ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ПСИХОЛОГІЇ ОРД, ЇЇ СУТНІСТЬ І ПОНЯТТЯ.

Кожна галузь праці має притаманні лише їй риси, які певною мірою впливають на характер діяльності і взаємин людей в процесі конкретних трудових операцій. Це певною мірою стосується правоохоронної діяльності.

Саме ця обставина зумовила відокремлення із загальної психології специфічної галузі наукового знання, яке вивчає закономірності психіки у сфері дії права.

Питання використання спеціальних психологічних знань в оперативно-розшуковій діяльності органів внутрішніх справ здавна цікавили і теоретиків, практиків (криміналістів і науковців в галузі теорії ОРД як у радянський, так і пострадянський період).

В Україні розроблено та втілено у життя систему психологічного забезпечення діяльності пенітенціарних установ і слідчих ізоляторів ще в 60-70 роках XX сторіччя. А вже на початку 80-х років XX сторіччя вчені активно опрацьовувати психологічні основи діяльності та відповідні професіограми керівника міськрайоргану міліції, слідчого, оперативного працівника, дільничного інспектора міліції тощо. Наявні вітчизняні публікації, різні за ступенем повноти і вірогідності, деякою мірою висвітлюють суть і значення для теорії й практики ОРД різних явищ, подій і факторів психологічного характеру.

Вибіркове ознайомлення з досвідом психологічного забезпечення діяльності поліції зарубіжних країн свідчить про те, що цій справі приділяється значна увага як в організаційно-методичному, так і в матеріальному відношенні.

Відтак слід визнати наявність певних теоретичних напрацювань щодо втілення в оперативно-розшукову діяльність спеціальних психологічних знань.

Вихідною позицією оперативно-розшукової психології є те, що вона як особливий різновид юридичної практики (кримінального судочинства) хоч і охоплюється певною мірою загальним (методично-методологічним) розділом юридичної психології, але водночас має таку специфіку її психологічної структури, що змістовно виділяє останню серед інших, оскільки їй притаманні окреме законодавче регулювання, свої особливі цілі, різноманітні напрями і завдання, специфічні суб'єкти й об'єкти діяльності, спеціальні сили, заходи, форми, методи й засоби оперативно-розшукової діяльності.

Психологія оперативно-розшукової діяльності не є просто механічним інструментом використання результатів загальної психології в оперативно-розшуковій діяльності. Застосування психологічних знань в ОРД без формування специфічності закономірностей їхнього предмета не створює самостійної галузі науки. Право на самостійне існування в якості науки отримує така система знань, що у своєму вмісті має специфічні закономірності, що відрізняють її від інших наук. Керуючись цими методологічними вимогами, комплексна юридична психологія в цей час визнає автономне існування кримінальної, пенітенціарної й судової психології. У той же час Психологія оперативно-розшукової діяльності формується в самостійну галузь наукового знання під одночасним впливом загальнонаукових принципів інтеграції й диференціації системи юридичних і психологічних наук.

Інтегративний і диференційний характер предмета ОРП обумовлений системою знань, що знаходяться на стику правових (юридичних) і психологічних наук, а точніше, на стику теорії ОРД і юридичної психології.

Психологія оперативно-розшукової діяльності базується на таких основних принципах реалізації психологічних закономірностей, як:

- правомірність і гуманізм (реалізація психологічних закономірностей у суворій відповідності до норм Конституції України, чинного законодавства України, а також "Загальної декларації прав людини", проголошеної резолюцією Генеральної асамблеї ООН від 10 грудня 1948 p., "Міжнародного пакту про громадянські та політичні права", проголошеною резолюцією Генеральної асамблеї ООН від 16 грудня 1966 p., "Заключного акта Хельсінкської наради" 1975 p.. а також "Конвенції проти катування та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження й покарання", проголошеної резолюцією Генеральної асамблеї ООН від 10 грудня 1984 p., якими гарантуються права і свободи людини і громадянина в Україні, недопущення в процесі реалізації психологічних закономірностей негуманного ставлення та завдання шкоди психічному стану окремих осіб):

- науковість (наукова обґрунтованість спеціальних психологічних знань, форм, методів та засобів їхнього отримання й використання);

- комплексність (використання психологічних знань за умови комплексного застосування різновидів форм і методів роботи, соціопсихотехнологій, психофізіології, конфліктології тощо).

