Види досліджень у педагогіці

Науково-педагогічні дослідження умовно поділяють на:

а) теоретичні та емпіричні (залежно від використовуваних ме-тодів дослідження);

б) фундаментальні та прикладні (залежно від характеру запи-тань, на які вони дають відповідь);

в) якісні та кількісні (залежно від типу даних, якими оперують) (див. Рис. 3.1).

Теоретичні дослідження передбачають використання тільки теоретичних методів (напр. аналіз, узагальнення, порівняння та ін.). У випадку використання лише емпіричних методів (напр. анкетування, спостереження та ін.) маємо справу з емпіричним дослідженням. На практиці, як правило, дослідник використовує як теоретичні, так і емпіричні методи дослідження. Таке дослідження прийнято називати теоретико-емпіричним.

Рис. 3.1. Види досліджень у педагогіці

Педагогічні дослідження, як правило, складаються з теоретичної та емпіричної частин. Емпірична частина пов'язана з організацією педагогічного процесу, управління ним та зі збором даних, що характеризують його перебіг, а також власне педагогічні об'єкти. Теоретична частина дослідження пов'язана з підготовкою до прове-дення емпіричної частини, обробкою отриманих даних та їх інтер-претацією. Тому у дослідженні формулюють завдання дослідження теоретичного та емпіричного характеру.

Аналіз показує, що чим менш строгою є наука, тим більш значущу роль відіграє у ній експеримент. У науках, що не використовують належною мірою математичний апарат, до яких належить і педагогіка, експеримент часто є єдиним способом підтвердження справедливості гіпотези й результатів теоретичного дослідження. Наприклад, чи можна сказати, що та чи інша методика навчання чи виховання більш ефективна, ніж відомі попередні? Напевне, що ні до тих пір, поки вона не буде апробована й результати її використання не порівняю-ться з результатами використання традиційних методик. Теорія, як відомо, – це узагальнене твердження, у якому сумуються знання шляхом поєднання в одне ціле окремих подій. У педагогічних дослі-дженнях теорія може пояснити, інтерпретувати та узагальнити те, що спостерігається, полегшити передбачення, визначити міру, межі та умови застосування отриманих результатів. При цьому потрібно мати на увазі, що будь-яка теорія є тимчасовою.

Фундаментальне і прикладне педагогічне дослідження. Усі знання умовно поділяють на фундаментальні та прикладні. З одного боку, фундаментальні знання відображають головне, істотне, що лежить в основі наших знань про той чи інший об'єкт пізнання, у той час, як прикладні знання відображають окремі аспекти об'єкта пізнання, що не є визначальними для пізнання його в цілому. З іншого боку, фундаментальними називають знання, що одержуються в результаті розв'язання наукової проблеми, не пов'язаної з задоволенням певної практичної потреби; прикладні знання, навпаки, зобов'язані своїм існуванням вирішенню тієї чи іншої практичної проблеми. Водночас незаперечним є той факт, що перші рано чи пізно практично викорис-товуються, набуваючи при цьому ознак інших, а прикладні знання на певному етапі узагальнюються, нарощуючи капітал фундаментальних знань.

Із урахуванням зазначеного вище педагогічні дослідження поді-ляють на фундаментальні та прикладні (див. Табл. 3.1).

Таблиця 3.1.