Організація обліку виробітку працівників

Першоджерелом бухгалтерського обліку заробі­тної плати та розрахунків щодо неї є облік виробітку працівників. Зазначений вид обліку має забезпечувати облікову підсистему інформацією про кількість відпрацьованих одиниць роботи (днів, годин, об'єктів тощо) щодо кожного з працівників.

Організація обліку виробітку працівників передбачає:

- визначення нормативної бази;

- організацію обліку виробітку у структурних підрозділах;

- організацію носіїв інформації щодо обліку виробітку.

Основним нормативним документом щодо обліку виробітку є Наказ Управління статистики від 09.10.95 № 283. Відповідно до даного нормативного акта функції по здійсненню обліку використання робочого часу та розрахунку покладено на уповноважених на це посадових осіб структурних підрозділів підприємства. Зазначена посадова особа має бути проінструктована щодо порядку ведення табельного обліку. Перш за все, до її відома доводяться нормативи тривалості робочого часу, які відповідно до ст. 50 Кодексу законів про працю в Україні встановлено в межах робочого тижня, тривалість якого має не перевищувати 40 год.

Відповідно до ст. 51 Кодексу законів про працю України вста­новлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих ка­тегорій працівників.

У цілому норма тривалості робочого часу на рік розрахо­вана за календарем п'ятиденного робочого тижня з двома вихід­ними днями (субота та неділя).

Другим пунктом в інструктажі посадової особи має бути вка­зівка з ведення табельного обліку. Основним реєстром обліку ви­робітку та використання робочого часу щодо підприємств є табель використання робочого часу ф. П-14, який являє собою спеціальний іменний список працівників підрозділу підприємства, призначений для фіксації інформації про викорис­тання робочого часу працівників в розрізі підрозділу, табельного номера посади за днями місяця.

Рис 11.1.Схема руху облікової інформації щодо обліку робочого часу

Табель відкривається за 2—3 дні до початку розрахункового періоду на підставі табелю минулого місяця. Записи в табель ро­бляться на підставі належним чином оформленим документом обліку особового складу. Табель заповнюється в частині іменно­го списку працюючих в порядку табельних номерів, категорій працюючих чи алфавітному порядку. Облік з'явлень на роботу і використання робочого часу може здійснюватись двома способами:

- методом суцільної реєстрації (щоденна відмітка всіх прибу­лих, не прибулих, тих, хто запізнився, тощо);

- методом за відхиленнями (здійсненням записів за умов наяв­ності відхилень — хвороб, прогулів, запізнень тощо).

За методом суцільної реєстрації в табелі проставляється кіль­кість годин роботи, відсутності, запізнення з паралельним про­ставлянням кодового позначення (Р — робочий час, ПР — про­гул, X — хвороба, В — відпустка, ЗП — запізнення, ВС — вихідні та святкові дні). За методом відхилень записи вносяться лише про відхилення, робочий час не відмічається. Якщо протя­гом місяця не було жодних відхилень, в табелі проставляються лише вихідні і святкові дні. Слід звернути увагу на те, що дані про хворобу вносяться лише на підставі відповідним чином оформленого листка непрацездатності. Наприкінці місяця особа, яка веде табель, визначає загальну кількість днів відпрацьованих, днів неявок і невідпрацьованих днів і проставляє у відповідні графи табелю. Після зазначеної процедури табель підписується табельником та візується керівником структурного підрозділу. В день кінцевого оформлення табелю він передається разом з підтверджувальними документами до бухгалтерії для здійснення відповідних розрахунків. Викладена методика табельного обліку є загальною при обліку виробітку та використання робочого часу при погодинній формі оплати праці.

Щодо оплати праці окремих категорій працівників, робітників основного виробництва, ремонтних груп та ін.) застосовується механізм відря­дної форми. В цьому разі основним документом з обліку виробіт­ку виступає наряд на відрядну роботу (ф. П-40, яка оформлюєть­ся бухгалтерією відповідно до виду праці (колективна чи одно­осібна), видів робіт (виготовлення продукції, ремонт приміщень тощо), кіль­кості часу (зміна, кілька днів, місяць).