Інструментами грошового ринкуслугують скарбницькі та комерційні векселі, депозитні сертифікати, банківські акцепти то­що.

Основними (класичними) суб’єктами грошового ринку виступають комерційнібанки, брокерські контори, дисконтні компанії та інші фінансово-кредитні інститу­ти, які мобілізують і перерозподіляють грошові кошти підпри­ємств, банків, населення, установ.

До основних послуг на грошовому ринку можна віднести розміщення капіталу в банківських установах через безстрокові та термінові вклади. Вклад чи депозит - це грошові кошти в національній та іноземній валюті, що передані їх власником або іншого особою за його дорученням у готівковій або безготівковій формах на рахунок власника на зберігання на певних умовах.

За рахунок депозитних операцій банк формує залучені кошти. За світовою банківською практикою депозитиза їх економічним змістом поділяють на такі групи:

1) депозити до запитання;

2) строкові депозити;

3) ощадні вклади населення;

4) цінні папери як вид депозитів.

Депозити до запитаннярозміщуються в банку на розрахунковому або поточному рахунку клієнта. Вони використовуються для здійснення поточних розрахунків власника рахунку з його партнерами. Це кредитування з поточного рахунку, пільги вкладникам в одержанні кредиту, використання зручних для клієнта форм розрахунків, а саме застосування кредитних карток, чеків тощо. До депозитів до запитання можна віднести кредитові залишки на контокорентних рахунках. Контокорентним є рахунок, на якому обліковуються власні кошти клієнта (кредитове сальдо) і кредит банку (дебетове сальдо). Дебетове сальдо за контокорентним рахунком називається овердрафтом. На контокорентному рахунку знаходять відображення всі операції банку з клієнтами, тобто видача позичок і проведення платежів за дорученням клієнта, а також надходження виторгу від реалізації продукції та інших грошових переказів на користь клієнта та на погашення позичок.

Одним з видів депозитів до запитання є залишок коштів на кореспондент­ських рахунках, тобто рахунках, які відкриває один банк іншому для здійснення взаєморозрахунків.

Строкові депозити- це грошові кошти, що зберігаються на депозитних рахунках протягом певного часу. Термін зберігання цих коштів встановлю­ється при відкритті рахунку на підставі договору між банком і клієнтом.

Однією з форм строкових депозитів є сертифікати.

Сертифікати бувають депозитні та ощадні. Депозитні сертифікати надаються юридичним особам, а ощадні — фізичним.

Сертифікати можна класифікувати за такими ознаками:

• спосіб випуску (випускаються в разовому порядку і серіями);

• спосіб оформлення (іменні та на пред'явника);

• термін обігу (термінові та до запитання);

• умови сплати відсотків (з регулярною сплатою відсотків, по закінченні визначеного розрахункового періоду і з виплатою відсотків на день погашення сертифіката).

Ощадні вклади населення - це найбільша група депозитів, що використо­вуються для зберігання невеликих сум грошових коштів фізичних осіб та некомерційних організацій. Особливістю цих рахунків є те, що їх власнику видається особливе свідоцтво про наявність вкладу, в якому відображаються всі операції з депозитами (ощадна книжка).

На цей момент основними видамиощадних вкладів населення, харак­терними для нашої країни, є:

— вклади до запитання (виконують ту саму роль, що й депозити до запитання юридичних осіб);

— строкові вклади (приймаються банками на термін не менше ніж 6 місяців); - цільові вклади на дітей (відкриваються на термін 10 років до досягнення дитиною 16 років).

Цінні паперияк вид депозитів. Цінний папір, що передає клієнт у банк для зберігання або для забезпечення кредиту, вважається одним з видів депозитних операцій. Це дає можливість сформувати додаткові фонди грошових коштів для фінансування інвестиційних проектів.

У практиці роботи комерційних банків розрізняють багато видів послуг, які можна звести до трьох груп:

• послуги, пов'язані з розрахунково-касовими, кредитними, валютними та іншими операціями, обсяги яких підлягають обміну;

• консультації, участь банків у проведенні проектно-кошторисної документації, інші інженерні послуги, на аналоги яких маються цінники і калькуляції;

• послуги, обсяги яких точно не можуть бути облікованими або на аналоги яких відсутні цінники і калькуляції.

Серед всіх видів послуг комерційних банків в умовах ринкової економіки важливе місце займають гарантійні, посередницькі, консультаційні послуги.

До банківських послуг відносяться:

1. Прийняття вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб.

2. Відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошей з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування грошей на них.

3. Розміщення залучених грошей від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Банківські операції дозволяється здійснювати тільки юридичним особам, які мають банківську ліцензію. Інші юридичні особи мають право здійснювати операції на підставі ліцензії на здійснення окремих банківських операцій.

Банк, крім перелічених операцій, має право здійснювати такі операції та угоди:

1. Операції з валютними цінностями.

2. Емісію власних цінних паперів.

3. Організацію купівлі та продаж цінних паперів за дорученням клієнтів.

4. Здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андерайтинг).

5. Надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі.

6. Придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг).

7. Лізинг.

8. Послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів.

9. Випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів.

10. Випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток.

11. Надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.

За умови отримання письмового дозволу Національного банку України банки також мають право здійснювати такі операції:

1. Здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших юридичних осіб.

2. Здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження) державної та іншої грошової лотереї.

3. Перевезення валютних цінностей та інкасацію грошей.

4. Операції за дорученням клієнтів або від свого імені з:

• інструментами грошового ринку;

• інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках;

• фінансовими ф'ючерсами та опціонами.

5. Довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами.

6. Депозитарну діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

Питання до обговорення

1. Особливості депозитного ринку України.

2. Характеристика міжбанківських кореспондентських рахунків. Їх необхідність та призначення.

3. Механізм дії міжбанківських кореспондентських відносин. Роль НБУ у цих відносинах.