоналізму в сучасному світі продемонстрував німецький фашизм, що призвів світ до Другої світової війни 1939-1945 рр. Синонімами фашизму стали терміни «расизм», «нацизм», «шовінізм», «геноцид», «Голокост».
Міжнаціональний конфлікт — одна із форм відносин між національними спільнотами, що характеризується станом взаємних претензій, відкритим протистоянням етносів, народів і націй, які мають тенденцію до наростання протистояння аж до збройних зіткнень.
Причини міжнаціональних конфліктів
1. Ускладнення соціально-економічного розвитку країн світу, відчутне відставання багатьох з них.
2. Непродумана або відверто екстремістська політика низки державних діячів.
3. Колонізація населення інших країн.
4. Помилки і прорахунки керівництва ряду країн у розв’язанні національних питань.
Види міжнаціональних конфліктів
1. З приводу спірних територій.
2. Через вигнання народу зі своєї території і повернення депортованого народу на свою історичну батьківщину.
3. Через довільну зміну адміністративних кордонів.
4. Через насильницьке включення території народу до сусідньої держави.
5. Між етнічною більшістю і компактною меншістю (корінна національність).
6. З приводу відсутності у народу власної держави або розподілу його території між іншими державами.
Типи міжнаціональних конфліктів
1. Державно-правові (незадоволення правовим становищем нації, прагнення власної державності, конфлікт з владними органами держави, у складі якої перебуває нація).
2. Етнотериторіальні (визначення кордонів нації).
3. Етнодемографічні (захист прав корінної національності).
4. Соціально-психологічні (зміна способу життя, порушення прав людини).
Шляхи розв’язання міжнаціональних конфліктів
1. Усвідомлення усіма людьми неприйнятності насильства, вироблення поваги до національних почуттів всіх етнічних груп.
2. Провадження лояльної, продуманої політики з урахуванням інтересів усіх народів і народностей.
3. Створення ефективно діючих міжнародних комісій, рад, інших організацій для мирного розв’язання національних суперечок.
4. Надання національно-культурної автономії усім бажаючим національним меншинам, що дозволить їм зберегти свою мову, культуру, релігію і традиції.
Дата добавления: 2015-12-01; просмотров: 772;