ХАРАКТЕРИСТИКА ДИДАКТИЧНИХ МЕТОДІВ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЗДІЙСНЕННЯ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Метод навчання - шлях досягнення поставленої мети; спосіб упорядкованої взаємодії вчителів та учнів, за допомогою якого вирішуються проблеми освіти, виховання і розвитку в процесі навчання. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності охоплюють сукупність методів навчання, спрямованих на передавання і засвоєння учнями, студентами знань, формування умінь і навичок.

Словесні методи навчання (пояснення. розповідь, лекція, бесіда, робота з підручником).

Пояснення. З їх допомогою розкривають зміст фактів і явищ, законів, правил, понять, підводять до розуміння складних питань, до висновків і узагальнень, які не під силу учням, студентам. Пояснення часто суііроводжується різними засобами унаочнення, спєютереженням, дослідами.

Ротовідь - монологічна форма передавання знань. Розповідь включає точний опис, оповідь, логічне обґрунтування фактів. Види: художня розповідь - образний переказ фактів, вчинків дійових осіб;

- науково-популярна розповідь - передбачає теоретичний аналіз певних явищ; описова розповідь - послідовне викладення ознак, особливостей предметів і явищ навколишньої дійсності.

Учитель має оперувати достовірними науковими фактами, виділяти головну думку, говорити доступно і емоційно. Обов'язкова вимога -складання плану.

Лекція — усний виклад великого за обсягом, складного за логікою навчального матеріалу. За дидактичним призначенням може бути; вступними, тематичними, оглядовими, заключними. Бесіда - метод навчання, при якому вчитель за допомогою вміло поставлених запитань спонукає учнів, студентів до відтворення набутих раніше знань, самостійних висновків й узагальнень на основі засвоєного матеріалу. За призначенням розрізняють такі види;

- вступна бесіда) базується на спостереженнях, організованих учителем на уроках за допомогою наочних посібників, записів ти дошці, на матеріалі текстів літературних творів, документів); бесіда-повторення(використовується для закріплення матеріалу); контрольна бесіда (для перевірки засвоєння знань). Робота з підручником - самостійна робота учнів, студентів із друкованим текстом дає змогу глибоко осмислити навчальний матеріал, закріпити його, виявити самостійність і навчанні.

Наочні методи навчання ілюстрація, демонстрування, самостійне спостереження).

Ілюстрування - демонстрування ілкхлрованих посібників, плакатів, географічних та історичних карт. схем, рисунків на дошці, картині; фотографій, моделей та ін.)

Демонстрування - показ матеріалів у динаміці (використання приладів, дослідів, технічних установок та ін. Стихійне спостереження - безпосереднє самостійне сприймання явищ дійсності у процесі навчання. Практичні методи навчання)вправи, лабораторні роботи, практичні роботи, дослідні роботи).

Вправи — багаторазове повторення певних дій або видів діяльності з метою їх засвоєння, яке спирається на розуміння і супроводжується свідомим контролем і коригуванням Види: підготовчі, вступні, пробні, тренувальні, творчі, контрольні Лабораторна робота - одна з форм вивчення явищ природи за допомогою спеціального обладнання, пов'язує теорію з практикою, озброює методами дослідження в природних умовах, формує навички використання приладів, учить обробляти результати вимірювань і формулювати правильні наукові висновки і пропозиції. Практична робота. На ній педагог організовує детальний розгляд окремих теоретичних висновків навчального предмета й формує уміння та навички їх практичного застосування. Дослідна робота - передбачає індивідуалізацію навчання, розширення обсягу знань.

Характеристика дидактичних методів стимулювання навчально-пізнавальної діяльності.

Метод - спосіб дослідження; шлях досягнення поставленої мети. Метод навчання - упорядковані способи спільної діяльності вчителя і учнів, спрямованих на розв'язання навчально-виховних завдань.

Методи стимулювання інтересу до навчання.

Пізнавальний інтерес - вибіркова спрямованість особистості на
предмети, явища оточуючої дійсності. Систематично закріплюючись,
пізнавальний інтерес стає основою позитивного ставлення до
навчання.

