Робота з адресною книгою

Адреси своїх знайомих ви зберігаєте у записнику. Щойно познайомившись з людиною або одержавши від неї першого листа, ви записуєте її адресу у свій записник. Відправляючи листа будь-кому, ви шукаєте потрібну адресу в записнику і переписуєте його на конверт.

Усі програми роботи з електронною поштою дозволяють вести адресну книгу. Одержавши повідомлення від нової людини, з якою ви маєте намір продовжувати листування, внесіть його адресу до адресної книги. Відправляючи їй повідомлення (якщо це не відповідь - у повідомленнях-відповідях адреса одержувача формується автоматично), не варто набирати його адресу в рядку Кому:. При набиранні тексту легко припуститися помилки, і лист не знайде свого адресата. Надійніше взяти потрібну адресу з адресної книги. Якщо ж ви просто познайомилися з людиною і вона дала вам свій e-mail, сподіваючись на подальше листування, відразу внесіть його до адресної книги, щоб не шукати потім, де ж ви його записали.

Щоб відкрити адресну книгу, використовується команда Файл/ Адресная книга.,

Щоб внести нову адресу до адресної книги, натисніть кнопку Создать адрес на панелі інструментів або виберіть цю команду в меню Файл чи в контекстному меню вікна Адресная книга. Відкриється діалогове вікно Свойства для введення відомостей. Воно містить чотири вкладки. На вкладці Сведения введіть у відповідних полях Фамилию, Имя і Отчество людини, нижче - її e-mail адресу і натисніть кнопку Добавить. Якщо ця людина має кілька e-mail адрес (наприклад, робочу і домашню), введіть їх по черзі. Список цих адрес відображатиметься в нижній частині. Скористайтесь кнопками Изменить, Удалить для редагування цього списку. Виокреміть ту адресу, що має використовуватися при замовчуванні, і коли ви відправляєте повідомлення, і натисніть кнопку По умолчанию.

На вкладці Личные введіть додаткові відомості про адресат: повну адресу, телефон тощо.

На вкладці Служебные, за необхідністю, введіть відомості про адресат стосовно його работи.

Якщо ви хочете зберігати ще якусь інформацію про адресат, наприклад, де і коли ви вперше зустрілися, день його народження або імена найближчих друзів, введіть їх на вкладці Заметки. Натисніть ОК, коли вся інформація буде введена. Запис з'явиться в списку адрес.

Щоб прискорити пошук адресатів, їх можна об'єднувати в групи, давши групі ім'я і вибравши учасників з тих, що вже є в списку. Для цього натисніть кнопку Создать группу на панелі інструментів або виберіть цю команду в меню Файлчи в контекстному меню вікна. У діалоговому вікні Свойства, що відкрилося, введіть ім'я групи і натисніть кнопку Добавить для вибору учасників. Відкриється вікно Выбор участников группы, поділене на дві частини. Виокреміть учасників групи в списку зліва і натисніть кнопку Добавить. Вони з'являться в списку справа. Натисніть ОК, коли всі учасники будуть вибрані. Група із зазначеним іменем з'явиться в загальному списку. (Зверніть увагу на її значок.) Учасником створюваної групи може бути вже існуюча група, отже, можна створити цілу ієрархію груп і підгруп.

Для швидкого пошуку адресата або групи в списку введіть кілька перших літер імені або виберіть зі списку, що відкривається у верхній частині вікна.

Зі списком адрес можна працювати, як Із звичайним списком об'єктів Windows. Меню Вид дозволяє змінювати вигляд списку адрес на екрані, використовувати великі і дрібні значки, сортувати адреси якнаизручніше.

Подвійне клацання на адресі відкриває вікно його властивостей для перегляду або змінювання. Для тієї самої мети служить кнопка Свойства на панелі інструментів або відповідний пункт контекстного меню адреси. Якщо деякі адреси в списку застарілі і вже давно не використовуються, їх можна вилучити. Слід позначити непотрібні адреси і натиснути кнопку Удалить на панелі інструментів.

Меню Правка дозволяє однією командою виокремити всі елементи списку.

6.2.3. Телеконференції

Телеконференції — це дискусійні групи з певної тематики, які дають можливість ефективно спілкуватися за інтересами і організовані у ієрархічну структуру. Головні розділи конференції:

· comp — все про комп’ютери;

· news — новини;

· rec — теми дозвілля, хобі, мистецтва;

· soc — соціальні питання;

· та інші.

