Аналіз умов розмежування відчепів.

Конструкція і технічне оснащення сортувальної гірки повинні забезпечувати розмежування відчепів на окремих елементах: стрілочних переводах, вагоноуповільнювачах, граничних стовпчиках, проміжних ізольованих ділянках. Розмежування потрібно для можливості переведення між суміжними відчепами стрілок і вагоноуповільнювачів з одного положення в інше, можливості безперешкодного прослідування відчепами граничних стовпчиків, можливості нормального функціонування пристроїв ГАЦ і систем автоматизації. Умовою розмежування є наявність інтервалу часу між послідовними моментами звільнення елемента відчепом і заняття його наступним відчепом.

Для окремого елемента моментами заняття і звільнення його відчепами вважаються: для стрілочного переводу, вагоноуповільнювача, проміжної ділянки - вхід на їх ізольовану секцію і вихід з неї крайніх колісних пар відчепа (рис. 6.6), для граничного стовпчика - підхід до нього і прохід за нього торцевих стінок відчепа (рис. 6.7).

Для забезпечення розмежування суміжних відчепів кожен з них повинен входити на елемент після його звільнення попереднім відчепом, тобто повинна витримуватися умова:

,

де I_o - інтервал відриву суміжних відчепів на ВГ;

T_E2 - тривалість скочування другого відчепа в парі від ВГ до входу на елемент;

T_G1 - тривалість скочування першого відчепа від ВГ до виходу з елемента.

Проміжок часу між моментами звільнення елемента першим відчепом ( ) і моментом заняття другим відчепом ( ) являє собою резерв інтервалу (рис. 6.6, 6.7), величину якого можна розрахувати як

. (6.3)

Для надійного розмежування відчепів на окремому розподільному елементі потрібно мати резерв інтервалу не менше , величина якого визначаєтся у залежності від типу елемента:

- для граничного стовпчика =0;

- для елементів на ізольованих ділянках (крім вагонних уповільнювачів) ;

- для ізольованих ділянок вагонних уповільнювачів ,

де - інерційність (запізнення) системи контролю стану рейкової ізольованої ділянки на її звільнення, яка становить =1 с;

t_пу- тривалість переведення уповільнювачів з одного положення в інше , с.

Величина t_пу приймаєтьсяу залежності від типу вагонного уповільнювача і враховується як тривалість його переведення у гальмовий стан (t_г) для сполучення бігунів П₁ - Х₂ (ДП₁ - ДХ₂) і як тривалість розгальмування (t_р) - для сполучення Х₁ - П₂ (ДХ₁ - ДП₂).

Таким чином, можливість розмежування відчепів відповідає умові:

. (6.4)

Для перевірки умови розмежування відчепів для кожного елемента згідно з координатами входу (SЕ) і виходу (SG) на кривих T=f(S) кожного бігуна визначаються відповідні моменти входу (TE) і виходу (TG) (рис. 6.3). Графічне співставлення цих моментів на відповідність умові (6.4) дозволяє зробити висновок щодо можливості розмежування відчепів.

Більш точно аналіз можна виконати аналітичним розрахунком резервів інтервалів з допомогою (6.3) і використанням значень TE і TG з таблиці швидкості і тривалості скочування відчепів.

Відповідність отриманих значень умові (6.4) свідчить про можливість розмежування відчепів і відповідність конструкції гірки вимогам щодо можливості реалізації встановленої швидкості розпуску.

Якщо умова (6.4) не витримується, потрібно винайти такі режими гальмування, які б забезпечували можливість розмежування відчепів з урахуванням обмежень, які накладають потужність гальмових засобів і швидкість руху відчепів. Коли за рахунок режимів гальмування неможливо забезпечити умови розмежування відчепів, робиться висновок про неприйнятність розглядаємого варіанту конструкції гірки. Інші варіанти конструкції гірки, які можуть відрізнятися висотою, профілем, розташуванням і потужністю гальмових засобів, аналізуються на відповідність висунутим вимогам згідно з викладеною методикою.