Сільське господарство.

В Латинській Америці 150 млн. га орних земель і 600 млн. га природних пасовищ. Забезпеченість ними в розрахунку на одного жителя становить відповідно 0,33 та 1,32 га. Це вище від середніх світових показників і є приблизно таким же, як і в Африці.

У ряді країн (насамперед Центральної Америки) сільське господарство залишається основною галуззю мате­ріального виробництва. В останні роки ця галузь порівняно швидко розвивається в Мексиці, Бразилії, Аргентині, Уругваї, Колумбії. Використовуючи досягнення «зеленої революції» (активне виведення продуктивніших сортів рослин, застосування зрошувальних систем, вживання добрив, пестицидів, сучасної техніки тощо) великі спеціалізовані господарства цих країнах забезпечують стабільне зростання продукції рослинництва й тваринництва.

Провідна галузь сільського господарства — рослинництво. Основні культури: кукурудза, рис, пшениця, цукрова тростина, бавовна, кава, какао, банани, картопля, касава, квасоля.

Для багатьох країн характерна спеціалізація на одній культурі. Цукрова тростина — основна сільськогосподарська культура Куби, Гайани, Домініканської Республіки. Еквадор і Гондурас спеціалізуються на вирощуванні бананів. В Аргентині важливе місце в структурі посівів посідає соняшник, на півночі вирощують чай, у центральних районах — цукрові буряки. У сільському господарстві Колумбії, Гватемали, Сальвадору, Коста-Ріки й Гаїті головна культура й важлива стаття експорту — кава. Кава — основна експортна культура й Бразилії, але тут велике значення мають ще чотири сільськогосподар­ські рослини: цукрова тростина, какао, бавовна й соя.

Третина сільськогосподарської продукції регіону припадає на тваринни­цтво. Європейці колись завезли сюди велику рогату худобу, овець, свиней, коней і віслюків. Зараз регіон виділяється в світі великим поголів'ям як робочої (коні, мули, віслюки), так і продуктивної худоби (велика рогата худоба, свині, вівці, кози). В Андах розводять лам і альпак.

В основному тваринництво має м'ясний напрямок і розвивається екстенсивним шляхом. За виробництвом тваринницької продукції виділяються Аргентина й Уругвай. У цих країнах розвинене м'ясне, молочне й м'ясо-шерсте тваринництво. Якщо за продуктивністю великої рогатої худоби лідерами є Аргентина, Чилі й Уругвай, то за поголів'ям — Брази­лія. Тут її налічується понад 165 млн. голів (друге місце у світі після Індії). Бразилія та Мексика мають найбільше в регіоні поголів'я свиней.

Майже повсюдно розвинені рибальство й промисел інших морепродуктів. Міжнародне значення має воно в Перу і Чилі і Бразилії. Перу входить до трійки світових лідерів із вилову риби. Головними об'єктами морського про­мислу є анчоус, сардина, оселедець, тунець, скумбрія, акула, креветки, лан­густи, устриці, мідії. Мексика є відомим експортером креветок.

В харчуванні латиноамериканців переважають продукти рослинництва. В залежності від природних зон це кукурудза, касава і банани, картопля і квасоля або пшениця. Продукти тваринництва за межами Аргентини та Уругваю дорогі і їх споживає лише заможне населення. Овочі, фрукти і напої (кава, соки) також споживаються залежно від природних зон і достатку. Бідне населення в сільській місцевості і в міських нетрях страждає від недоїдання.