Основні елементи спеціалізованої ринкової інфраструктури та їх характеристика

Біржі

Серед елементів спеціалізованої ринкової інфраструктури (СрІ) значне місце належить біржам. Що вони собою представляють?

Перші біржі почали викати у15-16ст. в Італії, Голландії, Англії. Саме слово "біржа" - голландського походження. Ще у XVI ст. у голландському місті Бюргге біля будинку знатного міняли регу­лярно збиралися купці з різних країн для обміну валюти, отримання торгової інформації. У гербі міняли було три гаманці. На середньо­вічній латині "гаманець" - називається "бурсе", звідси і прізвище голландця - Ван де Буре, яке пізніше трансформувалось в "біржу".

У сучасному розумінні біржа являє собою регулярно функціо­нуючу організаційну форму оптового ринку цінностей. Такими цінностями виступають:

-товари масового попиту, які мають стандартні споживчі якості; - акції акціонерних підприємств і банків;

Тема 5.2. Ринкова інфраструктура в національній економіці

- боргові грошові зобов'язання держави і корпорацій - облігації,

казначейські білети; -векселі, тобто цінні папери, виписані під надані в кредиттовари; - фрахтові документи., тобто різного роду страхові зобов'язання

під товари, що перевозяться; - валюта, тобто іноземні банкноти / девізи /або чеки на іноземні

депозити; - нерухоме майно; - робоча сила.

У залежності від виду діяльності біржі бувають загальні і спеціальні.

Загальною є така біржа, на якій обертається декілька видів цінностей. Наприклад, товари і цінні папери. Спеціальні біржі виконують операції лише з одним видом цінностей. У зв'язку з цим розрізняють біржі товарні, фондові, фрахтові, валютні, неру­хомого майна, праці. Таким чином можна говорити про систему бірж.

Як було сказано вище, біржа - це організаційна форма ринку.

Тому вона ніяких угод про продаж - купівлю не укладає. Укладення угод - це функція членів біржі в особі професійних посередників (брокерів, дилерів).*

Біржі - це лише місце, де відбуваються торговельні операції, тобто укладаються торговельні угоди.

В обов'язки бірж входить надання своїм членам соціального приміщення для торгівлі з місцями, телефонами і телетайпами для учасників торгів. Зі своїх членів біржі виділяють головуючого і клерків для проведення біржових сесій.

Біржі здійснюють котирування** цін, встановлюють стандарти на біржові товари, розробляють типові контракти, проводять

*брокер (маклер) - фізична особа, зареєстрована на біржі. Спеціалізується на посередницьких біржових операціях. Обов'язки полягають у виконанні доручень членів біржі, яких вони представляють / підшукування контрактів, реєстрація операцій, що здійснюються на біржі, укладення угод/;

дилер - посередник, але на відміну від брокера, укладає угоди від себе і за свій рахунок. Винагородою для нього є різниця в цінах за куплений і проданий товар, за мінусом біржового збору.

** котирування - встановлення курсів іноземних валют, цінних паперів або цін товарів на біржі.

Розділ 5. Формування ринкового середовища в національній економіці України

розрахунки між продавцями і покупцями, займаються інформа­ційною діяльністю, надають своїм клієнтам страхові, арбітражні та інші послуги.

В Україні вже створено чимало бірж. Серед них - Українська універсальна товарна біржа, Львівська товарно-фондова біржа та ін. Найбільшого поширення набули товарні біржі.

Важливим елементом спеціалізованої інфраструктури ринку є торгові доми. Що вони собою являють?

Торговий дім - це спеціалізована фірма, яка торгує одним товаром або групою одномірних товарів за дорученням клієнтів або за свій рахунок. Відміна від торгової біржі в тому, що на біржі торгують самі учасники або за їх дорученням брокери. Тут торгову діяльність здійснює сама фірма.

Сфера діяльності торгового дому може бути досить широкою. Це:

- операції по внутрішній оптовій і роздрібній торгівлі; -експортно-імпортні та інші зовнішньоекономічні операції; - виробництво продукції;

-надання замовникам широкого кола супутніх послуг / комер­ційно посередницьких, інженерно-консультаційних, товарно-експедиторських, фрахтових, страхових та ін. Підприємства роздрібної торгівлі. До спеціалізованої інфра­структури ринку входять також підприємства роздрібної та оптової торгівлі.

Роздрібна торгівля - це будь-яка діяльність продажу товарів чи послуг безпосередньо кінцевим споживачам для їх особистого споживання.

Роздрібні торговельні підприємства класифікуються за багатьма ознаками.

За пропонованим асортиментом - це можуть бути спеціалізовані магазини, універмаги, універсами, магазини товарів повсякденного попиту, торговельні комплекси і роздрібні підприємства послуг. За цінами - магазини знижених цін, склади-магазини, магазини-пемзоли, що торгують за каталогами.

Тема 5.2. Ринкова інфраструктура в національній економіці

За характером обслуговування - торгівля за замовленням, торговельні автомати, розносна торгівля.

За ознаками власності - корпоративна, державна, кооперативна, індивідуально- приватна торгова мережа.

