Коефіцієнт забезпечення запасів робочим капіталом

К_ЗРК = (Р 260 – Р 620) / ∑(Р 100 ÷ Р 140) . (2.20)

Характеризує рівень покриття матеріальних оборотних активів. Нормативне (рекомендо­ване) значення >0,2.

Розглянемо на прикладі (за даними додатку 1) розрахунок основних показників оцінки фінансової стійкості підприємства (табл. 2.7).

Таблиця 2.7. – Оцінка показників фінансової стійкості

В цілому відбулися позитивні зміни у складі показників фінансової стійкості підприємства. Значення коефіцієнту автономії перевищує нормативне значення та свідчить про незначну залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування, так на кінець періоду підприємство на 82 % фінансувалось за рахунок власного капіталу. Відповідно, протягом періоду відбулося зменшення фінансової залежності. У структурі пасиву підприємства як на початок, так і на кінець періоду, відсутні довгострокові зобов'язання – коефіцієнт поточних зобов'язань дорівнює одиниці). Негативний характер носять зміни коефіцієнта страхування бізнесу, протягом періоду резервний капітал підприємства не поповнювався і лише незначна частина майна підприємства покривається відповідними резервами.

Зменшення коефіцієнту співвідношення залученого та власного капіталу свідчить про зменшення залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Так, на початок періоду на 1 грн. власного капіталу випадало 0,32 грн. залучених засобів, що на 0,10 грн. більше, ніж на кінець періоду. При чому частка залучених засобів у загальній сумі джерел ; творення незначна, відповідно 24 % і 18 %. Динаміка наведених показників, тому числі коефіцієнта фінансової стійкості (+1,52), свідчить про покращання фінансового стану підприємства.

Оцінка змін, які відбулися в структурі джерел, може бути різною з позиції інвесторів і з позиції підприємства. Для інвесторів ситуація більш надійна, якщо частина власного капіталу у клієнта більше 50 %, що виключає високий фінансовий ризик. Підприємства, як правило, зацікавлені у наявності залучених коштів. Отримавши позикові кошти під менший відсоток, ніж рентабельність підприємства, можна розширити обсяги виробництва, підвищити прибутковість власного капіталу.

Залучення позикового капіталу в оборот підприємства - нормальне явище, що сприяє тимчасовому покращанню фінансового стану за умови, якщо кошти не заморожуються на тривалий час в обороті та своєчасно повертаються. В іншому випадку може виникнути прострочена кредиторська заборгованість, що призводить до виплати штрафів, застосування санкцій і погіршення фінансового стану.

На співвідношення власного і залученого капіталу впливають фактори, обумовлені внутрішніми та зовнішніми умовами діяльності суб'єкта господарювання і обраної ним фінансової стратегії:

– різниця величин відсоткових ставок за кредит і ставок на дивіденди. Якщо відсоткові ставки менші ставок на дивіденди, то потрібно збільшити частку залученого капіталу, і навпаки;

– розширення чи скорочення діяльності суб'єкта господарювання на зниження чи збільшення потреб у залученні коштів;

– накопичення надлишкових або маловикористовуваних запасів, недіючого обладнання, матеріалів;

– вилучення коштів на створення сумнівної дебіторської заборгованості, що спричиняє збільшення додатково залученого капіталу.

При внутрішньому аналізі фінансового стану необхідно вивчити динаміку та структуру власного і залученого капіталу, з'ясувати причини зміни окремих складових і дати оцінку цим змінам за звітний період.

Питання для самоконтролю

1. Розкрити порядок проведення аналізу економічного потенціалу.

2. Дати визначення поняттям ліквідність, платоспроможність і кредитоспроможність.

3. Розкрити порядок аналізу ліквідності підприємства.

4. Охарактеризувати показники ліквідності.

5. Розкрити методику визначення кредитоспроможності підприємства.

6. Розкрити необхідність і методику здійснення фінансової стійкості підприємства.

7. Охарактеризувати типи фінансової стійкості, пояснити порядок розрахунку показників, що характеризують фінансову стійкість.