Загальна характеристика стресу та стресорів.

Кожна людина відчувала його дію, всі говорять про нього, але майже ніхто не бере на себе відповідальності відповісти на запитання, що ж таке стрес. Багато слів стають визнаними, коли наукове дослідження приводить до виникнення нового поняття, що впливають на повсякденну поведінку або на спосіб наших думок щодо корінних життєво важливих питань. Терміни "дарвінівська еволюція", "алергія", "психоаналіз" вже пройшли пік своєї популярності в розмовах. Але думки, висловлені в таких бесідах, нерідко бувають основані на дослідженні робіт вчених, які ввели ці поняття.

У наш час багато кажуть про стрес, пов'язаний з адміністративною або диспетчерською роботою, забрудненням навколишнього середовища, виходом на пенсію, службовими негараздами, фізичною напругою, сімейними проблемами або смертю родичів. Але чи багато з тих, хто сперечаються, захищаючи свої тверді переконання, навантажують себе пошуками дійсного значення терміну "стрес" та його механізмів? Більшість людей ніколи не ставили перед собою питання, чи є різниця між "стресом" і "дістресом"?

Слово "стрес", як і "успіх", "невдача" та "щастя", має різне значення для різних людей. Тому дати його визначення дуже важко, хоча воно і ввійшло в нашу повсякденну мову.

Як же поборотися зі стресом життя, якщо ми не можемо навіть визначити його? Слідчий, витримуючи тривалий тиск з боку начальників та клієнтів; диспетчер аеропорту, який знає, що хвилинне послаблення уваги - це сотні загиблих; спортсмен, бажаючий перемогти; чоловік, який бачить як його дружина вмирає під раку і не може нічого зробити - всі вони відчувають стрес, їх проблеми зовсім різні, але медичні дослідження довели, що організм реагує стереотипно, однаковими біохімічними змінами. Фактори, які викликають стрес, (стресори), -різні, але вони пускають у хід однакову в існуванні біологічну реакцію стресу. Різниця між стресором і стресом була, вірогідно, першим важливим кроком в аналізі цього біологічного явища, яке ми всі досить добре знаємо з особистого досвіду.

Стресс – это аромат и вкус жизни. (Г.Селье)

Стресс – это состояние напряжения, возникающее у человека под влиянием сильных воздействий.

Стрес-реакція – захисна реакція організму у відповідь на стресову ситуацію.

Стрес-фактор – причина що визивае стрес.

Стресор –це фактор зовнішнього або внутрішнього середовища

Стрес в перекладі з англійської - це напруга. Під стресом Г. Сельє (1979) розумів систему реакцій організму у відповідь на будь - яку вимогу до нього, яка спрямована на створення адаптації чи пристосування організму до труднощів. 1972 р. Всесвітня організація охорони здоров'я прийняла таке визначення: стрес - це неспецифічна (тобто одна і та сама на різні подразники) реакція організму на будь - яку висунуту до нього вимогу.

Стрес - це відповідь на загрозу, реальну чи уявну.

В одному дослідженні з солдатами новобранцями імітувалася ситуація аварії і вимушеної посадки літака. Перед підйомом кожному була вручена для 10-хвилинного вивчення брошура з інструкціями про необхідні дії за можливої катастрофи. Кожен учасник польоту вдягнув рятівний пояс та парашут. Несподіванки почалися на висоті півтора кілометра: літак нахилився набік. Всі побачили, як один з пропелерів перестав крутитися, а через навушники почули про інші неполадки. Потім солдатам повідомили, що склалася критична ситуація. Достовірність збільшувалася тим, що вони неначебто випадково чули крізь навушники тривожний діалог пілота з наземними службами. Літак знаходився неподалік від аеродрому, тому учасники могли бачити, як на злітну полосу з'їжджаються вантажні та санітарні машини. Через деякий час літак благополучно приземлився на аеродром.

Як же реагувати солдатам на катастрофічну ситуацію? Це було видно з дослідження. У багатьох виникли сильні емоційні переживання, пов'язані із страхом смерті, деякі "оніміли від жаху". Але це не дивно. Дивно інше: у декількох учасників цього не спостерігалося, дехто мав солідний льотний досвід і міг розгадати інсценування, а інші були впевнені у своїй здатності вижити.

Отже, виникнення переживання стресу залежить не стільки від об'єктивних, скільки від суб'єктивних чинників, від особливостей самої людини: оцінки нею ситуації, сил і особливостей з тим, що вимагається. Будь-яка несподіванка, що порушує звичайний перебіг життя, може стати причиною стресу, за термінологією Г. Сельє. При цьому не мають значення зміст самої ситуації та ступінь її об'єктивної загрози. Важливим є саме суб'єктивне ставлення до неї. Тому певна ситуація одними може сприйматися як стресова, а у інших вона не викличе жодного стресу. Матимуть значення внутрішні психологічні особливості людини. Звернемо увагу на цю важливу особливість стресу, вона має значення для боротьби з ним. Якими ж за характером бувають стресори, що ведуть до хвороби? Вчені вивчали насамперед значні події, які втручаються у перебіг життя і вражають емоційну сферу. В 1976р. Т. Холмс і Р. Рейх надрукували шкалу стресорів, перевіривши тисячі людей. Перелік подій був заснований на відповідях, що страждали від помірного до сильного стресу. На першому місці як найсильніший стресор-смерть близької чи дорогої людини; потім йде розлучення родини. Не всі події неприємні. Є приємні події, які викликають стан стресу. Це такі як одруження, вагітність, перехід у другу школу.

