Тема 8. Фінансові послуги на валютному ринку

Валютний арбітраж– це операція з купівлі - продажу валюти з наступною оберненою угодою з метою отримання прибутку від різниці валютних курсів.

Простий валютний арбітраж здійснюється з двома валютами; складний арбітраж - це арбітраж, що проводиться з великою кількістю валют на різних ринках.

Просторовий валютний арбітраж - це операція, яка здійснюється з метою отримання доходу від різниці валютних курсів на різних ринках.

Часовий валютний арбітражер – це операція, яка здійснюється з метою отримання доходу від різниці валютних курсів у часі.

Крос – курс – співвідношення між курсами двох валют щодо третьої.

Міжнародний кредит - це надання валютно – матеріальних ресурсів одних країн іншим у тимчасове користування у сфері міжнародних економічних відносин.

Міжнародний ринок позичкових капіталів – це система відносин з акумуляції та перерозподілу позичкового капіталу між країнами; він є сукупністю кредитно – фінансових установ і бірж, які надають позички і кредити іноземним позичальникам.

Євроринок– це ринок, на якому операції здійснюються у євровалютах, у яких банки виконують операції за межами країн – емітентів цих валют.

Офшорні операції – це банківські операції, які здійснюються у фінансових центрах „of - shore”.

Міжнародний розрахунок як фінансова послуга банків – це здійснення платежів або отримання грошових коштів за дорученням клієнтів .

Форми платіжних засобів - це види документів, за допомогою яких здійснюються розрахунки . Фінансові форми платіжних засобів – це векселі, чеки, платіжні розписки.

Комерційні платіжні засоби - розрахунки – фактури, специфікації, грузові митні декларації, страхові поліси та ін.

За строками платежу міжнародні розрахунки поділяються на негайні платежі ( сконто) і платежі у кредит ( інстолмент).

За порядком документообороту основними є інкасо і акредитив.

Інкасо – банківська операція, за допомогою якої банк, за дорученням свого клієнта, отримує згідно з розрахунковими документами належні йому грошові кошти від платника за відвантажені на його адресу товари ( виконані роботи, надані послуги) і зараховує їх на його рахунок у банку.

Інкасо можна визначити як доручення продавця ( кредитора) своєму банку отримати від покупця (платника) безпосередньо чи через інший банк певну грошову суму або підтвердження, що цю суму буде сплачено у встановлений термін .

Недоліком інкасової форми є велика тривалість часу проходження документів через банки, можливість відмовити покупця оплатити представлені документи.

Акредитив– умовне грошове зобов’язання банку, що видається ним за дорученням покупця на користь продавця, за яким банк – емітент, що відкрив рахунок, може провести платежі при належності документів, передбачених в акредитиві, та виконанні інших умов акредитива.

Акредитиви поділяються на грошові та документальні.

Грошовий акредитив - це іменний документ, адресований банком – емітентом іншому банку, що містить наказ про виплату грошей покупцю у визначений термін.

У міжнародних розрахунках існує багато видів акредитивів, які відрізняються ступенем гарантії платежу.

Безвідзивний акредитив – це тверде зобов’язання банку перед експортером, яке не може бути змінене чи анульоване достроково без згоди останнього. Відзивний акредитив же може бути змінений чи анульований в будь – який момент.

Підтверджений акредитив – зобов’язання, за яким відповідальність за оплату несе ще один банк, у якому акредитив відкритий.

Покритий акредитив – зобов’язання, при відкритті якого імпортером переказується і сума валюти, що забезпечує платежі з акредитиву.

Валютний кліринг – взаємний залік зустрічних вимог і зобов’язань , що випливають з рівності товарних поставок і надання послуг.

Валютна блокада – заморожування в банках валютних цінностей іноземних держав та громадян.