Значення, завдання, інформаційне забезпечення аналізу зовнішньоекономічної діяльності

Згідно із Законом України "Про підприємства в Україні" можливість здійснення зовнішньоекономічної діяльності надається підприємствам усіх форм власності, які самостійно обирають напрями, цілі діяльності га контрагентів. Відповідно до чинного законодавство зовнішньоекономічні зв'язки здійснюються на підставі господарських договорів про торгівлю, спеціалізацію та кооперування у виробництві, науково-технічну співпрацю, протоколів про встановлення прямих виробничих і науково-технічних зв'язків тощо.

Підприємство, що вирішило розпочати зовнішньоекономічну діяльність (надалі – ЗЕД), повинно точно з'ясувати для себе її переваги та недоліки.

Перевагами ЗЕД є:

– значне розширення ринків збуту власної готової продукції і ринків сировинних ресурсів;

– можливе розширення або диверсифікація виробництва через створення спільних підприємств або іноземних філій;

– накопичення грошових коштів в іноземній валюті та страхування таким чином фінансових ресурсів підприємства від знецінення національної валюти внаслідок інфляції;

– значна прибутковість зовнішньоекономічних операцій порівняно з операціями на внутрішньому ринку країни.

Недоліками ЗЕД є:

– конкуренція з іноземними підприємствами-виробниками аналогічної продукції;

– міждержавне регулювання зовнішньоекономічної діяльності у вигляді квотування поставок, антидемпінгового законодавства, протекціоністського митного та податкового законодавства різних країн;

– значна небезпека втрати партій готової продукції або товарів внаслідок природних і транспортних катастроф у зв'язку зі збільшенням відстані транспортних перевезень;

– невиконання іноземним партнером своїх зобов'язань у зв'язку з політичними змінами в його країні.

У зв'язку з цим зовнішньоекономічна діяльність підприємств стає одним зі специфічних об'єктів економічного аналізу.

Аналіз зовнішньоекономічної діяльності розглядається у системі комплексного економічного аналізу діяльності підприємств у цілому, а сфера зовнішньоекономічної співпраці досліджується за моделями тематичного аналізу. Зокрема, відокремлюються такі напрями тематичного аналізу як комерційний, валютний, фінансовий, транспортний, розрахунків тощо. Тематичний аналіз застосовується при вивченні особливо актуальних питань, серед яких: ефективність реалізації різних видів продукції на певному ринку або одного виду продукції на різних ринках тощо.

Аналіз зовнішньоекономічної діяльності оперує різними економічними показниками: кількісними та якісними. Кількісні показники відображають обсяги зовнішньоекономічних операцій: вартість експорту чи імпорту продукції за окремими угодами, товарними групами, країнами; обсяг виконаних робіт і послуг тощо. Якісні показники характеризують раціональність використання коштів, залучених в експортно-імпортні операції, фінансові результати діяльності, швидкість обороту засобів у зовнішньоторговельних операціях, їх ефективність, віддачу оборотних засобів при експортних та імпортних операціях, забезпеченість банківських кредитів тощо.

Результати зовнішньоекономічної діяльності залежать від дії ряду внутрішніх і зовнішніх факторів. До зовнішніх факторів відносять: стан економічного та політичного середовища в країнах, стан міжнародних угод і співпраці і т.д. Внутрішні фактори пов'язані з виробництвом конкурентоспроможної продукції, популярністю підприємства на світовому ринку, рекламним забезпеченням тощо.

Аналіз зовнішньоекономічної діяльності спрямований на вивчення мотивації і наслідків фінансових змін, її впливу на стан економіки підприємства у цілому.

Основні завдання аналізу:

– аналіз досягнутих кількісних і вартісних рівнів експорту та імпорту товарів та послуг;

– оцінка ступеня та якості виконання зобов'язань за зовнішньоекономічними операціями;

– оцінка раціональності використання коштів при здійсненні зовнішньо­економічних зв'язків;

– характеристика фінансових результатів зовнішньоекономічної діяльності;

– оцінка фінансового стану підприємства-контрагента.

Об’єкти аналізу:

– зобов'язання за зовнішньоекономічними операціями;

– кількісні та вартісні показники рівнів зовнішньоекономічних операцій;

– резерви підвищення фінансових результатів за зовнішніми операціями.

Етапи аналізу:

– аналіз обсягів, динаміки та структури зовнішньоекономічних операцій;

– аналіз рівня виконання зобов'язань за експортними та імпортними операціями

– аналіз ефективності зовнішньоекономічних операцій.

Основними джерелами даних для аналізу зовнішньоекономічної діяльності є:

1) Первинні документи: Договори на поставку продукції, вантажно-митна декларація, провідна відомість або Carnet Тіг, товаросупровідні документи транспортні накладні (CMR, залізнична накладна, авіанакладна, коносамент, товарно-транспортна накладна, пакувальні листи), комерційні документи (рахунки-фактури, інвойси), виписки банку тощо;

2) Дані рахунків бухгалтерсь­кого обліку: Рахунки 1-9 класів у розрізі зовнішньоекономічних операцій;

3) Облікові регістри: Журнали 1-7 та відомості до них у розрізі зовнішньоекономічної діяльності;

4) Фінансова звітність: Ф. № 1, ф. № 1-м "Баланс", ф. № 2, ф. № 2-м "Звіт про фінансові результати", ф. № 3 "Звіт про рух грошових коштів", ф. № 4 "Звіт про власний капітал", ф. № 5 "Примітки до річної фінансової звітності";

5) Статистична звітність: Ф. № 1-підприємство "Звіт про основні показники діяльності підприємства", ф. № 8-ЗЕЗ "Звіт про експорт (імпорт) товарів", ф. № 9-ЗЕЗ "Звіт про експорт (імпорт) послуг", ф. № 10-ЗЕЗ "Звіт підприємства (організації) про інвестиції в Україну", ф. № 14-ЗЕЗ "Звіт про придбання (продаж) товарів для забезпечення життєдіяльності транспортних засобів, потреб пасажирів та членів екіпажу";

6) Податкова звітність: Декларація про валютні цінності, що знаходяться за межами України, Розрахунок бюджетного відшкодування, Декларація про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, Довідка про відсутність за межами України валютних цінностей та майна, Довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами;

7) Інші джерела: Бізнес-план, фінансовий план, управлінська (внутрішня) звітність, матеріали маркетингових досліджень, матеріали ревізій або аудиторських перевірок, результати попередніх аналітичних досліджень тощо.

Крім наведених вище можуть використовуватись й інші джерела,

Перераховані джерела інформації використовуються для проведення ретроспективного аналізу. Оперативний аналіз проводиться за даними первинного обліку. Прогнозний аналіз зовнішньоекономічної діяльності здійснюється на основі показників бізнес-плану підприємства (фінансового плану), внутрішньої управлінської звітності, матеріалів маркетингових досліджень.