Типи скорочення м'язів
У відповідь на стимуляцію м'яз виконує механічну роботу (скорочується). Це призводить або до укоро- чення м'яза, або, якщо обидва кінці нерухомо закріплені - до розвитку напруги без зміни довжини.
Якщо м'яз коротшає - це ізотонічні скорочення, а якщо при скороченні не відбувається змін довжини
- це ізометричні скорочення.
Одиночне скорочення. Під дією одиночного стимулу м'яз починає скорочуватися через дуже корот-
кий час (0,0025-0,01 с) - латентний період. Потім м'яз швидко коротшає, у ньому розвивається напруга (0,04 с). Потім - більш довгий період розслаблення (0,05 с). Такий цикл зветься одиночним скороченням (рис.3.1 ).
Суммація скорочень.Якщо під час ритмічного подразнення інтервал між першим і другим (та кожними наступними) стимулами значний (більше три валості одиночного скорочення), то реєструють одиночні відпо- віді (скорочення).
Рис. 3.1. Одиночне м'язове скорочення:1 – латентна фаза; 2 – фаза скорочення; 3 – фаза розслаблення
Якщо при збільшенні частоти подразнення час між стимулами зменшується так, що другий стимул (та кожен наступний) подається в той момент, коли м'яз ще скорочується, то друге скорочення накладається на перше. Напруга другого скорочення більше першо- го. Зі збільшенням частоти стимуляції окремі скоро- чення зливаються, графік має вигляд плавної лінії, що
досягає певного рівня і довго на ньому залишається. Це стан тетанусу (рис. 3.2).
Рис. 3.2. Особливості м'язового скорочення при дії подразників з різною частотою
А– реєстрація м'язового скорочення, Б– частота дії подразника. 1 – одиночне м'язове скорочення, 2 – су- ма-ція двох скорочень, 3,4 – формування зубчастого тета-нусу, 5,6 – формування гладкого (суцільного) тетанусу,
7,9 – оптимум, 8 – песимум.
Розрізняють зубчастий і гладенький тетанус. Якщо наступні подразнення наносяться в період розсла- блення, виникає зубчастий тетанус, у період вкорочення – гладенький тетанус. Якщо наступні подраз- нення наносяться в період найбільшої збудливості (екзальтаційна фаза) (рис.3.3), виникає оптимум.Як- що наступні подразнення наносяться в період зниженої збудливості (фаза відносної рефрактерності),
виникає песимум.
Рис. 3.3 Співвідношення фаз скорочення (А) та збудливості (Б) поперечно-посмугованих м'язів:1,6 – нормальна збудливість; 2,5 – супернормальна збуд- ливість; 3 – абсолютна рефрактерність; 4 – відносна ре- фрактерність.
Тетанічні скорочення не можуть тривати довго, оскільки м'яз втомлюється.
Лекція 3.
Дата добавления: 2015-12-11; просмотров: 1780;