Похідний, передбойовий та бойовий порядки підрозділів ППО СВ.

У залежності від обстановки і завдань, що вирішуються, батарея може діяти у похідному, передбойовому і бойовому порядку.

Похідний порядок – шикування батареї для пересування в колоні самостійно або в колонах частин (підрозділів), що прикриваються. Він повинен забезпечувати: високу швидкість руху; швидке розгортання в передбойовий та в бойовий порядки; найменшу уразливість від ЗМУ, ВТЗ та вогневого ураження противника з повітря; підтримання стійкого управління; ведення розвідки та вогню під час руху або з короткої зупинки.

Похідний порядок застосовується при здійсненні маршу при відсутності можливих ударів з повітря, при цьому батарея пересувається, як правило однією колоною самостійно або у складі загальновійськових частин (підрозділів) у готовності до негайного розгортання в передбойовий або бойовий порядки.

Таким чином, похідний порядок батареї будується з урахуванням забезпечення бойової готовності, швидкого розгортання в передбойовий і бойовий порядок з ходу для відбиття раптових ударів ЗПН противника.

Передбойовий порядок – шикування батареї для пересування в колонах підрозділів, що прикриваються, розчленованих по фронту та в глибину.

Батарея розгортається в передбойовий порядок при прикритті загальновійськової частини (підрозділів) під час висування за декількома маршрутами.

Передбойовий порядок повинен забезпечувати: швидке розгортання батареї у бойовий порядок; високі темпи пересування в колонах частин (підрозділів), що прикриваються; швидке подолання загороджень, зон зараження, районів зруйнувань, завалів та затоплень; найменшу уразливість від ударів противника; ведення розвідки та вогню під час руху або з короткої зупинки.

Бойовий порядок – розташування батареї на місцевості або в колонах частин (підрозділів), що прикриваються, для ведення бою з повітряним, а для самооборони і з наземним противником.

В русі бойовий порядок батареї застосовується для прикриття підрозділів бригади на марші, при висуванні на рубіж переходу в атаку, у ході наступу, при переслідуванні противника, при веденні батареєю бойових дій у складі передового, рейдового загонів, або загону, що обходить.

При розгортанні на СП бойовий порядок батареї застосовується для прикриття підрозділів бригади в обороні, при розташуванні на місцевості, а також для прикриття нерухомих і малорухомих об’єктів (наприклад, переправ, вогневих позицій артилерії, ПУ тощо).

Бойовий порядок батареї включає БКП, бойові порядки взводів, а також місця розташування ТЗМ та машин тилового забезпечення.

Бойовий порядок повинен відповідати завданню, що поставлено, замислу дій частин (підрозділів), що прикриваються, очікуваним діям повітряного противника та забезпечувати:

найбільш повне використання бойових можливостей озброєння і бойової техніки в залежності від обстановки, що склалася;

надійне прикриття загальновійськових частин (підрозділів), що діють на головному напрямку;

безперервну взаємодію з частинами (підрозділами), що прикриваються, з іншими засобами ППО;

взаємне прикриття СП;

виключення взаємних перешкод між сусідніми БМ та зенітними підрозділами за рахунок виконання норм ЧТР;

швидке здійснення маневру (переміщення);

найкраще використання вигідних маскувальних та захисних властивостей місцевості;

найменшу уразливість від ударів усіх видів зброї противника;

безперервність та зручність управління.

Для розгортання в бойовий порядок зрбатр призначається СП; зрабатр, зенабатр – ВП. Зазначені позиції можуть бути основними, запасними та фальшивими.

Основна позиція призначена призначається для ведення бойових дій.

Запасна позиція призначена для здійснення маневру при навмисному або змушеному залишенні основної позиції; для несення бойового чергування та в цілях маскування основної позиції. Вибирається і готується дві-три і понад запасних позицій на відстані до 1000 м від основної.

Фальшива позиція призначена для введення противника в оману про справжнє розташування основних та запасних позицій.

