Сегмент - це відокремлювана частина звичайної (операційної) діяльності підприємства.

Інформація у бухгалтерському обліку формується за господарськими та географічними сегментами, які визначаються підприємством на основі його організаційної структури.

Засади ціноутворення у внутрішньогосподарських розрахунках, що виникають у результаті господарських операцій між структурними підрозділами підприємства, виділеними як сегменти з метою розкриття їх доходів, витрат, фінансових результатів, активів та зобов’язань, також є елементом облікової політики і самостійно встановлюються підприємством.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо облікової по­літики підприємства ще одним елементом облікової політики є перелік пов’язаних сторін.

Порядок визнання пов’язаних сторін регламентується П(С)БО 23 «Розкриття інформації щодо пов’язаних сторін». Згідно з ним, пов’язаними сторонами вважаються:

- підприємства, які перебувають під контролем або суттєвим впливом інших осіб;

- підприємства і фізичні особи, які прямо або опосередковано здійснюють контроль над підприємством або суттєво впливають на його діяльність, а також близькі члени родини такої фізичної особи.

Відносинами, що виникають між пов’язаними сторонами, можуть бути відносини:

- материнського (холдингового) і його дочірніх підприємств;

- спільного підприємства і контрольних учасників спільної діяльності;

- підприємства-інвестора і його асоційованих підприємств;

- підприємства і фізичних осіб, які здійснюють контроль або мають суттєвий вплив на це підприємство, а також відносини цього підприємства з близькими членами родини кожної такої фізичної особи;

- підприємства і його керівника та інших осіб, які належать до провідного управлінського персоналу підприємства, а також близьких членів родини таких осіб.

Згідно з Методичними рекомендаціями щодо облікової політики підприємства елементом облікової політики підприємства є спосіб складання звіту про рух грошових коштів.

При складанні річної фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності підприємства можуть обирати прямий або непрямий спосіб складання звіту про рух грошових коштів із застосуванням відповідної форми звіту.

У звіті про рух грошових коштів, складеному за непрямим методом, рух грошових коштів у результаті операційної діяльності визначається шляхом коригування прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування.

У звіті про рух грошових коштів, складеному за прямим методом, рух грошових коштів у результаті операційної діяльності визначається за сумою надходжень від операційної діяльності та сумою витрачання на операційну діяльність грошових коштів за даними записів їх руху на рахунках бухгалтерського обліку.

Господарським кодексом України (ст. 64) визначено право підприємств створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи. Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії вправі здійснювати всі ті дії (або їх частину), що здійснює відповідно до статутних документів юридична особа, яка їх створила. Визначаючи юридичний статус відокремленого підрозділу підприємство визначає і необхідність складання ним окремого балансу, що є окремим елементом облікової політики.

Для складання окремого балансу дані первинних документів про господарські операції філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів, виділених підприємством (юридичною особою) на окремий баланс, а також про господарські операції, які відповідно до законодавства підлягають відображенню в окремому балансі, заносяться до окремих регістрів бухгалтерського обліку. За даними окремих регістрів бухгалтерського обліку складаються окремий баланс і відповідні форми фінансової звітності щодо зазначених господарських операцій.

Показники окремого балансу і відповідних форм фінансової звітності включаються до балансу і відповідних форм фінансової звітності юридичної особи. При цьому у балансі та відповідних формах фінансової звітності підприємства з урахуванням показників окремого балансу та відповідних форм фінансової звітності філій, представництв, відділів та інших відокремлених структурних підрозділів інформація про внутрішньогосподарські розрахунки (взаємні зобов’язання у рівній сумі) не наводиться.