Етика судового рішення

За всіх часів і в усіх народів право судити і розв'язувати супереч­ки було одним із шанованих і престижних привілеїв. Найбільше люди цінували в суддях справедливість (лат. justitia), що є синонімом право­суддя. Головним мірилом справедливості судді є рішення у конкрет­ній справі, вирок. В основі рішення, вироку лежать такі критерії, як законність і обґрунтованість, які знімають конфлікт між правом і мораллю, що і визначає поняття справедливості.

Однак судова практика вказує на те, що більшість рішень суду визнаються справедливими лише однією зі сторін. Інша сторона судо­вої суперечки, що програла процес, не вважає рішення справедливим.

Так само і з оцінкою вироку суду: якщо задоволена позиція державного обвинувачення то, як правило, протестують підсудний і його захисник.

Усі судові процеси на владній верхівці не тільки десятки разів оскаржувалися однією зі сторін спору, але і супроводжувалися непри­стойними скандалами і діями щодо судів та навколо них. Врешті-решт і самі судді, потрапивши в таку скандальну епоху протистояння, неодно­разово своїми діями підкидали дров у навколосудову колотнечу, підня­ту вищими представниками гілок влади. Це означає лише одне: люди не вірять суддям, щ поважають їх. Це призвело до того, що зневіра до суддів і судів в Україні, на жаль, стала тотальною - згори до низу.

Проте, як би сторони не обурювались рішенням судді, правда у будь-якій справі лише одна, а тому істина належить лише одній зі сторін. Саме тому серед основних критеріїв справедливості рішення, вироку є їхня обґрунтованість, тобто відповідність висновків, покла­дених в основу рішення, вироку суду, фактичним обставинам спра­ви, якщо останні знайшли своє підтвердження в судовому засіданні. Процесуальне доведення чи спростування обставин справи створюють основу для правильного обрання і застосування матеріального закону.

Повне і неупереджене дотримання процедури дослідження обста­вин справи і правильне застосування закону є основою мотивування й аргументації рішення, вироку суду.

Дослідження фактів і аргументація пояснюють хід міркувань судді чи суду і додають його висновкам переконливості, а рішенню - силу спра­ведливості. До аналогічного висновку доходив і М. С. Строгович.

Справедливість вироку суду є вимогою карно-процесуального закону. Стаття 372 КПК України встановлює, що "невідповідним тяжкості злочину й особистості засудженого визнається таке пока­рання, що. хоч і не виходить за межі, установлені відповідною стат­тею Кримінального кодексу, однак по своєму виду чи розміру є явно несправедливим як внаслідок м'якості, так і суворості". Ця норма закону підтверджує тезу про нерозривність законності рішення, виро­ку суду з його моральною суттю.

Отже, справедливість в галузі правосуддя стає категорією етико-правовою. "Ця категорія часом уявляється філософами як специфічно моральна, а юристами - як специфічно правова" - вважає О. О. Лукашева. Ця гра слів зайвий раз переконує, що істина найчастіше лежить посередині, і справедливість, безсумнівно, є категорією етико-правовою.

Чи може справедливий вирок бути незаконним? Це непросте питан­ня, тому що деякі вчені допускали можливість такого, власне кажу­чи, парадоксального явища. Безперечно, будь-який погляд має право на існування. Однак саме допущення такої можливості ставить під сумнів моральність діючого закону, що, загалом, не виключається, але викликає сумнів у правильності застосування закону суддею.

Більше ніж два тисячоліття існування етики не призвели до вина­ходу якоїсь універсальної формули, що давала б змогу судді досягати бажаної гармонії інтересів і повної справедливості.

Між тим, спроби виробити деякі орієнтири, покликані допомог­ти судді на шляху до пошуку справедливого рішення, були раніше і не припиняються дотепер. Пов'язка на очах Феміди, терези і меч у її руках - зовсім не примха скульптора. Закриті очі означають, що суддя позбавлений права розрізняти тих, стоящих перед судом, за будь-якими критеріями: становище, посада, зовнішній вигляд, національ­ність, колір шкіри і т. ін.- він безсторонній. Терези в руці Феміди нагадують про обов'язок судді, перш ніж застосувати меч правосуддя, ретельно зважити всі "за" і "проти". Саме судочинство і є сферою, де співвідношення справедливості та законності має бути гармонійним.

Суддя при розв'язанні суперечки дотримується закону та бере до уваги громадську оцінку поведінки сторін або характер вчинено­го злочинцем діяння, що створює його особисті переконання. Про суддівську справедливість можна говорити багато.

Вивчення судової практики свідчить, що й українські судді (навіть у межах дуже жорсткої радянської правозастосувальної системи) безкорисливо, з ризиком для себе, вишукували підстави і можливості для прийняття істинно справедливих рішень.

