Розрахунок і побудова кривих швидкості і тривалості скочування вагонів. Лекція №6. Методика побудови кривих швидкості і тривалості скочування вагонів з гірки.

Лекція №6. Методика побудови кривих швидкості і тривалості скочування вагонів з гірки.

Розрахунок і побудова кривих швидкості і тривалості скочування вагонів.

Використовуючи криву енергетичних висот hw (рис. 5.1), можна розрахувати швидкість відчепа у визначеній координаті шляху S:

Вільну енергетичну висоту hv можна отримати через ординату Yh , яка визначається з креслення заміром відстані між лінією енергетичної висоти і лінією поздовжнього профілю:

(6.1)

де М - масштабний коефіцієнт (для вертикального масштабу 1:20 М=20 ).

Враховуючи (6.1), швидкість відчепа можна розрахувати:

(6.2)

Розрахунки швидкості виконуються перш за все в характерних (контрольних) точках, якими постають:

- вхід на гальмову позицію (координата SE) і вихід з неї (SG, рис. 5.2);

- вхід на ізольвану секцію стрілочного переводу, уповільнювача (SE) і вихід з неї (SG , рис. 6.1 );

- підхід до граничного стовпчика (SE) і прохід за нього (SG , рис. 6.2 ).

Координати SE, SG визначають користуючись розгорнутим планом маршруту, приведеними на ньому координатами і схемами на рисунках 5.1, 6.1, 6.2. Крім контрольних точок, виділяють і проміжні точки, які намічають через 10м. Найменування і координати усіх точок, включаючи ВГ і РТ, упорядковані за збільшенням координат, приводять у типовій таблиці розрахунку швидкості і тривалості скачування відчепів (табл. 6.1). Використовуючи координати S суміжних точок, визначають відстані між ними DS = Si+1 - Si , які приводять у відповідній графі табл. 6.1.

Таблиця 6.1.

№№ Найменування S, DS, Параметри для бігуна П Параметри для бігуна Х  
точок точок м м Yh, мм V, м/с t, c T, c Yh, мм V, м/с t, c T, c Dt, c
                         
                         
                         
                         
                         

 

На кресленні кривих енергетичних висот (рис. 5.1) приводять визначені точки згідно з їх координатами. В кожній точці виміряють по кресленню ординати Yh, заносять їх в табл. 6.1 для відповідного бігуна і з допомогою (6.2) виконують розрахунок швидкості V. Далі розраховують тривалість скочування кожного бігуна між суміжними точками:

де Vп , Vк - швидкість на початку і в кінці відрізку шляху DS.

Тривалість скочування відчепа від ВГ до відповідної точки (Т) розраховують як накопичену суму величин t: Ті+1 = Ті + t , і заносять в графу Т табл. 6.1 для відповідного бігуна. Для кожної точки визначають різницю тривалості скочування (диф) відчепів:

Dt = Tп - Tx .

Результати розрахунків наводять в графічному вигляді кривими швидкості V=f(S) і тривалості Т=f(S) скочування розрахункових бігунів (рис. 6.3). Криві Т=f(S) зображаються для послідовності бігунів П1 - Х2 - П3 з урахуванням інтервалу часу між моментами початку скочування (відриву від состава) суміжних відчепів.

Величина інтервалу відриву суміжних відчепів при постійній швидкості розпуску Vо може бути розрахована як

де S2 - відстань, яку проходить відчеп 2 від моменту відриву відчепа 1 до моменту свого відриву.

Згідно з приведеною на рис. 6.4 схемою, величина S2 становить:

де l1 , l2 - довжина відповідних відчепів у сполученні;

P1, P2 - координата положення центра ваги відчепа відносно ВГ в момент відриву відповідного відчепа.

Відрив відчепа від состава здійснюється під дією рушійної сили від ухилу колії (ів) і відбувається при такому положенні відчепа, коли величина ції сили починає перевищувати сили опору руху (Sw). Середня величина ухилу, на якому знаходиться вагон (ів), поступово зростає по мірі просування його у бік спускної частини (рис. 6.5 ), а опір руху (Sw) для конкретного відчепа може розглядатися як стала величина. Координата відриву відчепа Рв відповідає координаті точки перетину кривої ів=f(S) і прямої Sw=const. Розрахунок Рв в аналітичному вигляді з урахуванням усіх впливаючих факторів являє собою складну задачу.

 
 

 

 


В орієнтовних розрахунках відрив вагонів приймається при положенні їх центра ваги на вершині гірки і, нехтуючи різницею між P1 і P2 , величина Іо може бути розрахована як

Величина Іо відкладається на осі Т (рис. 6.3) і отримані точки О2, О3 визначають моменти початку скочування відповідних відчепів. Саме від цих точок починається побудова кривих Т2=f(SТ3=f(S). З допомогою кривих Т=f(S) виконується аналіз умов розмежування відчепів на розподільних елементах гірки.








Дата добавления: 2015-10-19; просмотров: 572;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.009 сек.