Показники вентиляції легенів

Частота дихальних рухів (ЧДР) – це об’єм дихальних рухів за хвилину і складає в нормі 12-16 за хвилину.

Діагностичне значення: при рестриктивному ураженні спостерігається поєднання зниження ДО і збільшення ЧДР (тахіпное), при обструктивному – збільшення ДО в сполученні зі зменшенням ЧДР (брадіпное).

Хвилинний об’єм дихання (ХОД) – об’єм повітря, який вентилюється за 1 хвилину при спокійному диханні.

Визначення: спірографічне дослідження проводять 5-8 хвилин. Обчислюють суму дихальних об’ємів і визначають середні величини за хвилину.

Діагностичне значення: збільшення ХОД розцінюється як компенсаторна реакція, основою якої є рефлекторне підвищення активності дихального центра у відповідь на зниження бронхолегеневої вентиляції і підвищення потреб організму в кисні (дихальна і серцева недостатність, тиреотоксикоз, неврози); зменшення ХОД спостерігається при зниженні потреб організму в кисні (треновані особи, хворі на мікседему), а також при вираженій легенево-серцевій недостатності внаслідок зниження компенсаторних можливостей організму.

Максимальна вентиляція легенів (МВЛ) – максимальний об’єм повітря, який може бути провентильований протягом 1 хвилини і характеризує функціональну здатність апарата зовнішнього дихання. Належна МВЛ розраховується по формулі з належного ЖЄЛ: для чоловіків НЖЄЛх25, для жінок НЖЄЛх26. У нормі МВЛ складає 50-180 мл.

Діагностичне значення: зниження МВЛ спостерігається при процесах, що супроводжуються зниженням розтягнення легенів і порушеннями бронхіальної прохідності (емфізема легенів, пневмосклероз, хронічний обструктивний бронхіт, бронхіальна астма), і у разі прогресування легенево-серцевої недостатності.

Резерв дихання (РД) – різниця між фактичними величинами МВЛ і ХОД; показує наскільки пацієнт може збільшити вентиляцію. В нормі РД складає 85-90 % МВЛ.

Діагностичне значення: зниження РД (збільшення ХОД і зменшення МВЛ) характерно для хворих на легенево-серцеву недостатність.

Оскільки доступних для широкого практичного застосування методів визначення альвеолярної вентиляції доки нема, найбільшого практичного значення набуває визначення ЧДР, ХОД, МВЛ і РД. Далі коротко представлений фізичний зміст показників вентиляції легенів.

Альвеолярне повітря – об’єм повітря, який залишився в легенях після нормального видиху.

Альвеолярна вентиляція – показник, який характеризує об’єм повітря, що надходить в альвеоли за 1 хвилину. В нормі в альвеоли надходить 60-80 % вентильованого повітря.

Дифузна здатність легенів (ДЗЛ) – об’єм газу, який проходить через альвеолярно-капілярну мембрану за 1 хвилину із розрахунку 1 мм рт.ст. різниці парціального тиску газу по обидві сторони від мембрани. Нормальні показники 15 мм О₂ хв/мм рт.ст.

Діагностичне значення: зниження ДЗЛ спостерігається при пневмосклерозі, саркоїдозі, силікозі, емфіземі, мітральному стенозі з вираженими застійними явищами в легенях.

Коефіцієнт резерву (КР) – відношення МВЛ до ХОД, в нормі >8.

Життєвий показник – відношення ЖЄЛ до маси тіла. В нормі для чоловіків дорівнює 60, для жінок – 52.

Дихальний еквівалент (ДЕ) – величина, що показує з якого об’єму провентильованого легенями повітря поглинається 100 мл О₂. В нормі 1,8-3,0.

Вентиляційний еквівалент (ВЕ) – показник ефективності дихального акта у відношенні О₂. В нормі 2-3.