Оцінка пожежної обстановки в осередку ураження

Для зменшення ступеня впливу пожеж, при яких здійснюється виділення небезпечних продуктів згоряння, необхідно локалізувати, а в наступному ліквідувати пожежі як на маршрутах уведення сил ЦО, так і на об'єктах ведення рятувальних робіт.

Як правило, цьому повинна передувати пожежна розвідка для одержання необхідних даних про пожежну обстановку.

Пожежна розвідка організується і проводиться для уточнення пожежної обстановки на маршрутах висування формувань до осередку поразки.

Для ведення пожежної розвідки на кожен маршрут висилається пожежна розвідувальна група в складі 2-3 пожежних відділень. Пожежна розвідувальна група діє самостійно або разом з іншими формуваннями, які забезпечують введення сил ЦО у осередок поразки до об'єктів рятувальних робіт.

Командир пожежної розвідувальної групи веде розвідку особисто, а для уточнення напрямку поширення пожеж висилає окремі машини. Результати розвідки він негайно доповідає началь-нику ЦО (командиру зведеної команди).

Для ведення розвідки необхідно проаналізувати можливу пожежну обстановку, використовуючи для цього дані повітряної розвідки (організовує штаб ЦО). Здійснюється попередня оцінка (прогнозування) пожежної обстановки за даними, отриманими завчасно:

- вогнестійкість і щільність забудови міста;

- вогнестійкість, пожежо- і вибухонебезпечність будівель і споруджень об'єктів;

- ширина вулиць і характер їхньої забудови;

- наявність природних і штучних водосховищ;

- визначаються орієнтовно зони суцільних пожеж;

- напрямок і швидкість поширення пожеж;

- визначається можлива обстановка на маршрутах уведення сил ЦО і на об’єктах ведення робіт;

- здійснюється вибір маршрутів уведення сил ЦО і їхній розподіл на ділянках робіт.

Розвідувальні групи встановлюють:

- можливі границі суцільних пожеж;

- довжину фронту їхнього поширення;

- зону небезпечного задимлення на маршрутах уведення сил ЦО;

- можливі рубежі для локалізації суцільних пожеж;

- наявність об’єктів, охоплених пожежами і необхідність проведення рятувальних робіт на них;

- можливість обходу ділянок суцільних пожеж;

- наявність і зараженість місцевості (СДОР, ОР, БЗ, РР);

- найближчі водойми, шляхи, просіки, канави, заболочені ділянки, які можна використовувати при організації боротьби з пожежами;

- захаращені ділянки місцевості (лісу), сприятливі розвитку і поширенню пожеж;

- визначити шляху, найбільш безпечні для виводу людей.

З виходом формувань до об’єктів рятувальних робіт усі командири ведуть розвідку особисто, а для контролю за зміною радіаційної, хімічної, біологічної і пожежної обстановки виставляють пости спостереження.