Аеробні навантаження - необхідна складова здорового способу життя.

Уміння швидко, красиво і тривало ходити в усі часи і в усіх народів вважалося показником хорошого стану здоров'я. У наше століття технічного прогресу і гіподинамії ходьба використовується як найпростіший та доступний кожному оздоровчий засіб.

Відомо, що середньостатистичний житель планети (за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я) на протязі життя проходить пішки, в середньому, близько 402 тис. км, тобто більшу відстань, ніж від Землі до Місяця.

Сьогодні завдання постійно і упродовж усього життя підтримувати хорошу фізичну форму вважається обов'язковим тільки для особливої групи осіб, пов'язаних з такими професіями, як військовослужбовці, артисти цирку, балету і тому подібне. Проте, сучасний ритм життя пред'являє будь-якій людині свої підвищені вимоги: їй потрібно постійно знаходитися в хорошій фізичній, а отже, і продуктивній робочій формі, щоб відповідати вимогам суспільства, зберігати запас внутрішньої енергії для прояву особистої ініціативи та заповзятливості.

Інтенсивна праця, як шлях до достойного для людини рівня життя, доступна в першу чергу тим, хто підтримує нормальну фізичну активність свого організму. Саме тому сьогодні мільйони любителів фізкультури в багатьох розвинених країнах наполегливо борються за здоров'я, долаючи в жару і в холод кілометри шляху ходьбою, бігом і на велосипедах; багато хто захоплюється фітнесом і атлетичною гімнастикою, китайською гімнастикою у-шу і т. ін.. Шляхів до зміцнення здоров'я і підтримки активного життєвого тонусу багато, але кращими з них є тривалі, помірно інтенсивні фізичні вправи, об'єднані під загальною назвою «аеробних». До них відносяться, в першу чергу, циклічні вправи - ходьба, біг, плавання, лижі, велосипед, а також ритмічна гімнастика, якщо вона виконується тривалий час і безперервно.

Аеробними наука називає процеси утворення енергії в організмі виключно за рахунок кисню (грецьке слово "аер" - повітря), що міститься в повітрі, і окислення ним жирів і вуглеводів. Звідси і походить термін "аеробіка", запропонований у 1968 році американським лікарем, фахівцем з оздоровчої фізкультури Кеннетом Купером.

До розділу "аеробіки", за К.Купером, можна відносити тільки ті вправи, при виконанні яких до роботи залучається велика частина м'язів тіла людини (приблизно 2/3 всієї м'язової маси), а тривалість безперервного виконання цих вправ складає не менше 20-30 хв. Така безперервна і тривала робота організму забезпечується енергією, в основному, за рахунок аеробних процесів, тобто за рахунок кисневого "спалювання" жирів і вуглеводів.

Серед аеробних вправ довгий час самим популярним та масовим був так званий біг "підтюпцем" (американська назва - "джоггінг") з його вищим досягненням - марафонським бігом на 42 км 195 м. Потім бігу підтюпцем довелося потіснитися на "п'єдесталі популярності" і розділити його з ритмічною гімнастикою - "аеробікою"; ходьба ж довгі роки залишалася в тіні. Проте заняття бігом та аеробікою підходять далеко не для всіх верств населення.

Прості і точні рекомендації з підтримки здоров'я і активної фізичної форми висловлені академіком М. М. Амосовим в книзі "Роздуми про здоров'я":

"У більшості хвороб винна не природа, не суспільство, а тільки сама людина. Частіше за все вона хворіє від ліні і жадібність, а іноді і від нерозумності. Але природа милостива: вистачає 20--30 хвилин занять фізкультурою в день, але так, щоб задихнутися, спітніти і щоб пульс почастішав удвічі. Якщо цей час подвоїти, то буде взагалі відмінно".

На думку академіка Амосова найбільшого оздоровчого ефекту можна добитися тільки за умови, якщо займатися фізкультурою близько години в день при пульсі, який приблизно в два рази перевищує пульс в стані спокою. Але чи легко людині, що не має спеціальної підготовки в бігу, дотримуватися такого ритму щоденних занять фізичною культурою, тобто бігати протягом цілої години безперервно і в достатньо високому темпі?

За статистикою більше 50 відсотків людей, що приступили до занять оздоровчим бігом, потім відмовляються від них внаслідок болів в м'язах і зв'язках, так і не зумівши їх подолати. Такий же відсоток відсівання можна спостерігати і у фітнес-клубах. Стрибки в різних танцювальних ритмах, акробатичні вправи, що виконуються за системою "нон-стоп" протягом 30-60 хв., далеко не всім під силу. Такі вправи пов'язані зі значними перевантаженнями і вірогідним травматизмом. Американські лікарі виявили: перевантаження при аеробіці приводять у жінок до зниження в організмі рівня кальцію та гормону естрогену, що викликає хвороби хребта і безпліддя.

На відміну від перерахованих видів аеробних вправ оздоровча ходьба, у порівнянні з ними, має ряд безперечних переваг.