V , для переднего хода.

2) заднего хода, но не менее 3,57 м/с.

Наибольший из полученных моментов принимается = .

15. Общий кпд привода

Где = 0,97 - кпд угловой передачи;

= 0,99 - кпд путевого шарнирного подшипника;

= 0,97 - кпд штурвальной колонки;

= 0,46 - кпд секторной самотормозящей червячной передачи с учетом потерь в цилиндрической паре;

= 0,9 - кпд соединительных муфт; Тогда

= 0,97.0,99.0,97.0,46.0,9 =0,39

16. Передаточное число определяется из условия скорости перекладки руля, поэтому усилия на рукоятке штурвала или число рулевых могут не соответствовать правилам Регистра: ( не более 0,1175 кН и Кр не более 4).

17. Поэтому передаточное число проверяется по формуле для , т.е должно быть не более и не менее

Литература:

1.Завиша В. В., Декин Б. Г. Судовые вспомогательные механизмы и систе­мы. Транспорт, 1984.

2.О.Г.Колесников, Судовые вспомогательные механизмы и системы, М.,Транспорт, 1977

3.А.Е.Богомольный, Судовые вспомогательные и рыбопромысловые механизмы, Л., 1971

4.Л.И.Токарев, Судовые электрические приборы управления, М., Транспорт, 1988

5.М.М.Баранников, Электрооборудование и вспомогательные механизмы промысловых судов, М., Агропромиздат, 1987

6.В.А. Лабунец, С.А Черкесов-Цыбизов, Методические разработки для курсантов 4-го курса стационара и студентов 6-го курса заочного факультета, Одесса, 2011г.

Глава 13

ВОПРОСЫ НА ГОС. ЭКЗАМЕНЫ.

1. Допоміжні парові котли. Конструкція,принцип дії. ПТЕ та Правила Регистру.

2. Поршневий насос подвійної дії, конструкція, принцип дії. ПТЕ.

3 Система об’ємного гідравлічного приводу та її елементи. Вимоги Регистру до системи об’ємного гідравлічного приводу.

4. СОЛАС-74. Головна ціль, призначення.

5. Паралелограми швидкостей на робочому колесі відцентрового насоса.

6. Утилізаційні котли. Конструкція,принцип дії. ПТЕ та Правила Регистру.

7. Які аварійно-рятувальні засоби повинні бути на суднах згідно СОЛАС -74?

8. MARPOL 73/78. Головна ціль. Призначення.
9. Дати визначення поняттям «подача, натиск, потужність». Позначення і одиниці вимірювання.

10. Фільтри для гідравлічного мастила. Конструкція,принцип дії.

11. Швартовні пристрої. Призначення, конструкція. Вимоги Регистру. ПТЕ.

12. Вимоги Конвенції СОЛАС – 74 до водонепроникним дверям.

13. Вихорові насоси. ПТЭ. Підготовка до пуску, пуск, обслуговування під час роботи, зупинка, обслуговування під час бездіяльності.

14. Система парогасіння пожеж. Конструкція,принцип дії. ПТЕ та Правила Регистру.

15. Характерні відмінності підігрівачів від холодильників.

16. Вимоги Конвенції СОЛАС – 74 до водонепрониклим переборкам.

17. Суднові вентилятори. Призначення, конструкції, принцип дії та експлуатація.

18. Дросельні устройства гідравлічних систем. Конструкція, принцип дії.

19. Експлуатація паливних та мастильних систем. Призначення. ПТЕ.

20. Вимоги Конвенції СОЛАС – 74 до системи піногасіння.

21. Водострумні насоси. Призначення. Принцип дії.

22. Сепарація мастила. Вимоги Регистру до якості мастила.

23. Циркуляційна система охолоджування прісної води головних та допоміжних двигунів. Елементи схеми.

24. Вимоги Конвенції СОЛАС – 74 до водогасним протипожежним системам.

25. Водострумні насоси. Призначення. Принцип дії.

26. Сепарація мастила. Вимоги Регистру до якості мастила.

27. Циркуляційна система охолоджування прісної води головних та допоміжних двигунів. Елементи схеми.

28. Вимоги Конвенції СОЛАС – 74 до водогасним протипожежним системам.

29. Поршньові та роторні рефрижераторні компресори. Конструкція, принцип дії. ПТЕ та Правила Регистру.

