Правове регулювання використання радіочастот

Одним із важливих аспектів регулювання діяльності засобів телекомунікації й електронних засобів масової інформації є розподілення та присвоєння радіочастот і контроль за використанням радіочастотного ресурсу.

Згідно зі ст. 1 Закону «Про радіочастотний ресурс України»: радіочастотний ресурс – це частина радіочастотного спектра, придатна для передавання та приймання електромагнітної енергії радіоелектронними засобами, яку можна використовувати на території України та за її межами відповідно до законів України та міжнародного права, а також – на виділених для України частотно-орбітальних
позиціях. Надання права на користування радіочастотним ресурсом реалізують за допомогою триступеневої процедури.

На першому етапі здійснюється розподіл смуг радіочастот, тобто регламентування відповідним записом у Національній таблиці розподілу смуг радіочастот України використання певної заданої смуги радіочастот однією чи кількома радіослужбами. На другому, відповідно до розподілу смуг радіочастот, здійснюється виділення радіочастот – надання відповідним записом у Плані використання радіочастотного ресурсу України права використовувати певні смуги радіочастот для застосування в Україні визначених цим Планом радіотехнологій.

Нарешті, третім етапом є присвоєння смуг і номіналів радіочастот – реєстрація дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів і випромінювальних пристроїв у реєстрі присвоєнь смуг, номіналів радіочастот з визначенням смуги, номіналу радіочастот, параметрів випромінювання й умов експлуатації конкретного радіоелектронного засобу.

Згідно зі ст. 5 Закону «Про радіочастотний ресурс України», всі користувачі радіочастотного ресурсу України залежно від напрямів його використання поділяють на дві категорії: спеціальні та загальні користувачі.

До спеціальних користувачів радіочастотного ресурсу України належать:

Ø підрозділи й організації Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства з надзвичайних ситуацій України та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони, Державного департаменту з питань виконання покарань, Державної податкової адміністрації України (у частині застосування радіоелектронних засобів податковою міліцією), якщо їх діяльність пов’язана з використанням радіоелектронних засобів виключно для виконання функціональних обов’язків і за у мови їх фінансування виключно за рахунок Державного бюджету України;

Ø Міністерства транспорту України в частині застосування радіоелектронних засобів об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України та забезпечення польотів і в частині застосування радіоелектронних засобів Державною спеціальною службою транспорту.

Всі інші користувачі радіочастотного ресурсу належать до категорії загальних користувачів, які поділяють на три групи:

Ø суб’єкти господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом України для надання телекомунікаційних послуг, за винятком поширення телерадіопрограм;

Ø суб’єкти господарювання, які здійснюють поширення телерадіопрограм із застосуванням власних або орендованих радіоелектронних засобів;

Ø технологічні користувачі та радіоаматори – юридичні чи фізичні особи, які користуються радіочастотним ресурсом України без надання телекомунікаційних послуг.

За використання радіочастотного ресурсу стягується плата, яка розраховується відповідно до ставок, затверджених Кабінетом Міністрів України, щомісячно за кожен 1 МГц радіочастот у кожному окремому регіоні.

Органами, що безпосередньо здійснюють управління та контроль за користуванням радіочастотним ресурсом України, є:

Ø Генеральний штаб Збройних Сил України, який здійснює виділення радіочастот, надання дозволів на користування радіочастотним ресурсом і контроль за дотриманням законодавства в цій галузі спеціальними користувачами.

Ø Національна комісія з питань регулювання зв’язку (НКРЗ), Державна інспекція зв’язку (ДІЗ) та Український державний центр радіочастот (УДЦР), які виконують функції щодо виділення радіочастот, ліцензування та контролю за діяльністю загальних користувачів.

Основними нормативно-правовими актами, що безпосередньо визначають розподіл радіочастотного ресурсу, є Національна таблиця розподілу радіочастот і План використання радіочастотного ресурсу України.

Національна таблиця розподілу смуг радіочастот України є нормативно-правовим актом, що регламентує розподіл смуг радіочастот радіослужбам в Україні та визначає смуги радіочастот спеціального та загального користування.

Цю таблицю розробляє Міністерство транспорту і зв’язку України за участю Національної комісії регулювання зв’язку (НКРЗ). Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Генерального штабу Збройних Сил України, інших зацікавлених органів державної влади на основі Регламенту радіозв’язку Міжнародного союзу електрозв’язку та затверджує Кабінет Міністрів України».

