ПРОЯВІВ І ДІЇ НА ЛЮДЕЙ, ТВАРИН, РОСЛИН, ОБ’ЄКТИ ЕКОНОМІКИ.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ:

Класифікація небезпечних природних процесів і явищ.

Характеристика і наслідки дії природних загроз.

Геологічно небезпечні явища.

Метеорологічно небезпечні явища.

Гідрологічні небезпечні явища.

Природні пожежі.

Природні небезпеки внаслідок забруднення довкілля.

Актуальність:

Природні небезпеки порушують або утруднюють нормальне функціонування систем та органів людини. Всі природні небезпеки підпорядковуються деяким загальним закономірностям.

Межпредметний звязок:Безпеку життєдіяльності можна закономірно розглядати як основу для численних спеціальних дисциплін, таких, наприклад як: біологія, мікробіологія та інші.

Мета:забезпечити відповідні сучасним вимогам знання студентів про загальні закономірності природних загроз їх прояви і дії, можливий вплив на життя і здоров'я людини та сформувати необхідні в майбутній практичній діяльності спеціаліста уміння і навички для їх запобігання і ліквідації, захисту людей та навколишнього середовища.

Сьогоднішня ситуація в Україні щодо небезпечних природних явищ, аварій і катастроф характеризується як дуже складна. Тенденція зростання кількості надзвичайних ситуацій, важкість їх наслідків змушують розглядати їх як серйозну загрозу безпеці окремої людини, суспільству та навколишньому середовищу, а також стабільності розвитку економіки країни. До роботи в районі надзвичайної ситуації необхідно залучати значну кількість людських, матеріальних і технічних ресурсів. Запобігання надзвичайним ситуаціям, ліквідація їх наслідків, максимальне зниження масштабів втрат та збитків перетворилося на загальнодержавну проблему і є одним з найважливіших завдань органів виконавчої влади і управління всіх рівнів.

За всю свою історії існування, людство постійно потерпає від природних катаклізмів (стихійних лих): виверження вулканів, землетрусів, повеней, буревіїв, смерчів, посух та інші. Природні стихійні лиха пов’язані з надзвичайно динамічними природними процесами, однією з характерних ознак яких є невизначеність сили й часу їх прояву та неоднозначність наслідків. Найчастіше небезпечні природні процеси, проявляються на межах розділу різних природних середовищ – атмосфери і гідросфери, гідросфери та літосфери, атмосфери й літосфери.

Сучасний період розвитку суспільства характеризується все більш зростаючими суперечностями між людиною і природним середовищем. В результаті економічного розвитку рівень впливу стихійних лих наблизився до критичного і загрожує незворотними наслідками для світової цивілізації. При однаковій потенційній небезпеці природних процесів, розміри стихійних лих визначають такі чинники, як геологічне розміщення, геологічна будова району, можлива послідовність чи взаємозалежність стихійних процесів та їх поєднання, характер поширення, тривалість прояву і сила дії, історичні та соціальні умови й рівень економічного розвитку території, умови землекористування тощо.

У наш час людина здатна полетіти на Місяць, ми багато знаємо про інші планети, але сили природи нашої власної планети все ще нами не підкорені. В наш цивілізований, технічно розвинений час людство залишається залежним від природних явищ, які досить часто мають катастрофічний характер. Виверження вулканів, землетруси, посухи, селеві потоки, снігові лавини, повені спричиняють загибель багатьох тисяч людей, завдають величезних матеріальних збитків.

За оцінками експертів, щорічні збитки внаслідок стихійних лих у світі становлять 30 млрд. доларів.

Найбільші збитки з усіх стихійних лих спричиняють повені, у тому числі викликані цунамі (40%), на другому місці — тропічні циклони (20%), на третьому і четвертому місцях (по 15%) — землетруси та посухи. Найбільше людських смертей спричиняють урагани та землетруси.

Стихійні лиха — це природні явища, які мають надзвичайний храктер та призводять до порушення нормальної діяльності населення, загибелі людей, руйнування і нищення матеріальних цінностей.

За місцем локалізації стихійні лиха поділяють на: Геологічні процеси та явища, Метереологічні, Гідрологічні, Біологічні, Пожежі.

Уникнення та мінімізація негативних наслідків стихійних лих, значною мірою залежить від рівня організації економіки, прогнозування, інформаційного забезпечення, системи управління та забезпечення готовності до природних загроз.