Схема пасивного рахунку розрахунків

Дебет Кредит

Активно— пасивнірахунки розрахунків використовуються для обліку розрахункових взаємин по таких господарських операціями, в результаті яких підприємство може опинитися в ролі боржника або кредитора. Наприклад:

52 «Довгострокові зобов'язання за облігаціями»;

64 «Розрахунки за податками і платежами»;

68 «Розрахунків з іншими операціями».

Схема активно-пассивного розрахункового рахунку

Дебет Кредит

Друга група — регулюючірахунки призначені для уточнення, корекції оцінки об'єкту обліку на основному рахунку. Самостійного значення регулюючі рахунки не мають, вони завжди пов'язані з іншими рахунками. Залежно від того, збільшує або зменшує регулюючий рахунок оцінку вказану в основному рахунку, розрізняють додаткові і контрарні регулюючі рахунки.

Додаткові регулюючі рахункизавжди збільшують оцінку основного рахунку. Прикладом активного додаткового регулюючого рахунку є аналітичний рахунок «транспортно-заготовчі витрати», який ведеться у складі синтетичного рахунку 20 «Виробничих запасів» до субрахунків 201 «Сировина і матеріали», 203 «Паливо», 207 «Запасних частин» та інші»

Контрарні регулюючі рахунки— це такі рахунки, за допомогою яких визначається реальна оцінка об'єкту шляхом знаходження різниці між залишками основного (регулюємого) рахунку і регулюючого рахунку. Вони бувають два видов: контрактивні і контрпасивні

Контрактивні рахунки— уточнюють оцінку основного активного рахунку, тобто протистоять йому. По відношенню до балансу контрактивні рахунки пасивні і мають кредитове сальдо.

Прикладом такого рахунку є рахунок 13 «Знос необоротних активів». На субрахунку 131 «Знос основних засобів» узагальнюється інформація про суму зносу основних засобів, облік яких ведеться на рахунку 10 «Основні засоби» за первинною вартістю.

У І розділі активу балансу основні засоби відображаються за залишковою вартістю, для отримання якої потрібно знайти різницю між залишками рахунків 10 «Основні засоби» і 131 «Знос основних засобів».

Для отримання реальної оцінки на пасивному рахунку, який регулюється контрпасивним рахунком, потрібно знайти різницю між залишками цих рахунків. Контрпасивні рахунки по відношенню до балансу активні і мають дебетове сальдо. Прикладом такого рахунку є рахунок 45 «Вилучений капітал».

Третя група — операційні рахункипризначені для обліку витрат, визначення собівартості, обліку господарських процесів. Це найбільш чисельна група рахунків і включає такі види рахунків:

— збірно-розподільні;

— витратні;

— звітно-розподільні;

— калькуляційні;

— рахунки доходів;

Збірно-розподільні рахункипризначені для збору витрат протягом певного періоду (місяця, квартали, роки) і розподілу їх між відповідними об'єктами в кінці періоду. До таких рахунків відноситься рахунок 91 « Загальновиробничі витрати».

У балансі ці рахунки не відображаються, оскільки зібрані по дебету цих рахунків суми списуються, як правило, на рахунок 23 «Виробництво» і розподіляються між видами випущеної продукції і на рахунок 90 «Собівартість реалізації».

Витратніналежать рахунки класу 8 «Витрати по елементах» і рахунки класу 9 «Витрат діяльності». По відношенню до балансу витратні рахунки активні, в балансі не відображаються і закриваються в кінці звітного періоду.

Звітно-розподільні рахункипризначені для виявлення розміру витрат і доходів кожного звітного періоду окремо і рівномірного ділення цих витрат у відповідному періоді.

Звітно-розподільні рахунки бувають по відношенню до балансу активні та пасивні. Прикладом активного рахунку є рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів». Кінцеве сальдо рахунку 39 відображається в III розділі активу балансу.

Прикладом звітно-розподільного пасивного рахунку є рахунок 69 «Доходи майбутніх періодів». Кінцеве сальдо рахунку 69 відображається в V розділі пасиву балансу.

Калькуляційні рахунки— призначені для обліку всіх витрат і визначення собівартості заготівки материалів, покупки товарів, виготовленої продукції, виконаних робіт (послуг). По відношенню до балансу ці рахунки активні.