30. Система охолоджування забортною водою. Елементи схеми.

31. Пускові повітряні балони стислого повітря. Особливості обслуговування.

32. Вимоги Конвенції МАРПОЛ 73/78 до Суднового плану прийняття надзвичайних мір вразі забруднення нафтою.

33. Суспільна робота відцентрових насосів. Графік роботи насосів.

34. Поршневі та роторні повітряні компресори. Конструкція, принцип дії. ПТЕ та Правила Регистру.

35. Кермовий привід – випробування та навчання.

36. МКУБ. Головна ціль. Призначення.

37. МКУБ. Обов’язки екіпажу по забезпеченню непотопляємості судна.

38. Настройка термореулюющого вентиля морозильних камер.

39. Система питної води та води для миття. Конструкції, принцип дії, ПТЕ.

40. Манильскі поправки до Конвенции ПДНВ для машинного відділення

41. Класифікація насосів по типу. Конструкції, призначення.

42. Опріснювальне устаткування. Конструкція, принцип дії. ПТЕ та Правила Регистру.

43. Що входить у поняття – якірне обладнання?

44. Вимоги Конвенції СОЛАС – 74 до гідроприводу.

45. Дати пояснення діяльності ИМО

46. Фільтруюче устаткування палива та мастил. Конструкції, принцип дії. ПТЕ.

47. Умови збросу льяльніх вод з машиного відділення.

48. Вимоги Конвенції СОЛАС – 74 до систем водяного гасіння.

49. Конструкції сепараторів палива та мастил. Принцип дії. ПТЕ та Правила Регистру.

50. Суднові лебідки трапів та кришок трюмів. Принцип дії. ПТЕ

51. Поясніть кількісне регулювання подачі відцентрових насосів.

52. МАРПОЛ 73/78. Додаток №1. Ціль, призначення.

53. Гомогенізація палив. Конструкції,принцип дії. ПТЕ.

54. Міжнародна Конвенція по підготовки та дипломированню моряків і несенню вахти – ПДМНВ-78

55.Тиск конденсації у холодильних устаткувань суден. Рішення проблем регулювання.

56. МАРПОЛ 73/78. Додаток №4. Ціль, призначення.

57. Вимоги Конвенції СОЛАС – 74 до систем піногасіння.

58. Водокільцевий насос. Конструкція, принцип дії, ПТЕ.

59. Мастиловідділювач у системі льяльних вод.Конструкція, принцип дії, ПТЕ.

60. МАРПОЛ 73/78. Додаток №5.

61. Паралелограми швидкостей на робочому колесі відцентрового насоса.

62. Суднові системи, вимоги до них.

63. Для чого на суднах вживаються холодильні устаткування?

64. Вимоги Конвенції СОЛАС – 74 до аварійного пожежного насосу.

65. Вплив профілю лопаті робочого колеса на напір відцентрового насоса.

66. Суднові інсинератори, віддалення нафтових залишків. Конструкція, принцип дії. Вимоги Регистра, ПТЕ.

67. Характеристика відцентрового насоса і трубопроводу.

68. МАРПОЛ 73/78. Додаток №6. Ціль, призначення.

69. Лопатні насоси. Конструкція, принцип дії.

70. Вимоги Конвенції СОЛАС – 74 до аварійного повітряного компресору.

71. Система мінерализації питної води. Призначення. Застосування.

72. МАРПОЛ 73/78.Умови видалення нафтовміщуючих льяльних вод в cпеціальних районах.

73. Фанова система. Конструкція, принцип дії.

74. МАРПОЛ 73/78. Поясніть поняття «Чистий», «Ізольований» баласт.

75. Конструкція якірно – швартового улаштування. Ремонт гальмових стрічок.

76. СОЛАС 74.Міждународна Конвенція по охороні чоловічого життя на море.

77. Експлуатація кермувальних машин. Підготівка до дії. Вимоги Регистра ПТЕ.

78. Упуск води з котла. Основні причини. Ознаки упуска води.

79. Посушлива система. Призначення. Особливости устройства.

80. СОЛАС 74. Вимоги до двигуна рятувальної шлюпки..

81. Дати пояснення явищу запирання рідини між зубцями шестерного насосу. Вкажіть засоби боротьби з цим явищем.