Стартова (вогнева) позиція, як основна так і запасна, обладнається в інженерному відношенні. На ній звичайно обладнаються окопи для БМ (ЗСУ), стрільців-зенітників, укриття для ПУ-12М (РПРУ), ТЗМ, вантажних машин, а також щілини і укриття для особового складу.

До позиції БКП, який розгортається на базі пункту управління ПУ-12М пред’являються наступні основні вимоги:

Для ведення бойової роботи на місці пункт управління ПУ-12М розгортається на позиції. Позиція ПУ-12М повинна задовольняти наступним основним вимогам:

віддалення від джерел електро- і радіозавад (високовольтних ліній передач, потужних електростанцій, електрозварювальних апаратів і т.ін.) повинно бути не менше 500м;

віддалення від високих будинків, щогл і інших подібних споруд і місцевих предметів повинно бути не менше 200 м;

віддалення від зенітних установок, що мають свої РЛС, повинно бути не менше 50м;

забезпечення надійного маскування від повітряної і наземної розвідки противника.

Розміри площі для розгортання ПУ-12М з піднятою телескопічною щоглою повинні бути не менше ніж 12х12 м, а без підняття - 6х8 м.

Пункт управління може розміщатися в окопі або укритті.

Пункт управління може розміщатися в окопі або укритті.

Стартові позиції зенітних підрозділів, які озброєні ЗРК (ЗРС) малої та ближньої дії, повинні відповідати наступним вимогам:

забезпечувати пряму радiовидимiсть між елементами бойового порядку, які обладнані телекодовими засобами;

забезпечувати круговий огляд при кутах закриття у відповідальному секторі батареї (взводу, БМ) не більш як 0,5 градусу;

нахил майданчиків для ПУ і СНР не повинен перевищувати 4^о;

майданчик для СНР (станції розвідки) повинен забезпечувати проїзд пускових установок біля них на відстані 2-5 м;

мати видимі місцеві предмети для орієнтування бойових машин (установок) на відстані не менш 1000 м від них;

в радіусі до 600 м від СНР (станції розвідки) та бойових машин ЗРК малої та ближньої дії не повинні знаходитися джерела радіо та теплового випромінювання, лінії електромереж, які можуть створювати завади радіолокаційним станціям, головкам самонаведення та засобам радіозв’язку;

мати приховані та зручні під'їзні шляхи, які дозволяють швидко займати (залишати) СП;

в радіусі 100-150 м від пускових установок (бойових машин) не повинно бути каменів, щебеню, цегли та інших предметів, які можуть вражати особовий склад і техніку під час пуску ракет.

Стартова позиція зенітного відділення повинна забезпечувати:

круговий обстріл з кутом укриття не більш як 0,5^о;

безпеку стрільби для тих, хто оточує;

укриття від вогню і спостереження противника;

свободу дій при виконанні прийомів стрільби.

Крім того, поблизу СП не повинно бути місцевих предметів, які заважають пуску ракет.

Вогнева позиція зенітного артилерійського підрозділу (обслуги) повинна відповідати таким вимогам :

забезпечувати круговий огляд з тієї точки, де стоїть РПК (СГН, ПУАЗО) з кутами закриття не більш 0-10 для ЗУ та 0-20 для гармат малого калібру;

нахил майданчиків для ЗСУ не повинен перевищувати 10 градусів;

мати видимі місцеві предмети для орієнтування та вивірки радіолокаційного приборного комплексу та гармат (установок) на відстані не менш 1000 м;

мати приховані та зручні під'їзні шляхи, які дозволяють швидко займати (залишати) вогневі позиції.

Таким чином, командир батареї у залежності від обстановки і завдань, що вирішуються, повинен уміло та творчо підходити до визначення виду похідного, передбойового і бойового порядків батареї з метою максимальної реалізації бойових можливостей підрозділу.

Навчальне питання №2