У шістдесяті роки минулого сторіччя в районному центрі Д-кої області п'ятдесятирічна жінка, прибігши на лемент у будинок, поба­чила, що п'яний чоловік намагається зґвалтувати дочку. Згарячу, жінка схопила з плити чавунну сковорідку і вдарила чоловіка по голо­ві. Удар був досить сильним і виявився смертельним.

Прокуратурою була порушена кримінальна справа за обвинува­ченням в убивстві, і незабаром мати чотирьох дітей постала перед судом. Нещасна нічого не заперечувала і тільки тихо плакала. Плака­ли й діти - майбутні сироти. Справу слухав суддя М. Це була не тільки добра і мудра людина, але і грамотний та справедливий суддя. Прокурорський обвинувач вимагав для підсудної чотири роки позбавлення волі. Сваритися з прокуратурою в ті часи міг дозволити собі не всякий суддя. Вироку дочекалися тільки опівночі (тоді це було звичним явищем). За багаторічну практику в адвокатурі не дове­лося почути більш мудрого і сміливого вироку, суть якого зводилася до обґрунтування убивства з необережності, та ще й за умов необхідної оборони, а відтак - до умовної міри покарання. Перестрахувальник-прокурор вніс протест щодо м'якості вироку, який не був підтрима­ний і задоволений, а вирок касаційна інстанція залишила без зміни.

Запитання для самоконтролю до лекції 3 «Судова етика»

1. Визначте соціальне призначення судової діяльності.

2. Розкрийте моральні засади судової діяльності.

3. Обґрунтуйте єдність законності та моралі в судовій діяльності.

4. Дайте поняття етичної сторони судового процесу.

5. Сформулюйте поняття етики допиту в судовому засіданні.

6. Чим визначається етика взаємин учасників судового процесу?

7. Яке Ваше розуміння ролі та значення етики судової риторики?

8. Що таке етика судового рішення?

9. Кого стосується поняття етики позасудової поведінки?

Ситуація 1

Ви - суддя. До Вас надійшла справа про вчинення низки злочи­нів групою осіб. Справа розслідувана з порушенням процесуаль­них вимог - процедура впізнання осіб проведена нечітко, протоколи допитів містять виправлення. Справу розслідував Ваш однокурсник, з яким Ви підтримуєте дружні стосунки.

Друг переконує Вас не повертати справу на додаткове розсліду­вання, адже термін утримання арештованих під вартою вже минув і їх слід випускати, що загрожує йому великими неприємностями. Друг просить розглянути справу, заплющивши очі на допущені помилки. В обвинувачуваних родичів немає, скаржитися нікому, так що непри­ємностей не передбачається. Загалом, виручай друже.

Перед Вами ситуація морального вибору. Як бути?

Ситуація 2

Ви у своєму робочому кабінеті вивчаєте призначену Вами до розгляду кримінальну справу про поширення наркотичних речо­вин. Розслідування проведено непогано, провина підсудного здається очевидною. Ваш помічник доповідає Вам, що на прийом прийшли відвідувачі, батьки підсудного, і просять їх прийняти.

Трохи повагавшись (у Вас сьогодні неприйомний день), Ви приймаєте відвідувачів. Під час бесіди мати підсудного повідомляє, що їхній син дружив з Вашою дочкою, і їм відомо, що вона так само "бавилася" наркотиками й іноді купувала їх для подружок. Бать­ки вимагають допомогти їхньому сину уникнути відповідальності, а інакше вони звернуться до преси і розголосять ці факти.

Ситуація не з простих. Потрібно діяти...

Ситуація З

Під час розгляду цивільної справи про розподіл спадщини - вели­кої суми грошей, що залишилася після смерті заможної особи, до Вас звернувся гарний зтіайомий із проханням допомогти одній зі сторін -дружині покійного - виграти цей процес, і запропонував за допомогу чималий "гонорар". Допомогти не складно, тим паче, що інша сторо­на, яка претендує на спадщину,- безпомічні старі батьки померлого, що навіть не зібрали грошей на адвоката. Ризику практично ніякого, а гроші пропонують великі.

З'явився привід для міркувань. Ваші дії...

Ситуація 4

Ви суддя. Під час розгляду кримінальної справи про вбивство Ви довідуєтеся, що один зі свідків (радше - спільник підсудного) - Ваш колишній однокурсник по інституту, з яким Ви вже давно не бачили­ся і забули про нього. Однак Ви згадали, що у вас була дуже серйозна сварка через дівчину, до якої ви обоє залицялись і яка потім стала його дружиною. Ви за натурою людина злопам'ятна...

Момент морального вибору.

Ситуація 5

Ви - суддя. Дружина повідомляє, що Вас запрошує в гості на день народження її співробітниця. Під час свята з'ясувалося, що серед гостей присутня особа, репутація якої визначається як "кримінальний авторитет".

Вам слід прийняти рішення...