Отже, предметом оперативно-розшукової психології слід вважати психологічні закономірності, феномени, ефекти, а також своєрідність поведінки й діяльності окремої особистості або групи людей, що є визначальними у взаєминах названих вище осіб. Ці закономірності й особливості можуть бути або об'єктивними виявами психіки конкретної людини, яка є об'єктом чи суб'єктом оперативно-розшукових відносин, або психологічним змістом обраної ними суб'єктивної лінії поведінки в процесі цих відносин.

Предметом вивчення оперативно-розшукової психології є об'єктивні закономірності виникнення й розвитку тих груп явищ, відносин, фактів, які обумовлюють застосування насамперед негласних сил, засобів і методів впливу на кримінальне середовище. Для розробки науково обґрунтованих рекомендацій з підвищення ефективності останніх у теорії оперативно-розшукової діяльності застосовуються готові психологічні знання або спеціальні психологічні методи вивчення відповідних типових, таких, що повторюються й стійких ознак механізму дій злочинців і адекватного реагування суб'єктів ОРД на їхні виклики. Отже, ведучу інтегративну функцію в цьому випадку виконує не психологія, а оперативно-розшукова наука.

З цього випливає, що для об'єктивного уявлення суті оперативно-розшукової психології насамперед набуває змістовне з'ясування самої оперативно-розшукової діяльності як соціально-психологічної системи з виділенням її структурно-функціональних елементів.

Оперативно-розшукова діяльність, як і будь-яка людська діяльність, відповідає конкретній меті - досягненню кінцевих результатів діяльності, що містить у собі потреби, думки, почуття та інші психічні утворення, а тому має мотивований характер.

Закон України "Про оперативно-розшукову діяльність" чітко визначив мету оперативно-розшукової діяльності, якою, щодо оперативних підрозділів органів внутрішніх справ, є припинення право порушень і забезпечення інтересів кримінального судочинства (попередження, і припинення, розкриття злочинів і встановлення винних осіб; розшук осіб, які переховуються від органів розслідування, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання; і розшук осіб, безвісно відсутніх).

Загальним об'єктом ОРД, як і всієї правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ, є протиправна діяльність певних антигромадських елементів у всьому її кількісному та якісному обсязі. Безпосередні об'єкти – це - переважно, особи (індивіди, члени груп і угруповань), стосовно яких є достатня інформація про їхню причетність до злочинів, а також не встановлені особи, що готують або вчинили злочин, і ті, які переховуються від органів розслідування, суду чи відбування кримінального покарання або ж безвісно відсутні. Такими об'єктами вважають й інших осіб, які через різні чинники й обставини, є носіями об'єктивної інформації, що має значення для попередження, припинення, розкриття злочинів та забезпечення кримінального судочинства.

Законодавче розкрито і зміст оперативно-розшукової діяльності, що полягає в системі гласних і негласних пошукових і розвідувальних заходів із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів для розв'язання завдань щодо пошуку і фіксації фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, а також отримання інформації для безпеки громадянин, суспільства й держави.

Реалізація зазначених заходів і засобів забезпечується за допомогою розроблених теорією ОРД та опанованих практикою оперативно-розшукових методів і оперативно-розшукової тактики. Тобто йдеться про сам процес оперативно-розшукової діяльності, що потребує відповідного психологічного забезпечення.

Органічний взаємозв'язок мети, об'єкта, заходів і очікуваних результатів оперативно-розшукової діяльності обумовлює її єдність з особистістю оперативного працівника, який при цьому є суб'єктом свідомої дiяльнocтi і відносин у системі ОРД, індивідом зі стійкою, соціальне зумовленою системою психічних якостей, що формуються і виявляються у цій діяльності.

