Кліматичні характеристики

Режим

Гідрологічний режим Дунаю визначається трьома фазами: весняна повінь, літньо-осінні паводки, осінньо-зимова межень. Річна амплітуда коливань рівня води становить від 4,5-5,5 м (біля м. Рені) до 6-8 м (біля Будапешта). Пересічні річні витрати води у верх, течії 420 м3/с, у середній течії — 1900 м3/с, у гирлі — 6430 м3/с. Макс. витрати води в пониззі дорівнюють 20 тис. м3/с, мінімальні — 1800 м3/с. Річний стік близько 123 км3 на рік. Замерзає Дунай лише в холодні зими на 1,5-2 міс.

Температури

Температурний режим в басейні Дунаю зумовлюється в основному характером циркуляції повітряних мас та особливостями рельєфу місцевості. Температура повітря змінюється в широкому діапазоні. Взимку середня температура найхолоднішого місяця — січня — коливається в межах від −1 до −5 °C. Влітку середня температура найтеплішого місяця — липня — у верхній частині басейну складає від +16 до +18 °C, в центральній частині басейну — від +17 до +22 °C, в нижній частині — від +22 до +26 °C.

Вітри

Басейн Дунаю перебуває під впливом повітряних мас, що проникають з Атлантики, східної Європи та західної Азії. В регіоні Верхнього Дунаю пануючими вітрами в холодну пору року є вітри західних та північно-західних напрямків. На Середньому Дунаї переважають східний та південно-східний вітер, на Нижньому Дунаї — північний та північно-східний. В теплу пору року напрямок пануючих вітрів більш постійний та в основному припадає на західні чверть. На Середньому та Нижньому Дунаї дуже небезпечним для судноплавства є вітер «кошава» (типу бори) — має західний та північно-західний напрямок і досягає в окремих місцях 20-30 м/с. В приморській частині дельти Дунаю велику небезпеку для прибережних населених пунктів завдають нагінні вітри (сильний вітер з моря, що уповільнює течію ріки, а іноді навіть розвертає течію назад). При такому вітрі можуть відбуватись швидкі затоплення прибережних територій.

Опади

Розподіл опадів по території басейну нерівномірний. Середня річна сума опадів на рівнині становить 400—600 мм, в Карпатах — 800—1200, в Альпах — 1800—2500 мм, а інколи і більше. Найменша кількість опадів випадає в дельті Дунаю. Бувають роки, коли тут опадів немає з початку березня до середини листопада. Сніжний покрив в басейні Дунаю несталий, за виключенням гірських частин басейну Верхнього Дунаю. Характерною особливістю льодового режиму Дунаю є крайня несталість льдових фаз та різний час їхнього настання. В деякі роки льодові явища можуть бути відсутні на всьому протязі ріки. На Нижньому Дунаї сталий льодовий покрив на основному річищі з'являється один раз на 5-7 років.

Підземні води

Ялпуг - найбільше прісне озеро на Україні - знаходиться поблизу міста Болграда на Одещині.

Довжина озера 25 км, ширина від 2 до 7 км, пересічна глибина 2,6 м, найбільша в середній частині і досягає 6 м. Площа водної поверхні озера становить 149 км2. Східний та західний береги переважно стрімкі, порізані ярами, не задерновані, південний берег - це піщаний пересип на межі з озером Кугурлуй. Дно Ялпуга вкрите темно-сірим мулом з домішками черепашнику, піску з домішками глини і гальки. Живлення, головним чином, відбувається за рахунок вод Дунаю під час паводків. Підземні води, води поверхневого стоку в живленні беруть незначну участь. В озеро впадають маловодні річки Ялпуг та Карапурт; вони приносять мало води.

У розподілі намулів спостерігається певна різноманітність: дно північної частини вкрите темно-сірим мулом, в центрі озера зустрічається глинястий мул сірого кольору, південна частина вкрита мулистим піском з черепашкою.

У північній частині водойма заростає переважно очеретом, а на півдні ростуть сусак, схеноплектус озерний та інші. Водна рослинність займає 24% загальної площі озера. На занурену (підводну) рослинність озеро бідне.

Як і в інших придунайських водоймах, в озері Ялпуг під впливом вітру відбувається інтенсивне перемішування водних мас. Внаслідок цього озеро влітку добре прогрівається і на різних глибинах зміни температур та розчинених газів незначні.

Температура води влітку становить +24, +25 °C, найбільша температура, за спостереженнями дослідників, досягала 31° C.

Озеро Ялпуг знаходиться в зоні несталих льодових явищ; тут впродовж зими буває кілька скресань та замерзань, а суцільним кригою озеро покривається не кожного року. Як правило, замерзає Ялпуг десь наприкінці листопада, а скресає з другої половини березня, тримається крига інколи півтора, а інколи і три з половиною місяці.

Коливання рівнів води в озері відбувається під впливом змін стоку води в Дунаї. В коливанні рівнів озера, як і Дунаю, відмічаються сезонні фази: зимовий мінімум і максимум, весняний мінімум, весняно-літній максимум, осінній мінімум. Амплітуда коливання становить 360 см.

Гідрохімічний режим озера в значній мірі залежить від водообміну з Дунаєм та ґрунтового живлення. Ступінь мінералізації залежить від водозабору та випаровування води.

Ялпуг відносять до озер з низькою мінералізацією води (355—526 мг/л), тільки у північній частині його відмічається підвищена мінералізація, що пояснюється впливом насичених солями ґрунтових вод.

Прозорість води в озері незначна — від 0,5 до 1,5 м.

Озеро багате на рибу: тут зустрічається 41 вид; найбільше промислове значення мають сазан, краснопірка, окунь, щука. В озері є цінні нерестилища коропа, сазана, ляща, судака та інших риб.

Озеро Ялпуг прикрашає собою місто Болград, що влітку потопає в зеленому вбранні садів і виноградників. Ці місця завжди привітно зустрічають туристів, любителів природи. Вони підкоряють багатством барв, мальовничістю пейзажів. До речі, Ялпуг — єдине джерело питтєвої води для Болграда.

Внаслідок нераціональної господарської діяльності, коли через канал із Молдови у озеро потрапили хімічні речовини (1988 р.), відбулося масове отруєння флори і фауни водойми. Та й на теперішній час озеро потребує проведення заходів щодо оздоровления його екологічного стану та очищення.