Поняття і суть стилю управління керівника.

Стиль керівника - сукупність методів, прийомів і способів здійснення управлінської діяльності, форм взаємовідносин і особистої поведінки. Стиль керівника пов'язаний з методами управління. Якщо методи управління більш стійкі та ідентичні в реалізації різними керівниками, то стиль керівництва зумовлюється індивідуальними особливостями людини. У кожного управлінського працівника свій стиль керівництва, але не зважаючи на це, він має ознаки, характерні для загального стилю керівника. Загальний стиль керівника певною мірою формується через вимоги до кадрів управління (наукою і практикою). Реалізація загального стилю керівника окремими керівниками, з урахуванням знань, досвіду, вмінь характеризує індивідуальний стиль керівництва. Він зумовлений в значній мірі також психологічним типом керівника.

Розрізняють авторитарний (автократичний, директивний), демократичний (колегіальний) і ліберальний (пасивний) типи.

Автори гарний психологічний тип керівника характеризується надмірною децентралізацією влади, посиленого прихильністю до єдиноначальності, самовладдям. Автократ, не довіряючи підлеглим, часто виконує роботу за них, намагаються самостійно розв'язувати не тільки важливі, а й незначні, другорядні питання. Такий керівник не терпить критики, не визнає своїх помилок, догматичний, це враховує думок інших працівників, наполягає на прийняті рішень, визначених ним заздалегідь, працює багато, того ж вимагає і від підлеглих, не поважаючи їх.

Демократичний психологічний тип. Тип керівника передбачає колегіальне розв'язання більшості проблем. Демократ прислухається до думки підлеглих, надає їм самостійність у розв'язанні завдань, визначених у посадових інструкціях, залучає підлеглих до розроблення стратегій господарювання цільових програм. При цьому рішення приймає колектив і він з ентузіазмом виконує їх. Такий керівник вирішує або підготовляє для обговорення перспективні, багатоцільові, складні та інші проблеми, які є прерогативою саме керівника.

Для ліберального психічного типу керівника характерні: безініціативність, постійне очікування вказівок зверху (які він наполегливо виконує), відсутність ризику, небажання брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки, особливо якщо вони негативні. Такий керівник не втручається у справи підлеглих, не виявляє особистої активності, виступає в основному у ролі посередника у взаємовідносинах з іншими працівниками, від дуже обережливий у своїх діях, легко піддається впливу колективу, може без серйозних підстав скасувати раніше прийняте рішення.

Зазначені вище ознаки психологічних типів керівників і спеціалістів підприємств і організацій є особливостями психології особистості, проте не можуть бути визначальними хоч вони і впливають на стиль і характер їх діяльності.

Керівники всіх рівнів повинні виховувати і вдосконалювати свій характер, волю і інші психологічні якості особистості і реалізувати науковий стиль, в якому при потребі є елементи авторитарності, демократизму і лібералізму.

Зразком господарювання, управління в діяльності є стиль керівника, який ґрунтується на використанні досягнень науки у галузях економіки, управління, організації, психології, філософії, соціології тощо. Це стиль творчий, він ґрунтується на науковому підході до справи, використанні економічних законів, закономірностей та принципів, досягнень науки і практики, матеріальних і духовних цінностей. Такий стиль передбачає єдність теорії і практики, слова і діла, цілісність у створенні громадських, економічних і організаційних формувань.