Психологічний аналіз визначених структурних елементів системи ОРД закономірно сприяє виявленню і розкриттю наявної як у теорії, так і на практиці психологічної невпорядкованості, а також уможливлює доповнення останніх, логічними та детерміністичне поясненими взаємозв'язками, що визначально впливають на змістовне наповнення та практичну реалізацію зазначених елементів через головні функціонально-діяльнісні компоненти оперативно-розшукової психології (пізнавальний, конструктивний, організаторський, проектувальний та комунікативний). Вони є обов'язковими стрижневими чинниками, що рівною мірою забезпечують системне створення та запровадження кожного окремого елемента оперативно-розшукової психології діяльності.

Пізнавальний компонент відповідає інформаційно-діагностичному забезпеченню оперативно-розшукової діяльності і постає насамперед змістовним елементом професійної праці безпосередніх суб'єктів ОРД. Він спрямований на одержання і відпрацювання оперативної інформації про окремі соціальні субкультури (середовище, що викликає оперативний інтерес), ситуації, явища чи певний стан справ, що стосується конкретних кримінальних проявів або можливих протиправних вчинків окремих осіб. Тобто цей компонент орієнтований на пізнання об'єктів оперативно-розшукового впливу.

Разом із тим пізнавальний компонент виконує важливу функціонально-діяльнісну роль у психологічній структурі об'єкта ОРД, а саме в інформаційно-діагностичному забезпеченні протидії окремих кримінальних осіб та груп оперативним підрозділам органів внутрішніх справ і загалом правоохоронній системі.

Суть конструктивного компонента полягає у конкретному і конструктивному визначенні цілей, завдань, заходів, сил, форм, методів і засобів, а також очікуваних результатах оперативно-розшукової діяльності адекватно інформаційним надходженням від реалізації попереднього пізнавального компонента.

Конструктивний компонент на функціонально-діяльнісному рівні суб'єктів ОРД реалізується через методики організаційно-розумового й інноваційного моделювання з використанням оперативними працівниками новітніх заходів та методів оперативно-розшукової діяльності, в тому числі соціо- та психотехнологій щодо складання і відпрацювання специфічних (оперативно значущих) психологічних моделей поведінки і діяльності окремих осіб і груп і злочинному середовищі.

На рівні ж об'єктів ОРД конструктивний компонент активно використовується злочинним елементом у досягненні ефективності злочинної діяльності. Разом із тим психологія об'єктів оперативно-розшукового впливу місить і деструктивні, в тому числі конфліктні компоненти їхньої поведінки і діяльності. Використання цього деструктивного потенціалу оперативними працівниками сприяє нейтралізації та знешкодженню злочинців і злочинних угруповань.

Головна його функція - використання організаційного потенціалу оперативних підрозділів та їхніх працівників, основні складові - загальна організаційно-управлінська культура суб'єктів оперативно-розшукової діяльності, організаторський досвід оперативних працівників, їхні знання, вміння і навички.

Значний організаційний потенціал притаманний і сучасному злочинному середовищу, особливо лідерам та організаторам злочинних формувань із широкими можливостями і перевагами у відкритій і прихованій протидії оперативним підрозділам (фізична розправа, психологічний тиск - шантаж, погрози, дезінформація, підкуп тощо). Тому реалізація організаційного компонента оперативно-розшукової психології суб'єктами оперативно-розшукової діяльності передбачає необхідність активного застосування основних положень організаційно-управлінської психології в практиці оперативно-розшукової діяльності

Проектувальний компонент орієнтує суб'єктів оперативно-розшукової діяльності при вирішенні її завдань на перспективні позитивні досягнення, визначені Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність", а також іншими директивними документами. Він реалізується, головним чином, через розвиток цілеуявлення на особистісно-суб'єктивному (індивідуальне планування оперативної роботи, самонаказ, самоінструкція тощо) і колективному (поточне і стратегічне планування оперативно-розшукової діяльності оперативних підрозділів) рівнях.