Роздрібний торговець - основна фігура товарного ринку. Саме через нього вся маса продуктів та послуг від виробництва поступає до безпосереднього споживача. Саме в цій ланці завершується один цикл відтворення і починається другий. А це означає, що умови, ефективність функціонування роздрібного торгового підприємства визначають ефективність функціонування суспільного вироб­ництва в цілому.

Оптова торгівля - включає в себе будь-яку діяльність по продажу товарів тим, хто купує їх з метою перепродажу або вироб­ничого використання.

Оптові торгові підприємці допомагають виробникам ефек­тивного доставляти товари роздрібним торговельним підпри­ємствам і промисловим споживачам. У зв'язку з чим вони вико­нують багато різних функцій - збуту, стимулювання, закупок, формування товарного асортименту, складування, транспорту­вання, фінансування тощо.

В оптовій торгівлі виділяється три основних напрями, які виз­начають її спеціалізацію, а також спеціалізацію товарних ринків. Це:

- торгівля товарами народного споживання; -торгівля засобами виробництва; - торгівля сільськогосподарською продукцією.

Важливим елементом спеціалізованої ринкової інфраструктури виступають холдинги та інвестиційні фонди. Що це таке?

У Законі України "Про приватизацію майна державних підпри­ємств'' вказано, що холдинги та інвестиційні фонди утворюються в нашій державі "для обслуговування обігу приватизаційних майнових сертифікатів* створення первинного ринку приватизації

Сертифікат - офіційне свідоцтво про щось. Майновий сертифікат - свідоцтво Державного органу / фонд державного майна/ про передачу громадянину певної частки державного майна в процесі приватизації. Вид приватизаційного паперу.

Розділ 5. Формування ринкового середовища в національній економіці України

.... та їх подальшого обслуговування, зниження ризику покупців при розміщенні вкладів в об'єкти приватизації"".

Але це лише одна функція названих ринкових структур. Роль їх в ринковій економіці цим не обмежується. Холдинг (від англ. holding - володіння).

Холдингова компанія - компанія, яка володіє контрольними пакетами акцій інших компаній. Це дає їй право контролю і можливість управління їх діяльністю.

Розрізняють два види холдингів: А) чистий холдинг, який створюегься спеціально для скуповування контрольних пакетів акцій інших компаній і управління їх діяльністю у своїх інтересах; Б) змішаний холдинг, який окрім контролювання і управління діяльністю інших компаній, займається певною підприємниць­кою діяльності - промисловою, торговою, транспортною, кре­дитно-фінансовою тощо.

Змішаний холдинг створюється, як правило, у зв'язку із засну­ванням компаніями, що контролюється, дочірніх фірм або погли­нання одними інших акціонерних товариств.

Фактично холдингом є кожна велика фірма або банк, які воло­діють контрольними пакетами акцій інших компаній.

Виникнення і розповсюдження холдингів пов'язано з розвитком акціонерної форми організації підприємств і формування так званої системи участі. Що вона собою являє?

Система участі - це володіння одними акціонерними компа­ніями акціями інших акціонерних компаній. На її основі склада­ється багатоступінчаста залежність великої кількості підприємств від фінансових груп або окремих фінансових магнатів, які отримують можливість розпоряджатися великими сумами чужого капіталу і викачувати з підконтрольних підприємств високі прибутки.

Суть системи участі полягає в тому, що головна компанія -"мати" скуповує контрольні пакети акцій інших компаній -"дочірніх", які у свою чергу підпорядковують собі товариства "онуків". 280

Тема 5.2.Ринкова інфраструктура в національній економіці

Холдингові компанії мають рівні юридичні форми. Вони можуть бути як акціонерні товариства, товариства з обмеженою відпові­дальністю, одноосібні компанії, державні організації. Інвестиційні фонди

Фонди як елемент ринкової інфраструктури - це сукупність грошових або інших ресурсів, які знаходяться у розпорядженні тих чи інших асоціацій, об'єднань, підприємств, організацій, державних установ, приватних громадян, призначених для цільового використання.

Інвестиційні фонди призначені для здійснення позабанківського фінансування довгострокових капіталовкладень у народне госпо­дарство.

Джерелом утворення інвестиційних фондів, в залежності від форм власності, можуть бути податки і грошові збори, субсидії, позики, обов'язкові і добровільні пожертви підприємств, органі­зацій і населення.

Отже, суть інвестиційних фондів зводиться до акумуляції коштів населення і використання їх для нагромадження. Обслуговування обігу приватизаційних паперів при розміщенні їх населенням в об'єкти приватизації.

Інвестиційні фонди, як і холдинги, мають різноманітні юридичні форми. Тобто, вони можуть діяти як державні організації, акціо­нерні товариства, приватні установи. Тому управління ними здійс­нюється суб'єктами тієї чи іншої організації (концерну, асоціації), або правлінням, або конкретним громадянином. Як правило, головним органом управління є загальні збори, конференція, сесія або конгрес. Фонд здійснює свою діяльність, керуючись своїм статутом.