- створення ситуації інтересу цікаві приклади, досліди)

- використання уроків з художньої літератури, відомостей з життя та діяльності відомих людей

- художність, яскравість, емоційність мови вчителя

- створення ситуації з актуальності, наближення змісту до найважливіших відкриттів у науці і техніці

- використання дидактичної гри, вікторини

- навчальні дискусії, ситуації, пізнавальні суперечки

- використання цікавих аналогів, прийомів здивування

- нетрадиційні форми контролю.

2. Методи стимулювання обовязку і відповідальності.

- пояснення особистої та суспільної значимості того, що вивчається. Доведення учням на переконливих прикладах при зростанні рівня значно підвищується продуктивність праці

- пояснення особистості значущості вчення;

- висунення навчальних вимог - правила поведінки, критерії оцінки, правила внутрішнього розпорядку школи. Висунення начальних вимог повинно поєднуватися з методами привчання школярів до виконання навчальної роботи. Велику роль відіграє приклад учителя і інших учнів

- використання методів заохочення (похвали вчителя, подяка батькам. висі ймення оцінки), та покарання (догана).

Характеристика методів контролю та самоконтролю у навчанні.

Методи контролю - це сукупність методів, які дають можливість перевірити рівень знань учнів, сформовані вміння і навички.

1). Усного контролю - учні вчаться логічно мислити, аргументовано
висловлювати свої думки. Для усного контролю вчитель підбирає
запитання за рівнем пізнавальної діяльності: репродуктивні
(відтворювання вивченого); реконструктивні (застосування знань в
інших ситуаціях); творчі.

Практичні такі види опитування:

1. індивідуальне - це розгорнута відповідь учня на оцінку. Під час цього опитування треба організувати роботу всіх учнів класу. їм пропонується уважно слухати відповідь і виправляти помилки;

2. фронтальне - перевірка знань, вмінь, навичок одразу у багатьох учнів. Таке опитування стимулює активність учнів;

3. ущільнене (комбіноване) - дає змогу перевірити знання відразу дія кількох учнів: один відповідає усно, інший письмово, третій на дошці. Його проводять тоді, коли весь матеріал переважно засвоєний.

2) Письмовий контроль - використовується частіше ніж усний. Мета - з'ясувати ступінь оволодіння знаннями, вміннями, навичками. Позитивне - за короткий час можна перевірити знання багатьох учнів. Недолік - потребує багато часу для перевірки учнівських робіт.

3) Тестовий контроль - дає змогу за короткий час перевірити знання певного навчального матеріалу у всього класу. В тестах завдання двох видів: запитання, які

потребують короткої відповіді, і завдання, в яких учні повинні заповнити пропуски. Така перевірка дає змогу ефективно використати час. Однак така перевірка може виявити лише знання фактів, а не здібностей, вона заохочує механічне запам'ятовування а не роботу думки.

4) Графічний застосовується на урізках малювання, креслення, географії, геометрії,

5) Програмований контроль – застосування перфокарт, згідно з якими учні записують відповіді на аркуші паперу в клітинку, вказуючи по вертикалі номер завдання, по горизонталі – код відповіді. Після чого вчитель порівнює учнівський лист з дешифратором, який накладає на цей лист.

6) Практичної перевірки- таку перевірку здійснюють під час лабораторних робіт і практичних занять з фізики, біології.

7) Іспити (екзамени) – проводять мот-м письмової роботи, бесіди, практичної, лабораторної роб., тестування, захисту учнівських науково-досл-х робіт.

8) Самоконтролю - усвідомлення регулюванням учнем своєї діяльності задля забезпечення таких її результатів, які б відповідали поставленим цілям, вимогам. Мета - запобігання помилок та їх виправляння.

5)Самооцінки - передбачає критичне ставлення учня до своїх здібностей і можливостей, об'єктивне оцінювання досягнених успіхів.

Стосовно оцінки учнів поділяють на таких які переоцінюють себе, недооцінюють і оцінюють адекватно.

Для формування самоконтролю і самооцінки педагог повинен мотивувати виставлену учневі оцінку, пропонувати оцінити свою відповідь, організувати в класі взаємоконтроль, рецензувати відповіді інших.

Умови вибору методів навчання.

Умови вибору методів навчання:

1. Залежить від мети і теми уроку.

2. Від специфіки учбового предмета.

3. Від оснащеності учбового закладу

4. Від необхідності чергування видів діяльності.

5. Від річних особливостей

6. Індивід особливостей дітей і вчителя