Водночас у сфері злочинної діяльності об'єктів ОРД проектувальний компонент спрямовується на планування, розвиток і розширення цієї діяльності для досягнення її цілей та кінцевих peзультатів, на що повинні зважати оперативні підрозділи при визначенні стратегічних заходів боротьби зі злочинністю.

Комунікативний компонент відповідає вимогам відпрацювання необхідних результативно спрямованих взаємовідносин під час спілкування "суб'єкт - об'єкт" оперативно-розшукової діяльності, яке має переважно соціономічний характер типу "людина - людина".

Комунікативні процеси, які постійно вдосконалюються та динамічно розширюються в різних прошарках суспільства, все ефективніше використовуються як сучасні соціо- та психотехнологічні засоби здійснення злочинної діяльності. Протистояти цьому можна активним спрямуванням комунікативного потенціалу та цілеспрямованим використанням психологічних закономірностей і спілкування в оперативно-розшуковій діяльності.

Значні можливості для цього закладено в психотехнологіях трансактного аналізу і нейролінгвістичного програмування, зокрема в пізнанні та використанні закономірностей психодинаміки, кінесики тощо як елементів психологічного вияву, а також впливу на професійне спілкування і взаємодію між суб'єктами й об'єктами ОРД.

Отже, оперативно-розшукова діяльність як складна соціально-психологічна система передбачає постійний органічний взаємозв'язок усіх професійно значущих елементів психологічної структури особистості суб'єктів цієї дiяльнocтi зі змістом її психологічно насичених практичних завдань, відповідних об'єктів і заходів, а також засобів, методів, прийомів і способів виконання останніх для оптимального досягнення соціальне значущого результату.

ВИСНОВКИ З ПЕРШОГО ПИТАННЯ:

Таким чином, оперативно-розшукова діяльність із позицій психології є певною системою психологічних і соціально-психологічних закономірностей, зв'язків і відносин щодо особистості її суб'єктів і об'єктів, а також заходів, засобів, методів, способів, інших складових цієї діяльності тощо. Вона має, переважно, психологічну природу і психологічно обумовлений зміст, підпорядковані загальним закономірностям психологічної науки, підвладні прикладним методам психологічного аналізу, діагностики, інтерпретації і відповідної корекції, а також практичного психологічного супроводження, які при інтегруванні з іншими теоретичними і науковими знаннями (соціологічними, управлінськими, інформативними, оперативно-розшуковими, криміналістичними, кримінально-процесуальними й іншими) утворюють окрему галузь прикладної психології - оперативно-розшукову психологію органів внутрішніх справ.

Отже, наявність предмету, особливої структури, специфічного змісту і певних спеціальних методів пізнання визначають об'єктивні підстави послідовного наукового формування, становлення та розвитку оперативно-розшукової психології як самостійної галузевої прикладної психологічної науки.

Виходячи із цього формуються й основні завдання ОРП:

- дослідження фактичного стану суспільних відносин суб'єктів ОРД із громадянами й кримінальним середовищем для об'єктивної оцінки оперативно-розшукових залежностей у боротьбі зі злочинністю й розробки науково обґрунтованих юридико-психологічних рекомендацій з їхнього вдосконалювання;

- сприяння професійно-психологічному розвитку особистості суб'єктів ОРД відповідно до здійснення ними правоохоронних функцій;

- розробка психологічно обґрунтованих рекомендацій із установлення довір, і, відносин з особами, залученими в оперативно-розшуковий процес, попередження й розкриття неочевидних тяжких і особливо тяжких злочинів, вирішення проблемних і конфліктних ситуацій, що виникають при цьому тощо.

Як бачимо, ОРП по своїм цілям і завданням є прикладною, практично орієнтованою, як і теорія ОРД, галуззю наукового знання.

Отже Психологія оперативно-розшукової діяльності - це наука, що вивчає психічні явища й процеси, що відбуваються в умовах виконання оперативно - розшукової функції захисту особистості, суспільства й держави від злочинних зазіхань, та досліджує їхні механізми й закономірності.