Інфляція: суть, причини та особливості

Теорія грошей та їх функції. Сучасна

На ранніх етапах розвитку людського суспільства відбувається безпосередній обмін товару на товар. Спочатку це був випадковий і епізодичний обмін, коли у первісних людей внаслідок щасливого збігу обставин з’явилися деякі надлишки продуктів, якими можна було обмінятися. Так з’явилася проста, випадкова або одинична форма вартості. Хтовару А=утовару В. ТоварА відіграє активну роль, виражаючи свою вартість у другому товарі В. Тому перший товар знаходиться у відносній формі вартості. Товар В виконує пасивну роль, оскільки служить вираженню вартості першого, протистоїть, йому як еквівалент. Тому другий товар перебуває в еквівалентній формі вартості. Еквівалентна форма вартості має три особливості:

- перша полягає в тому, що споживна вартість товару еквівалента

безпосередньо виражає свою протилежність – вартість;

- друга особливість еквівалентної форми вартості полягає в тому, що

конкретна праця, втілена в товарі – еквівалентно, виражає свою протилежність – абстрактну працю, яка затрачена на виробництво іншого товару;

- третя особливість еквівалентної форми вартості полягає в тому, що приватний виробник, який створив товар – еквівалент, є її прямою протилежністю – безпосередньо суспільною працею.

Повна або розгорнута форма вартості – це така форма, при якій одному товару, що перебуває у відносній формі вартості, відповідає безліч інших товарів, що знаходяться в еквівалентній формі вартості.

Але розгорнута форма вартості має суттєві недоліки, які взагалі властиві натуральному господарству як специфічній історичній формі до грошовому обміну і створюють труднощі у відносинах товаровиробників. До них належать:

-по-перше – незавершеність відносної вартості, через яку кількість товарів-еквівалентів з розвитком обміну могла нескінченно зростати;

-по-друге– різноманітний характер таких еквівалентів;

-по-третє – неможливість у багатьох випадках безпосереднього обміну товарів внаслідок невідповідальності попиту і пропозиції на конкретному ринку або інтересів товаровиробників;

-по-четверте – зумовленість пропорцій обміну в значній мірі споживчими властивостями товарів.

Повна або розгорнута форма вартості не розв’язує суперечності між споживною вартістю і вартістю, між конкретною і абстрактною працею, що містяться в товарі. Їх розв’язує подальший розвиток товарного виробництва і обміну, під час якого відбувається перехід від розгорнутої форми до загальної.

Загальна форма власності – це така форма, при якій безліч товарів, які перебувають у відносній формі вартості, відповідає один товар, що знаходиться в еквівалентній формі власності.

Відбувається перехід від загальної форми вартості до грошової.

Грошова форма вартості – відмінність між загальною і грошовою формами вартості полягає не в тому, який товар виконує роль загального еквівалента, а в тому, чи закріпилася ця роль за одним товаром. Якщо це сталося, то відбувається перехід до грошової форми вартості.

Слово «монета» вперше з’явилось як титул богині Юнони в 279р. до н.е. Золото – товар, але як гроші – незвичайний. Монопольне виконання золотом ролі загального еквівалента означає, що його споживча вартість є безпосереднім втіленням вартості всіх товарів. Золото, як гроші набуває додаткової споживчої вартості поряд із своєю звичайною, пов’язаною з його унікальними, природними властивостями.