82. Визначити послідовно дії щодо пуску паливного сепаратора та нагляду за його роботою. .

83. Вимоги до несенню вахти в машиному відділенні.

84. МАРПОЛ 73/78. Додаток №3. . Запобігання забруднення небезпечними речовинами, які перевозяться в запакованном вигляді.

85. Винтові насоси. Конструкція, принцип дії, обслуговування.

86. Міри безпеки при розпалюванні форсунки котла та перевірка усіх приладів.

87. Грузова система танкера. Призначення, состав, принцип дії.

88. МАРПОЛ 73/78. Додаток №2. Ціль, призначення.

89. Електрогідравличні кермувальні машини. Конструкція. Вимоги Регистру.

90. Засоби запобігання небезпек статичного електричества згідно з Міждународною Конвенцією по охороні чоловічого життя на море. (СОЛАС 74)

91.Трюмно-баластна система. Призначення. Обслуговування.

92. Умови збросу різних категорій мусору в окремих районах та за їх межами згідно вимогам Конвенції МАРПОЛ 73/78.

93. Дайте поняття явищу кавітації, корозії та ерозії.

94. Поясніть роботу насоса при розташуванні його нижче рівня перекачуємої рідини.

95. Випарювальної установки. Призначення, типи, обслуговування.

96. МАРПОЛ 73/78.Устаткування на судні для цілей запобігання

забруднення нафтою.

97. Дайте визначення: ”абсолютне та надлишкове тиснення”

98. Вилучення тонких нафтових плівок з поверхні моря.

99. Поясніть роботу насоса при розташуванні його вище рівня перекачуємої рідини.

100. Евакуація з зачинених приміщень згідно з Міжнародною Конвенцією по охороні чоловічого життя на море. (СОЛАС 74)

101. Які особливості контролю роботи теплообмінних апаратів

102. Засоби активного керуванням судном. Підкеровующі устаткування.

103. Суднові системи. Дати пояснення кожній системі.

104. Вогневі роботи згідно з Міждународною Конвенцією по охороні чоловічого життя на море.

(СОЛАС 74)

105. Пуск, робота та обслуговування сепаратора мастила.

106. Поясніть якісне регулювання подачі відцентрових насосів.

107. Небезпечність отруєння токсичними газами.

108. Дозвіл на виконання робот згідно з Міждународною Конвенцією по охороні чоловічого життя на море. (СОЛАС 74)

109. Індекс енергетичной безпеки (EEDI).Екологічні вимоги.

110. Соленоідний вентіль в рефрижераторних установках судна.

111. Журнал нафтових операцій. Відповідалність за правильність записів.

112. Вимоги Конвенції СОЛАС – 74 до систем

113. Передача потужності на гвинт. Грибні гвинти.

114. Перевірка хладагента перед зарядкой системи.

115. Бункеровочні операції згідно Положенням МАРПОЛ 73/78.

116. СОЛАС 74. Дії єкипажу відносно команді по залишанню судна.

117. Вимоги Регістру до аварійних рульових приводів.

118. Правила Регістру та інших Класифікаційних суспільств до обслуговування суднових насосів і систем.

119. Пропорциональные регуляторы давления. Изменение температуры при помощи пропорциональных регуляторов давления.

120. СОЛАС 74. Рятувальні шлюпки.

ОТВЕТЫ НА ВОПРОСЫ К ГОС. ЭКЗАМЕНУ.

Билет №1

1. Допоміжні парові котли. Конструкція, принцип дії. ПТЕ та Правила Регистру.

2. Поршневий насос подвійної дії, конструкція, принцип дії. ПТЕ.

3 Система об’ємного гідравлічного приводу та її елементи.

Вимоги Регистру до системи об’ємного гідравлічного приводу.

4. СОЛАС-74. Головна ціль, призначення.

1.Существует два основных типа котлов использующихся на судах:

• огнетрубные (Шотландский тип котлов) и
• водотрубные котлы.