Для роботи з телеконференціями користувач застосовує спеціальну програму, в якій визначає, якими конференціями буде користуватися.

6.2.4. Пошук інформації

В даний час Інтернет об'єднує сотні мільйонів серверів, на яких розміщені мільярди різних сайтів і окремих файлів, що містять різного роду інформацію. Це гігантське сховище інформації. Існують різні прийоми пошуку інформації в Інтернет.

Із збільшенням обсягу інформаційного наповнення Інтернету проблема пошуку інформації стає дедалі актуальнішою. Потужним інструментом для розв’язання цієї проблеми є створені пошукові системи, які допомагають знайти необхідні сервери чи окремі Web-сторінки.

Пошукові системи поділяються на тематичні та індексні системи пошуку. Тематичні системи пошуку надають список категорій, в якому Web-сторінки впорядковані за ієрархічною структурою. Переміщуючись по дереву каталогів, можна послідовно обмежити область пошуку й отримати список посилань на Web-вузли, що пов’язані з необхідною темою сторінки. Для користування такою пошуковою системою необхідно точно знати, до якої теми належить інформація.

Індексні системи виконують пошук за заданими ключовими словами. У результаті пошуку система виводить список Web-сторінок, які задовольняють задані критерії. Критеріями пошуку можуть бути слово або набір слів чи логічний вираз.

Відомі пошукові системи www.rambler.ru, www.yandex.ru, www.meta-ukraine.com.

Для виконання цієї функції необхідно активізувати Web-броузер, ввести адресу пошукового сервера. Після завантаження ввести ключове слово і натиснути Enter. Автоматично підмикається пошукова програма, яка переглядає базу даних сервера і при віднаходженні ключового слова в черговій Web-сторінці записує її адресу в перелік результатів пошуку. Тепер для перегляду змісту знайдених файлів необхідно двічі клацнути на гіперпосиланні.

Пошук можна виконати й у вікні броузера. Для цього активізують кнопку Поиск і вибирають у лівій частині вікна серед переліку відповідний пошуковий сервер.

Пошук за відомою адресою. Необхідні адреси беруть із довідників. Знаючи адресу, досить ввести його в адресний рядок Браузера.

Приклад 1.

www.gov.ru - сервер органів державної влади Росії.

Конструювання адреси користувачем. Знаючи систему формування адреси в Інтернет, можна при поіскеWeb-сайтів конструювати адреси.

До ключовим словом (назвою фірми, підприємства, організації або простому англійському іменнику) необхідно додати домен тематичний або географічний, при цьому необхідно підключати інтуїцію.

Приклад 2.

Адреси комерційних Web-сторінок:

www.cnn.com (всесвітні новини CNN),

www.sony.com (фірма SONY),

www.mtv.com (музичні новини MTV).

Приклад 3.

Адреси навчальних закладів:

www.ntu.edu (Національний університет США).

Приклад 4.

Адреси регіональних серверів:

www.poland.net (Польща),

www.israil.net (Ізраїль).

Пошукові системи Інтернет

Для пошуку інформації в Інтернет розроблені спеціальні інформаційно-пошукові системи. Пошукові системи мають звичайний адресу і відображаються у вигляді Web-сторінки, яка містить спеціальні засоби для організації пошуку (рядок для пошуку, тематичний каталог, посилання). Для виклику пошукової системи досить ввести її адресу в адресний рядок Браузера.

За способом організації інформації інформаційно-пошукові системи діляться на два види: класифікаційні (рубрикатори) та словникові.

Рубрикатори (класифікатори) - пошукові системи, в яких використовується ієрархічна (деревоподібна) організація інформації. При пошуку інформації користувач переглядає тематичні рубрики, поступово звужуючи поле пошуку (наприклад, якщо необхідно знайти значення якогось слова, то спочатку у класифікаторі потрібно знайти словник, а потім вже в ньому знайти потрібне слово).

Словникові пошукові системи- це потужні автоматичні програмно-апаратні комплекси. З їх допомогою проглядається (сканується) інформація в Інтернет. У спеціальні довідники-індекси заносяться дані про місцезнаходження тієї чи іншої інформації. У відповідь на запит здійснюється пошук у відповідності з рядком запиту. У результаті користувачеві пропонуються ті адреси (URL), на яких у момент сканування знайдені шукані слово чи група слів. Обравши будь-який із запропонованих адрес-посилань, можна перейти до знайденого документа. Більшість сучасних пошукових систем є змішаними.