Національна таблиця розподілу смуг радіочастот України складається з трьох граф. У графі першій наведено дані про розподіл смуг радіочастот між радіослужбами та номери приміток згідно з Регламентом радіозв’язку Міжнародного союзу електрозв’язку. У графі другій визначено розподіл смуг радіочастот між радіослужбами в Україні і номери приміток до нього, що починаються з літери «У», зміст яких викладено в кінці таблиці. У графі третій таблиці призначення смуг радіочастот в Україні: загального користування (ЗК) або спеціального користування (СК).

Радіочастотний ресурс України використовують за Планом використання радіочастотного ресурсу України, який складають відповідно до Національної таблиці розподілу радіочастот з урахуванням рекомендацій Міжнародного союзу електрозв’язку. Європейської конференції адміністрацій пошт і електрозв’язку (СЕПТ) і пропозицій зацікавлених органів державної влади, громадських організацій і суб’єктів господарської діяльності – користувачів радіочастотного ресурсу України.

Цей план є постійнодіючим нормативно-правовим актом, що затверджується Кабінетом Міністрів України, він складається з двох розділів і додатків. У Розділі І наведено перелік радіотехнологій, які використовують в Україні, з визначенням смуг радіочастот і служб радіозв’язку, а також строки припинення їх використання. Відповідні дані подано у вигляді таблиці, що складається з восьми граф

У відповідних графах, зокрема, зазначено:

перша – радіотехнології, що використовують радіослужби в Україні:

друга – радіослужби, які використовують ці радіотехнології;

третя – вид радіозв’язку, якому відповідає та чи інша радіотехнологія;

четверта і п’ята – базові національні стандарти;

шоста — положення:

1) Міжнародного союзу електрозв’язку,

2) Європейської конференції адміністрацій пошт та електрозв’язку (СЕПТ),

3) Європейської комісії з комунікацій (ЄКК),

4) міжнародні угоди, в яких визначають умови використання радіочастотного ресурсу щодо забезпечення електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ).

сьома – смуги або номінали радіочастот, виділені для використання в радіотехнологіях;

восьма – особливості застосування радіотехнологій в Україні й умовні позначення ліцензій і дозволів, що дають право на користування радіочастотним ресурсом.

У плані може бути визначений строк припинення використання радіочастоти відповідною службою.

У Розділі II Плану використання радіочастотного ресурсу України наведено перелік перспективних для впровадження в Україні радіотехнологій із визначенням радіослужб, які планують їх використання, смуг радіочастот, а також строки впровадження радіотехнологій. Присвоюючи конкретним користувачам відповідні смуги та номінали радіочастот, права на їх використання визначають такими документами, як: ліцензія на користування радіочастотним ресурсом і дозвіл на експлуатацію радіоелектронних засобів.

Ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України видає Національна комісія з регулювання зв’язку України одночасно з виданням ліцензії на вид діяльності у галузі телекомунікацій, що передбачає користування радіочастотним ресурсом України.

Присвоєння радіочастот у смугах радіочастот, виділених для телерадіомовлення, здійснюють на підставі ліцензії на мовлення, яку видає телерадіомовним організаціям Національна рада з питань телебачення та радіомовлення України.

Ліцензія на користування радіочастотним ресурсом України – це документ, який засвідчує право суб’єкта господарювання на користування радіочастотним ресурсом України. При цьому у ліцензії обов’язково зазначають:

Ø термін, протягом якого дозволяється користування радіочастотним ресурсом (як правило, не менше 5 років);

Ø конкретні регіони, в яких ліцензіат має право на користування радіочастотним ресурсом;

Ø конкретні смуги та номінали радіочастот, які виділяють в користування;

Ø інші ліцензійні умови, що підлягають виконанню.

Ліцензія на право користування радіочастотним ресурсом може передбачати:

1) виключне право на користування визначеним у ній радіочастотним ресурсом у межах зазначених регіонів,

2) використання її в межах одного регіону кількома користувачами за умови забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів.

Експлуатація конкретних радіоелектронних засобів можлива лише за наявності дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів, який видає Український державний центр радіочастот (УДЦР) для загальних користувачів або Генеральний штаб ЗСУ для спеціальних користувачів. Відповідний дозвіл видається на підставі висновку щодо електромагнітної сумісності, який також надається зазначеними органами.

Дозволи на експлуатацію радіоелектронних засобів можуть надавати:

- на кожний радіоелектронний засіб, установлений у місці з конкретними географічними координатами;

- на кожний радіоелектронний засіб для використання на зазначеній у дозволі території.

Інколи в дозволі можуть бути визначені умови електромагнітної сумісності з іншими користувачами.