Котлы используются на борту судна для производства (генерирования) пара. Его используют для работы главных паровых турбин , турбогенераторов или для привода судовых вспомогательных механизмов - например паровых лебедок (старые танкера и т.д.)
Огнетрубный котел состоит из цилиндрической стальной оболочки в которой снизу находится топка. Она соединена с камерой сгорания расположенной в средней части котла. Продукты сгорания топлива проходят от камеры сгорания до коллектора дымовых труб через большое количество горизонтальных трубок. Некоторые из них используются чтобы поддерживать среднюю секцию котла и камеру сгорания. Топка, камера сгорания и трубки окружены водой.
Из камеры сгорания газы проходят через дымовые трубки обладающие большими поверхностями нагрева. Сгенерированный пар собирается в верхней части котла. У этого типа котлов как правило сварная конструкция и используется он как вспомогательный котел.
Водотрубные котлы используются для большой генерации пара. У них наверху находится барабан пара который частично заполнен водой и водяными барабанами расположенными на

более низком уровне. Эти барабаны связаны водяными коллекторами которые тоже содержат воду.
Топочное устройство располагается внизу и изготовлено в противопожарном корпусе. Водоциркуляционные трубы (коллектора) установлены за пределами газовой системы котла чтобы действовать как фидеры для водяных барабанов (подпитка их водой ). Из топки котла газы проходят через пучки труб передающих их тепло воде. Конвекционные течения поднимают температуру воды заставляя циркулировать воду по кругу. Пароперегреватели добавлены к системе чтобы увеличить эффективность работы котла. Располагаются они между рядами трубок.

2.Принцип действия насоса. Подача насоса, воздушные колпаки. Параметры работы насоса. Преимущества и недостатки поршневых насосов.

Схема насосной установки поршневого типа.

Поршневые насосы относятся к объёмным или насосам вытеснения (рис. За). При ходе поршня 4 во всасывающей полости цилиндра 3 создаётся разряжение и жидкость под давлением р0 через всасывающий клапан 9 поступает в цилиндр - происходит процесс всасывания. При обратном ходе поршня он давит на жидкость, давление в цилиндре повышается и жидкость через нагнетательный клапан 10 выталкивается из цилиндра - происходит процесс нагнетания. За два хода поршня только один рабочий, такой насос называется простого или однократного действия. Если процесс всасывания и нагнетания будет происходить при каждом ходе поршня, то такой насос (рис. 36) станет двукратного действия. Кратность действия насоса достигается изменением его конструкции, т.е. они делаются с двумя или более цилиндрами.

Объёмная производительность (подача) поршневого насоса определится по формуле:

Q = F*s*n*k*ηн

где: Р – площадь поршняМ2

S - ход поршня, м;

n - частота вращения коленчатого вала, об/мин;

к - коэфф. подачи насоса.

Регулируют подачу насоса:

1. перепуском жидкости из нагнетательного трубопровода во всасывающий;

2. прикрытием: клапана на всасывающем трубопроводе;

3. изменением частоты вращения вала приводного двигателя.

У насосов перекачивающих нефтепродукты, поршни 2 чугунные с текстолитовыми уплотнительными кольцами, а у перекачивающих воду, поршни латунные с эбонитовыми кольцами.

Для уменьшения неравномерности подачи и обеспечения равномерного течения жидкости на всасывающем и нагнетательном трубопроводах насоса применяют воздушные колпаки. Верхняя часть колпаков заполнена воздухом, а нижняя - перекачиваемой жидкостью. При движении поршня с максимальной скоростью, подача жидкости превышает среднюю подачу и избыток жидкости поступает в колпак. Уровень жидкости в колпаке повышается и она сжимает воздух. При уменьшении подачи или прекращении её совсем, жидкость под давлением воздуха в колпаке продолжает поступать в трубопровод. Для добавления воздуха в нагнетательный колпак и удаления его из всасывающего - устанавливают специальные клапаны.

К преимуществам поршневых насосов относят:

1. Сухое всасывание;

2. Постоянный напор, не зависящий от подачи;

3. Способность создавать высокое давление;

4. Простоту регулирования;

5. Высокий КПД.

К недостаткам поршневых насосов относят:

1. Пульсирующий поток жидкости;

2. Множество движущихся деталей (поршень, клапана, приводы);

3. Чувствительность к загрязнённости перекачиваемой жидкости;

4. Большая масса и габариты установки;

5. Пульсирующий поток жидкости;

6. Множество движущихся деталей (поршень, клапана, приводы);

7. Чувствительность к загрязнённости перекачиваемой жидкости;

8. Большая масса и габариты.

. Схема гидравлического телемотора.