Матеріали та інструменти

ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ВИРОБІВ, В’ЯЗАНИХ СПИЦЯМИ

В’язання – вид декоративно-прикладного мистецтва.

Ручне в’язання на спицях було популярне здавна і зберегло популярність у наш час. Трикотаж став улюбленцем моди. Це не тільки зручний жіночий, чоловічий і дитячий одяг а й предмети оздоблення житла: декоративні подушки, серветки, накидки, абажур та ін.

Існує багато узорів для в’язання спицями. Добір узору і пряжі для даної моделі дуже важлива умова. Невдало дрібний узор може погіршити і навіть зіпсувати модель, трикотаж дуже зручний і відповідає вимогам сучасної моди. Цим можна пояснити застосування нових прийомів і художнього оформлення, коли в одній моделі поєднуються полотна різних структур, щільності, кольорів, драпірувань, защипів. Можна також поєднати трикотаж з іншими матеріалами – хутром, замшею, тканиною.

Матеріали та інструменти

Пряжа. Для плетіння спицями найчастіше використовують вовняну пряжу, рідше – бавовняну. Існує багато ґатунків вовни, з якої прядуть нитки для ручного плетіння. Найкращі ті, що мають шовковисте, тонке, довге і пружне волокно. До них належать ангорська, мериносова, верблюжа вовна та мохер.

Ангорська вовна – то м’який, легкий пух ангорського кролика, з’єднаний із вовняною, бавовняною або шовковою ниткою.

Мериносова вовна – тонка, пухнаста вовна вівці мериноса.

Верблюжа вовна буває м’якша або грубіша. Природний колір вовни від світлого до темно-коричневого дозволяє використовувати її без фарбування.

Мохер – це вовна ангорських кіз, вона довга, тонка, міцна, має шовковистий блиск. Натуральний колір – білий. У пряжі мохер звичайно поєднують із синтетичною або вовняною ниткою. Рівність нитки можна визначити, уважно поглянувши, чи не має вона потовщень або потоншень.

Номер пряжі зазначається на ярлику (мітка фабричного виробництва), виражений добовим числом, наприклад, 32/2 або 10/2. Цифри до риски означають товщину нитки, чим більше це число, тим тонша нитка, Цифра після риски показує, із скількох ниток зсукана пряжа.

Інструменти. Для роботи слід придбати легкі, гарно відполіровані спиці. Їхні кінці мають бути не гострими, але і не тупими.

Перевагу можна віддати металевим нікельованим спицям, хоча вони і трохи заважкі. Алюмінієві спиці бруднять світлу пряжу. Також бувають спиці пластмасові, дерев’яні, бамбукові і кістяні: Коли вони товсті, ними зручно плести, тонкі ж гнуться і досить швидко ламаються. Практикують металеві спиці, з’єднані капроновим тросиком (спиці з поліхлорвініловою трубкою менш практичні, оскільки петлі по ній пересуваються важко і трубка швидко ламається. Кільцевими спицями можна сплести широкі деталі, з ними зручно прикладати плетіння до викройки, до того ж вони легкі. Зберігати спиці слід у спеціальній коробочці.

Кожна спиця має свій номер. Він відповідає її діаметру в міліметрах (спиця №3 має в діаметрі 3 мм, №6 - 6 мм). Рекомендується мати набір спиць від №1 до №10 з проміжком у півномера.

Номер спиці вибирають відповідно до товщини нитки: спиця має бути майже вдвічі товща за нитку. Визначити це можна таким чином: складіть нитку вдвоє і трохи перекрутіть – товщина такої нитки повинна дорівнювати діаметру потрібної спиці.

Наведена таблиця допоможе зорієнтуватися у виборі спиць для пряжі різної товщини.

Витрати пряжі. Чим пухнастіша і слабкіше зсукана пряжа, тим менше її витрачається. Після прання не дуже брудна пряжа втрачає до 10 % маси. Досвідчені майстрині вважають, що краще купити пряжі на 50-100 г більше, ніж в кінці роботи не вистачатиме її.

Лицеві петлі. Є два способи пров’язування лицевої петлі: за верхню, за нижню дольки.

Виворітні петлі. Виворітні петлі, як і лицеві, можуть виконуватись кількома способами.

Пружкові петлі. Пружок плетеного полотна може бути рівний або зубчастий, залежно від того, як вив’язані пружкові петлі.

Щоб одержати рівний пружок, на початку кожного ряду пружкову петлю слід знімати, не пров’язуючи, залишаючи нитку за роботою, а останню петлю вив’язувати виворітною (краще “бабусиною”). Це найпоширеніший спосіб вив’язування пружкових петель.

Зубчастий пружок плетуть так само, як і рівний, але останню петлю кожного ряду слід в’язати не виворітною, а лицьовою за верхню дольку. Зубчастий пружок використовують для вив’язування поздовжніх петельок для ґудзиків, у плетених поясах тощо. На планках для застібки інколи вив’язують подвійну пружкову. Особливо ефектно вона виглядає на хустковому плетінні. Пружкова, що складається з двох петель і вив’язується таким чином: на початку кожного ряду пружкову зняти, а сусідню петлю пров’язати лицевою за верхню дольку. В кінці кожного наступного ряду (з того ж боку) передостанню петлю зняти, не пров’язуючи, нитка залишається перед роботою, а пружкову пров’язати “бабусиною” виворітною.