Деякі психологи зазначають, що більшість великих проблем ми переживаємо досить добре, увагу слід звернути на менш драматичні стресори. Денна марнота, буденність, дріб'язкові життєві неприємності дошкуляють значно більше: неуважний сусід, погана погода, неритмічний рух транспорту, загублені ключі, підвищення цін на хліб, тощо. В одному дослідженні встановлено зв'язок між частотою неприємностей і подальших проблем із здоров'ям: грип, застуда, головний біль, тощо. Великі кризи або інші значні події часто є настільки вагомими, що не можуть вплинути на нас прямо. Відчуття стресу спричиняють способи, шляхи, якими ці значні події викликають зміни в житті, тобто дріб'язкові неприємності є більш значущими.

Коли люди вважають подію неприємністю, вона, безумовно, викликає у них
негативні почуття. Сама ж подія може бути нейтральною. Молода мама, яка
вважає, що п'ятиразове готування їжі для немовляти є неприємністю, показує своє
ставлення до цього.

Багато дослідників стресу вважають, що люди наділені добрими здібностями протистояти різкому і короткочасному стресу. Справжня проблема постає тоді, коли стрес переростає у нескінченний: життя з батьками-тиранами, не улюблена робота, расова дискримінація, переслідування через національну приналежність, релігійні переконання, стать, вік, відчуття пастки ситуації, якої неможливо уникнути. Людина може роками терпіти труднощі, якщо відчуває здатність впливати на ситуацію або принаймні передбачати її. І зовсім інша річ, коли людина відчуває себе безпорадною і безсилою. Якщо люди знають, що їх чекають труднощі, вони можуть вжити заходів, щоб послабити стрес.

Інший підхід до шкідливості стресу полягає у розумінні стресорів як очевидних загроз нашим ресурсам. Ресурси - це такі речі, особисті характеристики, умови, джерела енергії, які ми цінуємо, бережемо, яких дотримуємося. Коли якась подія (стресор) загрожує нашому статусу, економічній стабільності, близьким людям, власності, тобто якимось ресурсам, то як наслідок виникає стрес.

Стрес може бути результатом нашої неспроможності набути нових ресурсів або збільшити наявні.

Але якщо ми хочемо використати результати лабораторних досліджень стресу для вироблення життєвої філософії, уникнути негативних наслідків стресу і в той же час не позбавляти себе радості буття, нам необхідно більше знати про природу та механізм стресу. Щоб досягти якихось результатів у цьому, закласти кутовий камінь наукової філософії поведінки (розумової профілактичної та терапевтичної науки про поведінку людини), ми повинні вникнути в основні дані лабораторних досліджень.

Логічно розпочати з того, що лікарі позначають терміном "стрес", і одночасно ознайомити працівника з деякими важливими спеціальними термінами.

З погляду стресової реакції, не має значення приємна або неприємна ситуація, з якою ми зіткнулися. Має значення лише інтенсивність потреби в перебудові або в адаптації. Наприклад, мати, якій повідомили про загибель у бою її єдиного сина, перенесе страшне душевне потрясіння. Якщо через багато років з'ясується, що повідомлення було неправдивим, і син несподівано зайде кімнату цілим та неушкодженим, вона відчує найсильнішу радість, яка може існувати.

Специфічні результати двох подій - горе і радість - зовсім різні, навіть протилежні, але їх стресорна дія неспецифічна вимога пристосування до нової ситуації - може бути однаковою.

Нелегко уявити для себе, що холод, жар, ліки, гормони, сум та радість викликають однакові біохімічні зміни в організмі. Однак справа має саме такий вигляд. Кількісні біохімічні зміни показують, що деякі реакції неспецифічні й однакові для всіх видів впливу.

Медицина довго не визнавала існування такої стереотипної відповіді. Вважалось абсурдним, що різні задачі (фактично всі), мають однакові відповіді. Але якщо задуматися, то в повсякденному житті багато аналогічних ситуацій, коли специфічні явища мають у той же час загальні неспецифічні риси. На перший погляд, важко знайти "загальний знаменник" для людини, стола і дерева, але всі вони мають вагу. Немає невагомих об'єктів. Тиск на чашу терезів не залежить від таких специфічних якостей, як температура, колір або форма. Саме так стресорний ефект пред'явлених організму вимог не залежить від типу специфічних пристосовницьких відповідей на ці вимоги.

Різноманітні домашні предмети - обігрівач, холодильник, дзвінок і ліхтар, які дають відповідно тепло, холод, звук і світло, залежать від загального фактора - електроенергії. Первісній людині, яка ніколи не чула про електричний струм, важко було б повірити, що ці зовсім несхожі явища потребують одного джерела енергії.