Предметна обстановка й мовленнєва ситуація.

Найважливішими складовими так званого “екстралінгвістичного контексту” є предметна обстановка (оточення) і мовленнєва ситуація. В.Г. Гак під предметною обстановкою розуміє час і місце, до яких відноситься висловлювання. Предметна обстановка охоплює предметні відношення: тобто предмети і зв’язки між ними, що описуються у висловлюванні.

Поряд з цим, необхідно врахувати під час перекладу і мовленнєву ситуацію, тобто оточення і умови комунікації, відношення мовця до адресата й оточення, загальну спрямованість висловлювання. Далеко не завжди ідейна спрямованість твору встановлюється з окремих частин тексту в цілому. Є випадки, коли її встановити можна з предметного оточення окремого висловлювання. Істотним елементом предметного оточення є країна, до якої відноситься висловлювання.

Мовленнєву ситуацію складають такі елементи: 1) відображення особистості автора (або мовця); 2) відображення джерела, в якому опублікований матеріал мови-джерела; 3) відображення адресата або аудиторії, до якої звернено висловлювання; 4) призначення матеріалу, очікуваний ефект, який він має справити на читача або слухача.

Усі перераховані компоненти мовленнєвої ситуації виходять за межі тексту, але кожний з них може бути у тій чи іншій мірі виражений лінгвістично. Так у драматургічному творі враховується не тільки те, що каже персонаж, але й як він це каже, тобто його мовленнєва характеристика, яка також є елементом мовленнєвої ситуації.

Важливим фактором перекладу в цьому ракурсі є врахування адресата висловлювання. Одним із найтиповіших труднощів є переклад англійського you. Як встановити, означає це ти чи ви? Вибір залежить від позамовних чинників: соціальних, психологічних, культурних та ситуаційних. Треба також брати до уваги епоху, тобто історичний фактор.

На відміну від російської та французької мов, в англійській, а також в українській, польській і деяких інших цілком прийнято говорити в компанії про присутнього he або she. Якщо перекладається з англійської на російську, he або she замінюється ім’ям. Американські журналісти в газетах називають президента Ніксона просто “Річард”. Але це неприпустимо при перекладі, тому що портібна адекватна передача впливу інформації на читацьку аудиторію.

Особливо часто перекладач вимушений врахувати екстралінгвістичні фактори при перекладі прізвиськ і лайливих слів. Так у романі Харпер Лі “To Kill a Mockingbird” дівчинку звали Scout (за аналогією з boy-scout), але “розвідниця” не відповідає її характеру й зовнішності. Отже при перекладі на російську перекладачки використали прізвисько “Глазастик”. Там же Boo-Radley став “Страшилой Рэдли”.

І останнє. Відображення настанови на отримувача перекладу. У перекладі роману Фіцджералда “Великий Гетсбі” ми читаємо: Я закінчив Єльський університет у 1915 році. В ориґіналі: I graduated from New Haven in 1915. Дослівний переклад ’Я закінчив вищий навчальний заклад у Нью-Хейвені’ нічого не сказав би рядовому читачеві. Перекладач віддав перевагу конкретній назві університету, бо про те, що це найвідоміший і найстаріший американський університет, знають майже всі, у той час як географічне його положення відомо далеко не кожному. Така заміна орієнтована на так званий прагматичний аспект перекладу.