Найбільш відомі і популярні пошукові системи:

www.aport.ru www.yahoo.com www.rambler.ru www.yandex.ru www.altavista.com www.google.com

Існують системи, що спеціалізуються на пошуку інформаційних ресурсів за різними напрямками.

Пошук людей в Інтернет: www.whowhere.ru ww. bigfoot.com

Пошук по телеконференцій (Usenet): www.dejanews.com

Предметні пошукові системи: www.webring.org

Пошук програмного забезпечення: www.files.com, www.files.ru

Пошук по файлових архівів: http://ftpseach. city.ru, http://ftpsearch. licos.com

Каталоги (тематичні добірки посилань з анотаціями): http://www.atrus.ru, www.aup.ru

Часто ефективний пошук інформації можна провести за допомогою регіональних каталогів - спеціалізованих серверів, що містять дані про підприємства або Web-ресурсах якогось міста або регіону. Наприклад, для Санкт-Петербурга такий каталог розташовується за адресою http://www.spb.ru.

Список ІПС можна знайти на сайті www.monk. newmail.ru

Більш докладний перелік пошукових систем і каталогів представлений в табл. 3.2.

Правила виконання запитів

У кожній пошуковій системі в розділі Допомога (Help) можна отримати відомості про те, як шукати, як скласти рядок запиту. Нижче наведена інформація про типове, "усереднений" мовою запитів.

Простий запит.

Ввести одне слово, яке визначає тему пошуку. Наприклад, в пошуковій системі Rambler.ru досить ввести: автоматика.

Знаходяться документи, в яких зустрічаються слова, зазначені у запиті. Розпізнаються всі форми слів російської мови, як правило, регістр букв ігнорується.

У запиті можна використовувати символ "*" або "?". Знаком "?" в ключовому слові замінюється один символ, на місце якого може бути підставлена ​​будь-яка буква, а знаком "*" - послідовність символів.

Наприклад, запит автомат * дозволить знайти документи, які включають слова автоматичний, автоматика і т.д.

Складний запит.

Часто виникає необхідність комбінування ключових слів для отримання більш певної інформації. У цьому випадку використовуються додаткові слова-зв'язки, функції, оператори, символи, комбінації операторів, розділені дужками.

Наприклад, запит музика & (beatles | бітлз) означає, що користувач шукає документи, що містять слова музика і beatles або мов та бітлз.

У табл.6.2.4.1 наведено правила формування запитів, прийняті в системі Апорт (http://www.aport.ru).

Таблиця 6.2.4.1 Оператори для формування запитів

Таблиця 6.2.4.2 Список пошукових серверів і каталогів

Частина 2

Тема 7. ОСНОВИ РОБОТИ ТЕКСТОВОГО РЕДАКТОРА WORD

7.1. Основні поняття текстового редактора Word

7.1.1. Визначення текстових редакторів

Текстовий редактор– система обробки тексту, призначена для створення, редагування та форматування простих і комплексних текстових документів.

Одним із найзручніших текстових редакторів є текстовий редактор Microsoft Word. Документи, які утворюються за допомогою Word, зберігаються у файлі з розширенням *.doc.

Текстовий редактор Word дозволяє працювати одночасно з кількома документами. Кожен з документів розміщується в окремому вікні. З документами можна проводити стандартну обробку даних: набір тексту, редагування, форматування та інше, обмінюватися даними між документами та впроваджувати дані з інших програм, що входять до складу Microsoft Office.

7.1.2. Загальні функції текстових редакторів

1 Набір тексту.

2 Можливості введення тексту декількома мовами.

3 Редагування фрагментів тексту.

4 Форматування фрагментів тексту.

5 Опрацювання декількох текстів одночасно.

6 Пошук потрібних фрагментів тексту.

7 Можливість вставлення в текст різних об’єктів.

8 Перевірка правопису та автоматичне коригування помилок при введені тексту.

9 Друкування всього тексту або його фрагментів.

10 Створення стандартних документів (листів, резюме, записок).

11 Збереження тексту на зовнішніх носіях.

Отже, текстовий процесор - це прикладна програма, яка окрім базового набору роботи з текстом, має додаткові можливості, такі, як форматування тексту, перевірку правопису, перенесення слів, вставлення ілюстрацій та інше.